НАСИЛЬСТВО ЯК КАТЕГОРІЯ ЗАГАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ВЧЕННЯ ПРО ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ

Ключові слова: кримінальне насильство, обставини, що виключають злочинність діяння, мета злочину, мотивація злочину, перевищення меж нанесення шкоди, душевне хвилювання, кримінальна відповідальність, звільнення від кримінальної відповідальності

Анотація

В статті дається авторське визначення поняття кримінального насильства та аналізуються основні його види: фізичне та психічне. Розглядаються проблеми кримінально-правової оцінки насильства як ознаки окремих обставин, що виключають злочинність діяння. Наголошується на тому, що насильство є важливою категорією вчення про обставини, що виключають злочинність діяння. Робиться акцент на тому, що: насильство виступає в якості правової підстави існування таких обставин; його існування дає право на «безмежну» оборону; воно виступає підставою для притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які перевищили межі спричинення необхідної і достатньої шкоди. Автором наголошується на важливості кримінально-правової оцінки суб’єктивних ознак насильства. Зазначається, що ними виступають: умисел, мета та мотивація (мотиви) вчинення дій. Єдиною метою таких дій повинна виступати мета припинення протиправних дій або усунення небезпеки. В статті мотивація розглядається як сукупність східних за природою та змістом мотивів вчинення дій. Вона може бути ворожою, інструментальною, негативистською та змішаною. Встановлення виду мотивації істотно впливає на кваліфікацію дій і відповідальність винних осіб. Наголошується на тому, що злочини, які вчиняються при перевищенні меж, які визначаються нормами про обставини, що виключають злочинність діяння відносяться до так званих «імпульсивних» злочинів, які часто вчиняються в стані душевного хвилювання (афекту). Це істотно впливає на кваліфікацію дій винних осіб, а в окремих випадках призводить до звільнення останніх від кримінальної відповідальності.

Методи. При написанні статті використовувалися діалектичний метод, метод логічного та історичного аналізу. Вони дозволили проаналізувати діюче кримінальне законодавство та його історичний розвиток у відповідній сфері. Такий соціологічний метод, як вивчення документів дозволив підкріпити висновки результатами вивчення матеріалів судової практики з досліджуваної проблематики.

Результати та висновки. Кримінальне насильство у Загальній частині вчення про обставини, що включають злочинність діяння має наступне значення: є важливою категорією не тільки Особливої, а і Загальної частини законодавства про кримінальну відповідальність; є категорією вчення про обставини, що виключають злочинність діяння; істотно впливає на кваліфікацію дій винних осіб у випадках, які визначаються нормами про обставини, що виключають злочинність діяння; при аналізі видів насильства важливе значення мають як об’єктивні, так і його суб’єктивні ознаки; разом з умисністю насильницьких дій мають значення мета та мотивація (мотиви) таких дій; мотивація насильницьких дій може бути ворожа, інструментальна, негативистська та змішана; воно характеризує правову підставу окремих обставин, що виключають злочинність діяння; його застосування є підставою для суб’єкта «безмежно» використовувати силу для захисту; воно виступає підставою для притягнення до кримінальної відповідальності у разі перевищення меж в окремих обставинах, що виключають злочинність діяння.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Навроцький В.О. Поняття насильства та його врахування при кримінально-правовій кваліфікації. Роль органів внутрішніх справ у сфері запобігання та протидії насильству в суспільстві: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Львів, 17–18 квітня 2000 р.). Львів: Львівський інститут внутрішніх справ при НАВС України, 2000. С. 10–15;

Баулин Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния: монография. Харьков: Основа, 1991. 360 с.

Демидов Ю.А. Социальная ценность и оценка в уголовном праве: монография. Москва: Юридическая литература, 1975. 182 с.;

Тоболкин П.С. Социальная обусловленность уголовно-правовых норм: монография. Свердловск: Средне-Уральское книжное издательство, 1976. 176 с. 186 с.;

Антонян Ю.М., Еникеев М.И. Эминов В.Е. Психология преступника и расследования преступлений: монография. Москва: Юрист, 1996. 336 с.;

Бандурка А.М., Зелинский А.Ф. Вандализм: монография. Харьков: Университет внутренних дел, 1996. 199 с.;

Зелинский А.Ф. Криминальная психология: монография. Київ: Юринком Интер, 1999. 237 с.

Опубліковано
2019-09-23
Цитовано
Як цитувати
Храмцов, О. М. (2019). НАСИЛЬСТВО ЯК КАТЕГОРІЯ ЗАГАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ВЧЕННЯ ПРО ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Право», (27), 87-94. https://doi.org/10.26565/2075-1834-2019-27-11
Розділ
Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право