Мінералогія і геохімія горючих сланців в Азербайджані: класифікація, особливості палеовивітрювання і зрілості

  • Adil A. Aliyev Інститут геології та геофізики, Національна академія наук Азербайджана https://orcid.org/0000-0002-7731-9525
  • Orhan R. Abbasov Інститут геології та геофізики, Національна академія наук Азербайджана http://orcid.org/0000-0003-2135-7984
  • Agamehdi M. Agayev Азербайджанський державний університет нафти та промисловості https://orcid.org/0000-0003-1195-1971
Ключові слова: горючі сланці, геохімія, мінерал, класифікація, зрілість, вивітрювання

Анотація

У науково-дослідній роботі широко розглянуті наземні виходи горючих сланців Шамах-Гобустанський і Апшеронського районів, а також серед викидів грязьових вулканів Азербайджану. Відповідно до поширення в породах як головних, так і мікроелементів, на підставі опублікованих матеріалів був проведений порівняльний аналіз із середніми, середньо-чорними сланцями, складом сланців Північної Америки, пост-архейськими сланцями Австралії, а також горючими сланцями Естонії, Йорданії, США та ін. На основі відомих класифікацій, розглядаються характеристики стабільності оксидів головних елементів і оцінюються ознаки зрілості. Властивості вивітрювання широко прокоментовані на підставі різних індексів, в тому числі «Індекса зміни відповідно до компонента (ІЗВК)», «Індекса хімічних змін (ІХЗ)», а також аналізами результатів діаграм, пов’язаних з елементним складом.

У складі зразків визначено 11 мінералів 5 класів, в яких переважають силікати. Використовувана класифікаційна діаграма log SiO2 / Al2O3 і log (Fe2O3 / K2O) показує, що всі досліджені зразки відповідають сланцям.

Співвідношення K2O / Al2O3 підтверджує перевагу глинистих мінералів у складі горючих сланців в порівнянні з K-мінералами, включаючи K-польовий шпат. Оцінки на основі Al2O3 / (CaO + MgO + Na2O + K2O) і Fe2O3 / K2O, SiO2 / Al2O3 підтверджують нестабільність оксидів і мінералів в зразках. Крім того, співвідношення SiO2 / Al2O3 і Al2O3> Fe2O3> TiO2 підтверджують незрілість і зв’язок з глинистими мінералами.

Значення ІХЗ і діаграми залежності ІХЗ від ІЗВК, ІХЗ від Al / Na і A-CN-K, а також дослідження, пов’язані з утриманням головного оксиду, підтверджують середню і високу ступінь вивітрювання. Протоліт сланців пов’язаний з мафічними і проміжними виверженими джерелами.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Adil A. Aliyev, Інститут геології та геофізики, Національна академія наук Азербайджана

доктор геол.-мін. н., професор

Orhan R. Abbasov, Інститут геології та геофізики, Національна академія наук Азербайджана

PhD (Науки про Землю), доцент

Agamehdi M. Agayev, Азербайджанський державний університет нафти та промисловості

канд. хім. н., доцент

Посилання

Abbasov, O. R. (2009). Distribution regularities of shales of Paleogene-Miocene sediments in Gobustan : abstract of PhD thesis … on PhD in Earth Sciences : 26.11.09. Institute of Geology and Geophysics, Azerbaijan National Academy of Sciences, Baku, 24.

Abbasov O.R., Mamedova A.N., Huseynov A.R., Baloglanov E.E. (2013). Some new data on geochemical researches of combustible slates of Azerbaijan. Geology, Geophysics and Development of Oil and Gas Fields, 2, 32‒35.

Abbasov Orhan. (2015). Oil shale of Azerbaijan: geology, geochemistry and probable reserves. International Jour-nal of Research Studies in Science, Engineering and Technology, 2 (9), 31‒37.

Abbasov Orhan. (2016). Organic compounds in ejected rocks of mud volcanoes as geological and geochemical in-dicators of source rock: a study of oil shale in Shamakhi-Gobustan region (Azerbaijan). International Journal of Current Advanced Research, 5 (7), 1042‒1046.

Abbasov O.R. (2016). Distribution regularities of oil shale in Azerbaijan. ISJ Theoretical & Applied Science, 3 (35), 165‒171. http://dx.doi.org/10.15863/TAS.2016.03.35.28

Abbasov O.R. (2017). Distribution regularities and geochemistry of oil shales in Azerbaijan. Mineral resources of Ukraine, 2, 22‒30.

Aghayev Aghamehdi. (2006). Geochemistry of sedimentation processes. Baku: Publishing house "Adiloghlu", 136 p.

Alali Jamal, Abu Salah Abdelfattah, Yasin Suha M., Al Omari Wasfi. (2015). Oil Shale in Jordan. Natural Resources Authority of Jordan, 26 p.

Aliyev Ad.A., Belov I.S., Aliyev G.A. (2000). Oil shales of Miocene in Azerbaijan. Azrebaijan Oil İndustry, 5, 7‒11.

Aliyev Ad.A., Belov I.S., Bayramov T.А. (2003). Oil shale of Paleogene-Miocene in Azerbaijan. Geologist of Azer-baijan. Scientific Bulletin, 8, 68‒80.

Aliyev Ad.A., Guliyev I.S., Dadashev F.G., Rahmanov R.R. (2015). Atlas of mud volcanoes in the world. Baku: Pub-lishing house “Nafta-Press", "Sandro Teti Editore", 361 p.

Aliyev A.A., Abbasov O.R., IbadzadeА A.J.,Mammadova А.N. (2018). Organic-geochemical study of oil shales in Pre-Caspıan-Guba region (Azerbaıjan). Mineral resources of Ukraine, 3, 13-18. https://doi.org/10.31996/mru.2018.3.13-18.

Aliyev Adil, Abbasov Orhan. (2018). Organic geochemical characteristics of oil shale in Azerbaijan. The 36th Na-tional and the 3rd International Geosciences Congress. Tehran, Iran, February 25-27, p. 1‒10.

Aliyev Ad.A., Abbasov O.R., Ibadzade A.J., Mammadova A.N. (2018). Genesis and organic geochemical character-istics of oil shale in Eastern Azerbaijan. SOCAR Proceedings, 2018, 3, p. 4-15. http://dx.doi.org/10.5510/OGP20180300356.

Arro H., Prikk A., Pihu T. (1998). Calculation of composition of Estonian oil shale and its combustion products on the basis of heating value. Oil Shale, 15 (4), 329–340.

Cingolani C.A., Manassero M., Abre P. (2003). Composition, provenance, and tectonic setting of Ordovician si-liciclastic rocks in the San Rafael block: Southern extension of the Precordillera crustal fragment, Argentina. Journal of South American Earth Sciences, 16 (1), 91‒106. https://doi.org/10.1016/S0895-9811(03)00021-X.

Connie L. Wilkerson. (1982). Trace metal composition of Green River retorted shale oil. Fuel, 61 (1), 63‒70. https://doi.org/10.1016/0016-2361(82)90294-0.

Cox R., Lowe D.R., Cullers R.L. (1995). The influence of sediment recycling and basement composition of evolution of mudrock chemistry in the Southwestern United States. Geochimica et Cosmochimica Acta, 59, 2919‒2940. http://dx.doi.org/10.1016/0016-7037(95)00185-9.

Cullers R.L. (2000). The geochemistry of shales, siltstones and sandstones of Pennsylvanian–Permian age, Colo-rado, USA: implications for provenance and metamorphic studies. Lithos, 51, 181‒203. https://doi.org/10.1016/S0024-4937(99)00063-8.

Farquhar S.M., Pearce J.K., Dawson G.K.W., Golab A., Sommacal S., Kirste D., Biddle D., Golding S.D. (2014). A fresh approach to investigating CO2 storage: experimental CO2-water-rock interactions in a low-salinity reservoir system. Chemical Geology, 1‒70. https://doi.org/10.1016/j.chemgeo.2014.10.00.

Fedo C.M., Nesbitt H.W., Young G.M. (1995). Unraveling the effects of potassium metasomatism in sedimentary rocks and paleosols, with implications for weathering conditions and provenance. Geology, 23, 921‒924. https://doi.org/10.1130/0091-7613(1995)023<0921:UTEOPM>2.3.CO;2

Aliyev Ad.A., Aliyev Ch.S., Feyzullayev A.A., et al. (2015). Geology of Azerbaijan, II Volume. Baku: Publishing house “Elm”, 341.

Gharrabi M., Velde B., Sagon J.-P. (1998). The transformation of illite to muscovite in pelitic rocks: Constraints from X-ray diffraction. Clays and Clay Minerals, 46, 79‒88.

Gill S., Yemane K. (1996). Implications of a lower Pennsylvanian Ultisol for equatorial Pangean climates and ear-ly, oligotrophic, forest ecosystems. Geology, 24 (10), 905‒908. https://doi.org/10.1130/0091-7613(1996)024<0905:IOALPU>2.3.CO;2.

Gromet L.P., Dymek R.F., Haskin L.A., Korotev R.L. (1984). The ‘‘North American shale composite” its compilation, major, and trace elements characteristics. Geochimica et Cosmochimica Acta, 48, 2469–2482. https://doi.org/10.1016/0016-7037(84)90298-9.

Hawkins P.J. (1978). Relationship between diagenesis, porosity reduction and oil replacement in Late Carbonife-reous sandstone reservoirs, Bothamsall oil field, E. Midlands. Jour. Geol. Soc. London, 135, 7‒24. https://doi.org/10.1144/gsjgs.135.1.0007.

Herron M.M. (1988). Geochemical classification of terrigenous sands and shales from core and log data. Journal of Sedimentary Petrology, 58, 820‒829.

Kondrasheva N.K. (2016). Assessment of the possibility of using oil shale and shale-ash waste in industry. Notes of the Mining Institute, 220, 595‒600.

Kortenski J., Sotirov A. (2002). Trace and major elements content and distribution in Neogene lignite from the Sofia Basin, Bulgaria. International Journal of Coal Geology, 52, 63‒82.

Kler V.R., Volkova G.A., Gurvich E.M. et al. (1988). Metallogeny and geochemistry of coal bearing and shale bear-ing strata of the USSR: regularities of elements concentration and study methods). Moscow: Nauka, 256 p.

Long X., Yuan C., Sun M., Xiao W., Wang Y., Cai K, Jiang Y. (2012). Geochemistry and Nd isotopic composition of the Early Paleozoic flysch sequence in the Chinese Altai, Central Asia: Evidence for a northward-derived mafic source and insight into Nd model ages in accretionary orogen. Gondwana Research, 22, 554‒566.

https://doi.org/10.1016/j.gr.2011.04.009.

Martin J.H., Knauer G.A. (1973). The Elemental Composition of Plankton. Geochimica et Cosmochimica Acta, 37, 1639‒1653. https://doi.org/10.1016/0016-7037(73)90154-3.

Nelson Stephen A. (2014). Tectosilicates, carbonates, oxides, & accessory minerals. Mineralogy, 15 p.

Nesbitt H.W., Markovics G., Price R.C. (1980). Chemical processes affecting alkalis and alkaline earths during continental weathering. Geochimica et Cosmochimica Acta, 44,1659‒1666. https://doi.org/10.1016/0016-7037(80)90218-5.

Nesbitt H.W., Young G.M. (1982). Early Proterozoic climates and plate motion inferred from major element chemis-try of Lutites. Nature, 299, 715‒717.

Nesbitt H.W., Young G.M. (1984). Prediction of some weathering trends of plutonic and volcanic rocks based on thermodynamic and kinetic considerations. Geochimica et Cosmochimica Acta, 48, 1523–1534. https://doi.org/10.1016/0016-7037(84)90408-3.

Obasi R.A., Madukwe H.Y. (2016). Use of geochemistry to study the provenance, tectonic setting, source-area weathering and maturity of Igarra Marble, Southwest, Nigeria. American Journal of Engineering Research, 5 (6), 90‒99.

Onal M., Ayyildiz T., Onal Y., Akmil-Bashar C. (2006). Stratigraphic, mineralogic and geochemical characteriza-tion of Gürün oil shales, central Anatolia, Turkey. Oil Shale, 23 (4), 297–312.

Pettijohn F.J., Potter P.E., Siever R. (1987). Sand and Sandstone. Springer, 213.

Potter P.E. (1978). Petrology and chemistry of modern big river sands. The Journal of Geology, 86 (4), 423–449.

Aliyev Ad.A., Bayramov A.A., Abbasov O.R., Mammadova A.N. (2014). Reserves of oil shale and natural bitumen. National Atlas of the Republic of Azerbaijan, Map (Scale 1:1000000), 101.

Rodrigo D.L., Luiz F.D.R. (2002). The role of depositional setting and diagenesis on the reservoir quality of Devo-nian sandstones from the Solimones Basin, Brazilian Amazonia. Marine and Petroleum Geology, 19, 1047‒1071.

Servaraj K., Arthur C.C. (2006). Moderate chemical weathering of subtropical Taiwan: constraints fromsolid-phase geochemistry of sediments and sedimentary rocks. Journal of Geology, 114, 101‒116.

Shener M., Shenguler I. (1998). Geological, mineralogical and geochemical characteristics of oil shale bearing deposits in the Hatildag oil shale field, Göynük, Turkey. Fuel, 8, 871‒880.

Tank R.W. (1972). Clay minerals of the Green River Formation (Eocene) of Wyoming. Clay Minerals, 9, 297‒308.

Taylor S.R., McLennan S.M. (1985). The continental crust: its composition and evolution. Oxford: Blackwell, 312 p. https://doi.org/10.1002/gj.3350210116.

Turekian K.K., Wedepohl K.H. (1961). Distribution of the Elements in some major units of the Earth's crust. Geo-logical Society of America, Bulletin, 72, 175‒192.

Urov K., Sumberg A. (1999). Characteristics of oil shales and shale-like rocks of known deposits and outcrops. Oil shale, 16 (3), 1‒64.

Vine J.D., Tourtelot E.B. (1970). Geochemistry of black shale deposits. Economic Geology and the Bulletin of the Society of Economic Geologists, 65, 253‒272. https://doi.org/10.2113/gsecongeo.65.3.253.

Weaver C.E., Beck K.C., Pollard C.O. (1971). Clay water diagenesis during burial: how mud becomes gneiss. Spe-cial Papers - Geological Society of America, 134, 1‒78.

Samir Mahmoud Zaid, Fahad AL Gahtani. (2015). Provenance, diagenesis, tectonic setting, and geochemistry of Hawkesbury Sandstone (Middle Triassic), southern Sydney Basin, Australia. Turkish Journal of Earth Sciences, 24, 72‒98. https://doi.org/10.3906/yer-1407-5.

Samir M. Zaid. (2016). Geochemistry of shales from the Upper Miocene Samh Formation, north Marsa Alam, Red Sea, Egypt: implications for source area weathering, provenance, and tectonic setting. Arabian Journal of Geo-sciences, 9 (12), 1‒15.

Опубліковано
2019-07-10
Як цитувати
Aliyev, A., Abbasov, O., & Agayev, A. (2019). Мінералогія і геохімія горючих сланців в Азербайджані: класифікація, особливості палеовивітрювання і зрілості. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Cерія «Геологія. Географія. Екологія», (50), 11-26. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2019-50-01