МОЖЛИВІ ШЛЯХИ ЗДІЙСНЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ПРАВОСУДДЯ ДЛЯ СИРІЇ
Анотація
у статті розглядаються можливі шляхи здійснення міжнародного правосуддя для злочинів, скоєних в Сирійській Арабській Республіці. Послідовно аналізуються можливі альтернативи: створення окремого міжнародного трибуналу ad hoc, передача справи до Міжнародного кримінального суду, створення гібридних трибуналів на території Сирії за участю іноземних суддів, засудження військових злочинців національними судами іноземних держав. Особливу увагу приділено квазі-судовому міжнародному неупередженому і незалежному механізму щодо Сирії. Робляться відсилання до досвіду визнаних міжнародних кримінальних трибуналів, зокрема по Руанді і колишній Югославії. Формулюється висновок про необхідність створення інститутів транзитивного правосуддя на багатостраждальній сирійської землі.
Завантаження
Посилання
[Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://www.ictj.org/sites/default/files/ICTJ-Briefing-Syria_Documentation-2018.pdf.
[Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://vdc-sy.net/wp-content/uploads/2017/08/July-report-Eng.pdf.
[Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.publications.atlanticcouncil.org/breakingaleppo/wp-content/uploads/2017/02/BreakingAleppo.pdf.
[Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://undocs.org/ru/A/HRC/36/55
[Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://www.amnesty.org/download/Documents/MDE2473092017ENGLISH.pdf.
Сирийский рубеж / Под ред. М. Ю. Шеповаленко. – М.: ЦАСТ, 2016. – 204 c.
[Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://impunitywatch.com/wp-content/uploads/2015/04/Sadat-IW-FINAL.pdf.
[Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.ohchr.org/EN/HRBodies/HRC/IICISyria/Pages/Documentation.aspx
Белый И. Ю. Возможность создания специального трибунала по Сирии в контексте мирового опыта формирования органов международного уголовного правосудия // Право в Вооруженных Силах. – 2017. – № 5. – С. 107-111.
Григорьев В. Н., Антонов А. Н. Решение трибунала по бывшей Югославии по делу Готовина/Маркач как (очередной) провал международного правосудия // Международное уголовное право и международная юстиция. – 2013. – № 3. – С. 9-15.
Буше-Сольнье Ф. Практический словарь гуманитарного права. – М.: Весь Мир, 2017. – 1024 c.
Wenaweser C., Cockayne J. Justice for Syria?: The International, Impartial and Independent Mechanism and the Emergence of the UN General Assembly in the Realm of International Criminal Justice // URL: https://academic.oup.com/jicj/article-lookup/doi/10.1093/jicj/mqx010
Трикоз Е. Решение Палаты предварительного производства I Международного уголовного суда «О ходатайстве Прокурора на основании статьи 58 Статута в отношении М. Каддафи, С. Каддафи и А. аль-Сенусси» от 27 июня 2011 года // Международное правосудие. – 2012. – № 1. – С. 33-45.
Syrian War Crimes Accountability Act of 2017 // URL: https://www.congress.gov/115/bills/s905/BILLS-115s905rs.pdf
Бобринский Н. А. К вопросу о концепции «правосудия переходного периода» // Библиотека криминалиста. 2014. № 1. С. 328-337.
Шинкарецкая Г. Г. Смешанные уголовные трибуналы: новый вид правосудия? // Международное право и международные организации. – 2014. – № 2. – С. 294-303.
Институты международного правосудия: Учеб. пособие / Под ред. В. Л. Толстых. – М.: Международные отношения, 2014. – 504 с.
Соглашение между ООН и правительством Сьерра-Леоне об учреждении Специального суда по Сьерра-Леоне // Московский журнал международного права. – 2004. – № 1 (53). – С. 287.
Каюмова А. Р. Перспективы развития системы международной уголовной юстиции: смешанные (гибридные) трибуналы и интернационализированные суды // Международное уголовное правосудие: современные проблемы / Под ред. Г. И. Богуша, Е. Н. Трикоз. – М.: Ин-т права и публ. пол-ки, 2009. – С. 459-466.
Резолюция 71/248, принятая Генеральной Ассамблеей 21 декабря 2016 года // URL: https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N16/462/05/PDF/N1646205.pdf?OpenElement.
[Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://www.amnesty.org/download/Documents/24000/ior530192012en.pdf.
Волеводз А.Г. Уголовное дело о военных преступлениях в Украине: на каком основании оно возбуждено в России ? // Криминология: вчера, сегодня, завтра. – 2014. – № 3. – С. 52-57.
Богуш Г. И., Есаков Г. А., Русинова В. Н. Международные преступления: модель имплементации в российское уголовное законодательство. – М.: Проспект, 2017. – 176 c.
[Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://www.nytimes.com/2017/03/27/world/middleeast/syria-crime-torture-assad-war.html.
Фристер Г. Уголовное право Германии. – М.: Инфотропик Медиа, 2013. – 712 c.
Галль фон К., Куюс Л. Применение международного права судами Германии // Сравнительное конституционное обозрение. – 2017. – № 6. – С. 78-86.
[Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://docs.pravo.ru/document/view/18592417/
[Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://www.hrw.org/report/2017/10/04/these-are-crimes-we-are-fleeing/justice-syria-swedish-and-german-courts.
[Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://trialinternational.org/latest-post/rifaat-al-assad-case/.
[Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://www.ictj.org/publication/justice-syrian-victims-beyond-trials
