Теоретико-правові та компаративні аспекти концепту демократії участі як однієї з політико-правових засад муніципальної влади

Анотація

Вступ. Статтю присвячено дослідженню сутності та особливостей демократії участі як однієї з політико-правових засад здійснення муніципальної влади. Визнання України як соціальної, демократичної та правової держави, а також встановлення євроінтеграційного курсу сприяє удосконаленню правових положень, які присвячені регламентуванню політичної активності громадян та, зокрема, демократії участі. У сучасному світі демократія участі виступає віддзеркаленням практичного позитивного європейського досвіду участі громадян у політико-управлінській сфері життя суспільства на місцевому рівні. Хоча, на перший погляд здається, що демократія участі є проявом виключно політичної активності, натомість, не всі форми громадської активності відносяться до демократії участі, рівнозначно як і демократія участі не обмежується виключно політичною сферою.

Короткий зміст основних результатів дослідження. Автором вивчені існуючі підходи до тлумачення демократії участі, та надано власне визначення з виокремленням специфічних характеристик, серед яких: 1) залучення громадськості до управління державними та суспільними справами на місцевому рівні; 2) територіальна громада як найменша економічна одиниця демократії участі; 3) законодавчо закріплена процедура реагування органами державної влади на інститути демократії участі; 4) основа демократії участі – безпосередня громадська політична участь; 5) демократія участі є самостійною формою, поряд із прямою та представницькою демократіями. Виокремлено два чинники актуалізації демократії участі: 1) процес децентралізації публічної влади – реформою місцевого самоврядування; та 2) поширення інформаційних технологій та становлення суспільства як постіндустріального. Автором констатовано наступне: 1) на нормативному рівні закріплення демократії участі відсутнє; 2) у науковій літературі поряд з поняттям «демократія участі» зустрічаються також «локальна демократія», «інклюзивна демократія», «партисипативна демократія», які прийнято вважати синонімами; 3) у правовій доктрині відсутнє єдине розуміння поняття «демократія участі», що обумовлено чисельними поглядами вчених стосовно тлумачення даного поняття.

Висновки. Встановлено, що демократією участі є особлива форма демократії, ядром якої виступає безпосередня громадська політична участь громадян на рівні місцевого самоврядування, що сприяє належній реалізації муніципальної публічної влади. Звернено увагу, що під впливом інформаційних технологій (процес інформатизації), демократія участі набуває нового способу реалізації, який трансформується у електронну демократію участі, яка виступає однією зі складових цифрової демократії.