Значення розподілу показників гуморального та клітинного імунітету та їх роль у патогенезі бронхіальної астми у дітей з позиції системного аналізу
Анотація
Бронхіальна астма належить до числа поширених захворювань у дітей різних вікових груп. За останні роки в усьому світі, в тому числі і в Україні, відзначається тенденція до її стійкого зростання. На сьогодні не визначено методів системної імунодіагностики, які б дозволили з високою діагностичною точністю ідентифікувати клінічні форми і ступені тяжкості перебігу БА, що надало б можливість більш повно розкрити патогенетичні механізми та індивідуалізувати підходи до лікування бронхіальної астми у дітей.
Метою даної роботи було вивчення ієрархії імунологічних показників в патогенетичній матриці, що дозволять визначити особливості клінічних форм і ступенів тяжкості перебігу бронхіальної астми у дітей на підставі системного аналізу.
Проведено комплексне клініко-імунологічне обстеження 176 дітей, хворих на БА, віком від 6 до 15 років. Для виявлення автоімунного компонента використовували ліпополісахарідні антигени, одержані з гомологічних клітинно-тканьових структур трахеї, бронхів і легеневої тканини з секційних зразків бронхолегеневої системи від випадково загиблих дітей з I (0) групою крові через 2–4 години від моменту загибелі. Рівень аутоантитіл до ліпополісахарідних антигенів бронхолегеневої системи визначали з кількісним обчисленням показника аутоантитіл – Qj.
В результаті дослідження вперше для поліпшення діагностики та диференціації клінічних форм і ступеня тяжкості перебігу бронхіальної астми з позицій системного аналізу був розроблений імунодіагностичний комплекс, показники якого враховували за ступенем відхилення від нормативу значень (t-критерію Стьюдента, t = 1,96) і їх розподілу в патогенетичній матриці. Такий підхід до ранжирування позицій імунологічних показників дозволив визначити особливості гуморальної та клітинної ланок імунітету, процесу апоптозу клітинно-тканьових структур бронхолегеневої системи та автоімунного компонента в патогенезі бронхіальної астми у дітей, що відкриває підходи до індивідуалізації патогенетичної терапії при даному захворюванні.
Завантаження
Посилання
Maydannyk VH, Besh LV, Koloskova OK, Smiyan OI. Bronkhialʹna astma u ditey: novi klinichni rekomendatsiyi. Mizhnar. zhurn. pediatriyi, akusherstva ta hinekolohiyi. 2018;12(1):28-42. http://ijpog.org/downloads/30/Oglad1.pdf
Yu. I. Feshchenko, L. O. Iashyna, D. M. Boiko, V. K. Gavrysiuk, O. O. Krakhmalova, L. F. Matiukha, Yu. M. Mostovoy, T. O. Pertseva, M. O. Polianska, O. M. Rekalova, M. M. Ostrovsky, S. V. Zaikov, L. I. Konopkina, T. V. Konstantinovich. ADAPTED EVIDENCE-BASED CLINICAL GUIDELINES: BRONCHIAL ASTHMA (Part 1), ASTHMA AND ALLERGY. 2020;2:5-26. https://doi.org/10.31655/2307-3373-2020-2-5-26
Chernusky VG, Govalenkova OL, Letyago AV, Evdokimova TV. CONCEPTION OF IMMUNOPATHOLOGICAL MECHANISMS DEVELOPMENT IN CHILDREN WITH BRONCHIAL ASTHMA. Medicine today and tomorrow. 2015;1(66): 56-61.
Chernuskyi V, Popov M, Hovalenkova O, Letiaho H, Evdokymova T, Tolmachova S, Popova A. Autoimmune reactions in the bronchial asthma in children induced heterophilic antigenes of microorganism of bronchopulmants. Journal KhNU [Internet]. 1Oct.2019 [cited 19Mar.2021];(38). Available from: https://periodicals.karazin.ua/medicine/article/view/14352
Chernushenko E.F., Kogosova KS. (1978) Immunological research in the clinic. Kiev: Zdorov'ya, 160 s.
Anderson WC, Apter AJ, Dutmer CM. [et al]. Advances in asthma in 2016: Designing individualized approaches to management. J. Allergy Clin. Immunol. 2017; 140: 671–680. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2017.06.015
Asamoah F, Kakourou A, Dhami S. Allergen immunotherapy for allergic asthma: a systematic overview of systematic reviews. Clin. Transl. Allergy. 2017; 7: 25.
Ducharme FM, Jensen ME, Mendelson MJ. [et al]. Asthma Flare-up Diary for Young Children to monitor the severity of exacerbations. J. Allergy Clin. Immunol. 2016;137: 744–749. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2015.07.028
Pedersen S. Asthma control in children: Is it important and can we measure it? Paediatr. Respir. Rev. 2016;17:36-8. https://doi.org/10.1016/j.prrv.2015.08.009
Prevention (2017 Update), 155. Available from: www.ginasthma.org.
Shilpa J., Patel and Stephen J. Asthma. Pediatrics in Review. 2019. 40 (11): 549–567. https://doi.org/10.1542/pir.2018–0282
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія Медицина має такі умови авторського права:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію разом із роботою, яка одночасно ліцензується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи в Інтернеті до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до раннього та більшого цитування опублікованої роботи.
