ПРАВОВА ПЕРСПЕКТИВА ЖІНОЧОГО ОБРІЗАННЯ: ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАВ ЖІНОК НА ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ ПРО СЕКСУАЛЬНЕ ЗДОРОВ'Я В ІНДОНЕЗІЇ ТА СОМАЛІ

Ключові слова: Обрізання жінок, обізнаність про стан здоров’я, ризик медичного обслуговування, репродуктивне здоров’я, юридичне обрізання

Анотація

Вступ: Обрізання жінок – суперечлива практика в деяких країнах, включаючи Індонезію. Обрізання жінок також відбувається в Сомалі і має наслідком медичне ускладнення.

Мета: Це дослідження має на меті дізнатися про наслідки обрізання жінок в Індонезії, особливо в Ситубондо, Сурабаї та Бангкалані, про наслідки обрізання жінок у Сомалі.

Методи: Кількісна методологія використовується як методологія, тоді як вибірки беруться шляхом випадкової вибірки та дається анкета, інтерв’ю та порівняння з Сомалі.

Результати: Показали, що більшість жінок досі не знають про функцію обрізання жінок в Індонезії та Сомалі, вони лише дотримуються традицій у межах своєї громади. Культура патріархату, яка розглядає жінку як нижчу істоту, робить жінку неможливою, щоб правильно поставити питання про репродуктивне здоров'я. У Сомалі спостерігається вплив обрізання на репродуктивне здоров'я та багато ускладнень на здоров'я. Це навіть вважається табу і непотрібним. Обрізання жінок, яке вперше було узаконено міністром охорони здоров’я, зараз заборонено через проблеми зі здоров’ям. Таким чином, обрізання жінок в Індонезії вже не є законним, тим часом як у Сомалі закон у їхньому уряді.

Висновок: В Індонезії жінки як частина суспільства не мали власних прав. Їхнє життя залежить від традиції, яка зберігається донині і буде продовжена для наступного покоління. Традиція часто поширюється в межах релігійних вірувань і навпаки. Тому практика обрізання жінок все ще відбувається у трьох регіонах, включаючи Сурабаю, Бангкалан та Сітубондо. Тим часом у Сомалі жінка як частина суспільства, яка має будь-які права на себе. У Сомалі обрізання жінок було підтримане суспільством та урядом Сомалі.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Afkhami, M. (2008). The Future of Women’s Rights (Global Vision & Strategies (J. Kerr, E. Sprenger, & A. Symington, Eds.). London: Zed Books.

Farida, J., Elizabeth, M. Z., Fauzi, M., Rusmadi, R., & Filasofa, L. M. K. (2017). Sunat pada Anak Perempuan (Khifadz) dan Perlindungan Anak Perempuan di Indonesia: Studi Kasus di Kabupaten Demak. SAWWA, 12(3).

Fauziyah, S. (2017). Tradisi Sunat Perempuan di Banten dan Implikasinya terhadap Gender, Seksualitas, dan Kesehatan Reproduksi. Tsaqôfah: Jurnal Agama Dan Budaya, 15(2).

Feillard, A., & Marcoes, L. (1998). Female Circumcision in Indonesia : To " Islamize " in Ceremony or Secrecy. Archipel, 56(337–367).

Hakim, C. (2016). The Sugar in His Tea: Sexuality, Patriarchy, and Sexual Politics. Sociologia, 3. https://doi.org/10.2383/85805

Imelda, J. D., Djamilah, D., Kartikawati, R., Mahendro, A. Y., & Ratri, S. D. (2018). Elimination of Female Genital Circumcision in Indonesian Transition Society: Revealing a Hope. KnE Social Sciences, 3(10), 427. https://doi.org/10.18502/kss.v3i10.2925

Lestari, F. (2015). Seks, Gender, dan Konstruksi Sosial. Retrieved from Jurnal Perempuan website: https://www.jurnalperempuan.org/wacana-feminis/seks-gender-dan-konstruksi-sosial

Nantabah, Z. K., Laksono, A. D., & Tumaji, T. (2015). DETERMINAN ORANG TUA DALAM PERILAKU SUNAT ANAK PEREMPUAN DI INDONESIA (Determinants of Parents for Female Children Circumcision in Indonesia). Buletin Penelitian Sistem Kesehatan, 18(1). https://doi.org/10.22435/hsr.v18i1.4273.77-86

Natsir, L. M. (2003). Mempertanyakan Praktik Sunat Perempuan di Indonesia. Retrieved from Harian Kompas website: http://www.mitrainti.org/?q=node/191

Negara, M. O. (2005). Mengurai Persoalan Kehidupan Seksual dan Reproduksi Perempuan. Jurnal Perempuan.

Nurdiyana, T. (2010). Sunat Perempuan pada Masyarakat Banjar di Kota Banjarmasin. Jurnal Komunitas, 2(2).

Pasaribu, V. A. . (2006). Kesetaraan dan Keadilan Gender. Universitas HKBP Nommensen.

Putranti, B. D. (2005). Sunat Perempuan: Cermin Bangunan Sosial Seksualitas Masyarakat Yogyakarta dan Madura. Jurnal Kependudukan Dan Kebijakan, 16(1).

Rachmadewi, R. (2000). Studi Evaluasi Pelaksanaan Program Kesetaraan dan Keadilan Gender (KKG) Sektoral di Tingkat Pusat, Propinsi Jawa Timur dan Sumatera Barat.

Ramli, L. (2019). Human Rights Approach in Environment Law Enforcement based on Law Number 23/2009. Research, Society and Development, 8(10). https://doi.org/10.33448/rsd-v8i10.1417

Sakti, Y. (2004). Sunat Anak Perempuan pada Masyarakat Urban Madura di Surabaya. Jurnal Penelitian Dinamika Sosial, 5(1).

Santi, S. (2006). Khitan Perempuan: Legitimasi Agama dan Budaya atas Kekerasan dan Pengendalian Tubuh Perempuan. Forum Ilmiah Indonesia, 3(1).

Smita, P. S. (2013). Sunat Perempuan, Melindungi atau Melukai? Retrieved from Femina website: https://www.femina.co.id/trending-topic/erempuan--melindungi-atau-melukai-

Trianto, T. (2012). Relasi Gender dalam Bingkai Budaya Cablaka. Yinyang, 7(2).

Umar, N. (1999). Argumen Kesetaraan Gender, Perspektif Al-Quran. Jakarta: Paramadina.

Umriana, A., Fauzi, M., & Hasanah, H. (2016). Penguatan Hak Asasi Perempuan dan Kesetaraan Gender melalui Dialog Warga. SAWWA, 12(1), 41–59.

Опубліковано
2020-12-30
Цитовано
0 статей
Як цитувати
Ramli, L. (2020). ПРАВОВА ПЕРСПЕКТИВА ЖІНОЧОГО ОБРІЗАННЯ: ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАВ ЖІНОК НА ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ ПРО СЕКСУАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я В ІНДОНЕЗІЇ ТА СОМАЛІ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Право», 2(30), 40-50. https://doi.org/10.26565/2075-1834-2020-30-04
Розділ
Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право