УНІВЕРСАЛІЗАЦІЯ ПРАВА ТА УНІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

Анотація

В умовах глобалізації суспільних процесів орієнтири розвитку правових систем, зокрема, і кримінально-правової системи, трансформуються від процесів необмеженої диференціації та внутрішньодержавного «правового ізоляціонізму» до тенденції уніфікації та універсалізації права. У сформованій Концепції реформування кримінального законодавства України акцентовано увагу, що нове кримінальне законодавство має бути побудоване на єдиних вихідних засадах, з використанням сучасних досягнень законодавчої техніки, що, зокрема, дозволить уніфікувати термінологію. Фактично відповідний підхід визначає вектор кримінально-правової політики держави, що спрямований на уніфікацію кримінального законодавства, однак не виключається доцільність обґрунтованої диференціації. Мета статті з’ясувати значення та вплив універсалізації права та уніфікації кримінального законодавства визначити їх процеси реалізації у кримінальному праві, також з урахуванням аналізу положень проєкту Кримінального кодексу.

У  теорії права універсалізація права визначається як прояв правової глобалізації, що зумовлює визнання основних правових цінностей, універсалізацію юридичної мови, а також правових норм, створення універсальних правових засобів та інструментів. Взаємодія і взаємопроникнення різних правових положень між правовою системою України та іншими правовими системами національного і міжнародного рівнів, що веде до універсалізації українського права. У доктрині кримінального права уніфікація кримінального законодавства уніфікацію в кримінальному праві як процес, який забезпечує єдине правове регулювання подібних (однорідних) або співпадаючих (тотожних) суспільних відносин щодо злочинного і караного, що здійснюється законодавцем у процесі створення або вдосконалення кримінально-правових норм, їх елементів та інших структурних складових галузі кримінального права. Уніфікація кримінального законодавства бажаний процес,  враховуючи необхідність чіткого визначення змісту кримінально-правових заборон, визначення меж кримінально-правового регулювання та виключення випадків різнотлумачення одного й того ж поняття. На підставі визначених процесів універсалізації та уніфікації проілюстровано вплив процесів на зміст кримінального законодавства.

Враховуючи те що, застосування матеріального кримінального права має кінцеву мету – відновлення соціально справедливості, що відображається у визначенні співрозмірного покарання чи інших заходів кримінально-правового регулювання. Вважаємо, що результативність кримінально-правового регулювання, досягається за умови несуперечливості кримінально-правових приписів та актів застосування кримінально-правових норм в уніфікованому (об’єднаному, узгодженому) масиві правозастосовної практики.

Сучасні виклики процесів реформування кримінального законодавства, судової системи України, тенденції розвитку правової системи в умовах глобалізації суспільних відносин  та зважаючи на потребу подолання колізій, неузгодженостей, суперечливих положень кримінального законодавства, надають підстави вважати, що універсалізація та уніфікація кримінального законодавства виправдано визначена пріоритетним завданням у процесі законотворення з метою уніфікації правозастосовної практики.