ПОГЛЯДИ ПРОФЕСОРА В.Г. ДЕМЧЕНКА (1831-1914) ЩОДО ПОКАЗІВ СВІДКІВ ЯК ДОКАЗУ У СУДОЧИНСТВІ В ДОБУ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Анотація

Історія права Київської Русі, незважаючи на більш ніж 200-річний період її дослідження, продовжує залишатися в полі уваги науковців, а, також,  політиків. Одним з важливих питань історії права цієї доби є питання про судочинство та роль в ньому показів свідків.  Ця проблема вивчалася досить грунтовно ще у ХІХ ст. і однією  з  активних дійових осіб дискусії навколо  цієї  теми був історик права, уродженець України, професор  Київського університету Василь Григорович Демченко. У своїй магістерській дисертації «Історичне дослідження про покази свідків як доказ у справах судових, за руським правом до Петра Великого» (1859 р.), В. Г. Демченко детально розглянув становлення такого важливого інституту процесуального права  як інститут свідчення.  Вчений відзначає значення судових доказів у загальній ґенезі права, він підкреслює, що  раніше самоуправство було єдиним засобом охорони прав, але розвиток суспільства  призвів до того, що поряд з цим засобом вже стала використовуватися охорона прав судом. Він вважав, що в Руській Правді достатньо системно сформульовано процесуальні аспекти, пов’язані з показами свідків. Дослідник звернув увагу на те, що Руська Правда говорить про свідків у більшості випадків  у зв’язку з тими правопорушення, які повинні бути ними посвідченими, відповідно до кожного випадку, де вимагається цей доказ. Тому постанови про них мають значення не загальних правил, що поширюються на усі можливі випадки їх  використання, а стосуються  лише приватних, які мають силу тільки для тих випадків, для яких вони прямо встановлені. Значення загальних правил мають лише деякі постанови, які не пов’язані   з визначеннями  про окремі правопорушення. Вчений підкреслював, що процесуальна роль свідків за Руською Правдою не обмежувалася одним значенням їх, як судового доказу. В деяких випадках їм надавалась певна участь в  провадженні  процесу. Це стосувалося тих процесуальних заходів, застосування яких надавалося самим сторонам без усілякої участі якихось урядових органів( наприклад, звід). У своєму дослідженні  В.Г. Демченко проаналізував питання про здатність  свідків до свідчення, вказав також на простір застосування доказів за участю свідків за Руською Правдою, порядок доказування за участю  свідків, силу показів свідків. Отже, В.Г. Демченко, без сумніву, був одним з найкваліфікованіших фахівців з історії права, які досліджували  добу Київської Русі.