Вплив військових конфліктів на трансформацію ландшафту (на прикладі Агдамского району Азербайджанської Республіки)

  • Мирнух Ісмайлов Інститут географії Міністерства науки і освіти Азербайджанської Республіки https://orcid.org/0000-0003-4189-0401
  • Ірина Кучинська Інститут географії Міністерства науки і освіти Азербайджанської Республіки https://orcid.org/0000-0002-7154-3446
  • Еліна Карімова Інститут географії Міністерства науки і освіти Азербайджанської Республіки https://orcid.org/0000-0003-2651-8150
Ключові слова: військово-технічний вплив, ландшафт, екосистема, окупація, антропогенна трансформація, белігеративний ландшафт, культурний ландшафт, забруднення, ландшафтна структура

Анотація

У статті досліджується вплив наслідків бойових дій на ландшафтну структуру та екологічний стан Агдамського району Азербайджану. Його територія перебувала під окупацією близько 30 років, вона зазнала значних руйнувань, що призвело до екологічних, соціальних та економічних втрат. Протягом 30 років Агдамський район був буферною зоною між конфліктуючими сторонами. Оскільки в орографічному плані більша частина його території являє собою рівнину з незначними перепадами висот, під час бойових операцій обидві сторони активно використовували міни - як протипіхотні, так і протитанкові - для оборони стратегічних позицій, захисту тилу, зміцнення ліній фронту. За попередніми оцінками, збиток природним і антропогенним екосистемам перевищив 200 мільярдів доларів. В Агдамському районі повністю знищено понад 50 пам'яток природи, а також інфраструктуру 58 сільських населених пунктів і однієї міської території. Крім того, понад 90 000 наземних мін становлять постійну загрозу для місцевого населення, перешкоджаючи зусиллям з відновлення. В статті проведено дослідження впливу військово-технічної діяльності на трансформацію ландшафту в Агдамському регіоні, визначено основні структурно-генетичні та функціональні зміни, систематизовано трансформовані ландшафти. У дослідженні використовувався аналіз супутникових знімків, польові дослідження та архівні дані. Застосовано системний підхід до вивчення структурно-генетичних та функціональних змін природних і антропогенних ландшафтів. Встановлено, що трансформація ландшафту відбулася як внаслідок прямого, так і опосередкованого впливу військово-технічної діяльності. Природно-антропогенні ландшафти області класифіковано на два класи, шість типів і 21 підтип. В ході дослідження виявлено високий ступінь деградації навколишнього середовища, що призводить до значних змін у структурі, функціях і стані екосистем. Проведені дослідження дають оцінку наслідків військово-технічних впливів на ландшафти регіону. Результати можуть стати основою для подальших досліджень з моніторингу та оцінки екологічних змін, викликаних військовими конфліктами, а також для розробки підходів до відновлення території.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Мирнух Ісмайлов, Інститут географії Міністерства науки і освіти Азербайджанської Республіки

кандидат географічних наук, доцент, завідувач відділу ландшафтознавства та ландшафтного планування

Ірина Кучинська, Інститут географії Міністерства науки і освіти Азербайджанської Республіки

кандидат географічних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу ландшафтознавства та ландшафтного планування

Еліна Карімова, Інститут географії Міністерства науки і освіти Азербайджанської Республіки

кандидат географічних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу ландшафтознавства та ландшафтного планування

Посилання

Alizade, E.K., Ismayilov, M.J. et al. (2014). Landscapes of Azerbaijan. Monograph "Physical Geography of Azerbaijan". Baku, I, 374-440. [in Azerbaijani].

Bayrak G. (2020). Modern belligerative relief (on the example of Yavoriv military training ground of Lviv region). Problems of geomorphology and paleogeography of the Ukrainian Carpathians and adjacent areas, 11(1), 208-229 DOI: http://dx.doi.org/10.30970/gpc.2020.1.3209 [in Ukrainian].

Denysyk, H., Kanskyi, V., Kanska, V., Denysyk, B. et al. (2022). Anthropogenic landscapes of Ukraine and their reconstruction. Czasopismo Geograficzne, 93(3), 417-433. DOI: https://doi.org/10.12657/czageo-93-16

Ellis, E.C., Goldewijk, K.K., Siebert, S. et al. (2010). Anthropogenic Transformation of the Biomes, 1700 to 2000. Global Ecology and Biogeography 19(5), 589-606. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1466-8238.2010.00540.x

Filho, W.L., Fedoruk, M., Eustachio, J.H.P., Splodytel, A. et al. (2024). The environment as the first victim: The impacts of the war on the preservation areas in Ukraine. Journal of Environmental Management, 364(12), 121399, 1-10. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2024.121399

Garibov, Y.A. (2013). Anthropogenic transformation and ways to optimize modern landscapes of the Republic of Azerbaijan: PhD thesis abstract…Doctor of Geography. Baku, 36 [in Azerbaijani].

Guliyeva, S.Yu., Kuchinskaya, I.Ya., Karimova E.J. (2013). Transformation of landscape complexes in areas of armed conflicts (on the example of the southeastern slope of the Small Caucasus). Materials of the International scientific-practical conference "VII Zhandaev Readings", Almaty, 343-348.

Ismayilov, M.J., Zeynalova, S.M. (2022). Environmental disaster and ecological destruction in Karabakh during the Armenian occupation. Ancient Homeland Karabakh, to the martyrs and veterans of the Karabakh war. Divan Kitab. Ankara, 252-272.

Jaeger J.A.G. (2000). Landscape division, splitting index and effective mesh size: new measures of landscape fragmentation. Landscape ecology, 15: 115-130. DOI: https://doi.org/10.1023/A:1008129329289

Kuchinskaya, I.Y., Karimova, E.J. (2022). Belligerative landscapes of the eastern part of the Lesser Caucasus and features of their restoration. II International scientific conference "Landscape dimensions of sustainable development Science - CartiGis-Planning-Givernance", Tbilisi, 153-155.

Milkov, F.N. (1978). Artificial landscapes. M.: Mysl, 86.

Nazarov M.G. (2023). The variety of anthropogenic landscape and the scientific theoretical basis of their classification. American journal of Interdisciplinary Research and Development, 14:127-132. Retrieved from https://www.ajird.journalspark.org/index.php/ajird/article/view/570

Nikolaishvili, D.A., Sharashenidze, M.D., Tolordava, R.Sh. et al. (2020). Anthropogenic transformation of landscapes in 19th–20th centuries. InterCarto InterGIS 26(4):385-392. DOI: https://doi.org/10.35595/2414-9179-2020-4-26-385-392

Peresadko, V.A., Serzhantova. Y.Y., Borysenko. K.B., Braslavska. O.V. (2023). Features of cartographic visualization of the state of landscapes during the period of hostilities. Problems of continuous geographical education and cartography, 38, 32-39. DOI: https://doi.org/10.26565/2075-1893-2023-38-04 [in Ukrainian]

Regions of Azerbaijan. (2022). Statistical Yearbook. Baku, 237-247 [in Azerbaijani].

Suleymanov, M.A. (2005). Geographical regularities of natural and anthropogenic landscapes of Azerbaijan. Baku: Abilov Publishing, 248 [in Azerbaijani].

Tarikhazer, S.A. (2022). Ecogeomorphological consequences of military aggression on the territory of Karabakh. Geography and Natural Resources, 1(16), 57-65.

Vorobiov, V.V., Shylo, O.S. (2023). Post-war reconstruction of cities in Ukraine in areas of the belligerative landscapes’ spread. Ukrainian journal of civil engineering and architecture, 3(015), 40-49. DOI: https://doi.org/10.30838/J.BPSACEA.2312.140723.40.953 [in Ukrainian]

Yunusov, M.I., Kuchinskaya, I.Y., Karimova, E.J. (2024). Anthropogenic transformation of landscapes in the southeastern part of the Lesser Caucasus. Materials of the I Belarusian Geographical Congress, Minsk, April 8–13, 5, 341-349.

Pereira, P., Bašić, F., Bogunovic, I., Barcelo, D. (2022). Russian-Ukrainian war impacts the total environment. Science of The Total Environment, 837, 155865, DOI: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2022.155865

Опубліковано
2025-06-01
Цитовано
Як цитувати
Ісмайлов, М., Кучинська, І., & Карімова, Е. (2025). Вплив військових конфліктів на трансформацію ландшафту (на прикладі Агдамского району Азербайджанської Республіки). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Геологія. Географія. Екологія», (62), 194-204. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2025-62-15