Значення автоімунних порушень у формуванні цереброваскулярної недостатності у дітей при бронхіальній астмі
Анотація
Бронхіальна астма (БА) залишається одним з важких захворювань сучасності. У ряді досліджень показано, що дане захворювання в ряді випадків, особливо в разі загрози переривання вагітності, гострих і хронічних захворювань вагітних, що супроводжуються гіпоксією плода бере свій початок ще в анте- і постнатальному періоді. В цілому, враховуючи особливості клітиннотканьової організації мозку і цереброваскулярного кровопостачання тривалі гіпоксичні ураження посилюють активність гіпоталамо-діенцефальних структур і кори головного мозку. Наявні дихальні розлади призводять до гемодинамічних і метаболічних порушень церебральних структур, емоційної сфери і вегетативної регуляції. Однак, дане питання в дитячому віці вимагає подальшого вивчення. Мета - вивчення автоімунних процесів в патогенезі цереброваскулярної недостатності у дітей, хворих на бронхіальну астму. Матеріали та методи. Обстежено 121 пацієнт з БА у віці від 5 до 15 років в періоді загострення. Для вивчення ролі автоімунного компонента в розвитку цереброваскулярної недостатності та зв'язку його з автоімунним процесом в бронхолегеневій системі при БА у дітей, використовувався метод кількісного визначення аутоантитіл до ліпополісахаридних антигенів (ЛА) церебральних судин і топографічних структур головного мозку, а так само до гомологічних ЛА трахеї, бронхів і легеневої тканини. Результати проведених досліджень показали, що перші ознаки порушення церебральної гемодинаміки реєструються вже у хворих з легким перебігом захворювання та поглиблюються в залежності від ступеня тяжкості перебігу БА. Висновки. Найбільш характерними змінами є підвищення тонусу дрібних і середніх судин і порушення венозного мозкового кровообігу. Також встановлено, що рівні автоантитіл до ліпополісахаридних антигенів церебральних судин і клітиннотканьових структур головного мозку корелюють з наростанням рівня автоантитіл до ліпополісахаридних антигенів трахеї, бронхів і легеневої тканини і відображають тяжкість перебігу БА у дітей.
Завантаження
Посилання
Maydannik VG, Besh LV, Koloskova OK, SmIyan OI. BronhIalna astma u dItey: novI klInIchnI rekomendatsIYi. MIzhnar. zhurn. pedIatrIYi, akusherstva ta gInekologIYi. 2018;12 (1):28-42. http://ijpog.org/downloads/30/Oglad1.pdf
Feshchenko YuI, Iashyna LO, Boiko DM, Gavrysiuk VK, Krakhmalova OO, Matiukha LF, Mostovoy YuM, Pertseva TO, Polianska MO, Rekalova OM., Ostrovsky MM, Zaikov S V, Konopkina LI, Konstantinovich TV. Adapted evidence-based clinical guidelines: bronchial asthma (Part 1). Asthma and allergy. 2020; 2:5-26. https://doi.org/10.31655/2307-3373-2020-2-5-26.
Chernuskiy VG. Govalenkova OL. Letyago AV. Evdokimova TV. Kontseptsiya razvitiya immunopatologicheskikh mekhanizmov pri bronkhialnoy astme u detey. Meditsina sogodnі і zavtra. 2015;1(66): 56-61. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Msiz_2015_1_13
Chernuskyi V, Popov M, Hovalenkova O, Letiaho H, Evdokymova T, Tolmachova S Popova A. Autoimmune reactions in the bronchial asthma in children induced heterophilic antigenes of microorganism of bronchopulmants. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, series "Medicine”. 2019;(38):5-13. https://doi.org/10.26565/2313-6693-2019-38-01.
Chernushenko EF. Kogosova KS. (1978) Immunologicheskiye issledovaniya v klinike. Kiyev: Zdorov'ya. 160 s.
Anderson WC, Apter AJ, Dutmer CM. [et al]. Advances in asthma in 2016: Designing individualized approaches to management. J. Allergy Clin. Immunol, 2017;140:671-680. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2017.06.015.
Asamoah F, Kakourou A, Dhami S. Allergen immunotherapy for allergic asthma: a systematic overview of systematic reviews. Clin. Transl. Allergy. 2017;7:25.
Ducharme FM, Jensen ME, Mendelson MJ. et al. Asthma Flare-up Diary for Young Children to monitor the severity of exacerbations. J. Allergy Clin. Immunol. 2015;137: 744–749. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2015.07.028.
Gel'tser BI, Brodskaia TA, Kotel'nikov VN, Agafonova IG, Luk'ianov PA. Characteristics of a vasomotor endothelial function of the major and cerebral arteries in bronchial asthma. Patol Fiziol Eksp Ter. 2008;2:5-7. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/18720719/
Pedersen S. Asthma control in children: Is it important and can we measure it? Paediatr. Respir. Rev. 2016; 17:36-8. https://doi.org/10.1016/j.prrv.2015.08.009.
Prevention (2017 Update), 155. Available from: www.ginasthma.org. https://ginasthma.org/wp-content/uploads/2019/04/wmsGINA-2017-main-report-final_V2.pdf
Shilpa J., Patel and Stephen J. Asthma. Pediatrics in Review. 2019;40(11):549-567. https://doi.org/https://doi.org/10.1542/pir.2018–0282