Особливості ландшафтної диференціації лісопатологічних процесів в Шешорському природоохороному науково-дослідному відділенні Національного природного парку «Гуцульщина»

  • Зоряна Володимирівна Гостюк Львівський національний університет імені Івана Франка http://orcid.org/0000-0001-5809-4482
  • Анатолій Васильович Мельник Львівський національний університет імені Івана Франка http://orcid.org/0000-0003-3029-468X
Ключові слова: лісопатологічні процеси, шкідники лісу, хвороби лісу, природний територіальний комплекс (ПТК), місцевість, стрія, урочище, деревостани

Анотація

В результаті наукових досліджень детально проведено лісопатологічні дослідження ключової ділянки в межах Шешорського прироохоронного науково-дослідного відділення Національного природного парку «Гуцульщина». Вперше на території національного парку, а зокрема на досліджувану територію укладено ландшафтну карту на рівні простих урочищ в масштабі 1:25 000. Польові дослідження проводилися згідно методики польового ландшафтного знімання гірських територій Г.П. Міллера, 1974 р. В результаті опрацювання матеріалів в програмному середовищі ArcGIS 10 визначено просторове поширення уражених територій, яке представлене у вигляді картосхеми. Обраховано їх площі та відсотки від морфологічних одиниць ландшафту та з’ясовано що короїдом-типографом, уражено 37,5 % деревостанів, опеньком осіннім – 23,6 %, некрозом – 22,6 %, бактеріями – 15,2 % і кореневою губкою – 1,02%. Загальна площа уражених деревостанів становить 207,8 га (18,8 % від загальної площі вкритої лісом). Лісопатологічні процеси на досліджуваній території мають місце в смерекових та ялицевих насадженнях. Найбільша частка уражених деревостанів припадає на стиглі ліси (вік 80–100 років) – 33,4 % та середньовікові (40–60 років) – 32,2%. Найменші площі ураження пов’язані з перестиглими лісами, вік яких понад 100 років – 1 % (така низька частка ураження цієї вікової групи пов’язана, очевидно, з тим, що площі таких лісів на території досліджень не значні). Встановлено залежність поширення лісопатологічних процесів від ландшафтної структури території. Найбільшого всихання зазнали деревостани в урочищах крутих схилів північно-західної і північно-східної експозицій, водозбірних лійок північно-західної і північно-східної експозицій та зворах. Ареали всихання переважно приурочені до контактних ділянок стрій та урочищ. В результаті ландшафтно-лісопаталогічного аналізу ключової ділянки визначено, що найбільша різноманітність збудників лісопаталогічних процесів характерна для урочищ крутих схилів різних експозицій, оскільки в цих урочищах зустрічаються деревостани, які уражені майже всіма видами збудників, що для інших урочищ це не характерно.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Зоряна Володимирівна Гостюк, Львівський національний університет імені Івана Франка

здобувач

Анатолій Васильович Мельник, Львівський національний університет імені Івана Франка

д. геогр. н., професор

Посилання

Vashchenko, V. A., Yevtushko, T. L., Brite, A. Y. (2003). Derzhavna heolohichna karta Ukrainy masshtabu 1:200000, arkushi M-35-XXXII (Chernivtsi) L-35-II / pid. red H. D. Dosyn, Yu. M. Veklych; Karpatska seriia. Chernivetska, Ivano-Frankivska, Ternopilska oblasti Ukrainy. [State geological map of Ukraine scale 1: 200000, sheet М-35-XXXII (Chernivtsi) L-35-II subordinate G.D. Dosin, Yu.M. Veclici; Carpathian series. Chernivetska, Ivano-Frankivsk, Ternopil regions of Ukraine]. K.: Subsidiary enterprise "Westukrgeology", 89.

Gostiuk, Z. V., Mel’nyk, A. V. (2017). Landshaftna struktura Pokutskykh Karpat [Landscape structure of the Pokuttya Carpathians]. Physical geography and geomorphology, 3 (87), 38-47.

Vashchenko, V. А. (1968). Heolohycheskaia karta masshtaba 1:50 000 lysty: M-35-134-B [Geological map of scale 1:50 000 sheets: М-35-134-Б]. Ministry of Geology of the USSR, association "Westukrgeology" Lviv geological exploration expedition, Lviv.

Mel’nyk, A. V. (1999). Ukrainski Karpaty: ekoloho-landshaftoznavche doslidzhennia [Ukrainian Carpathians: Ecological Landscape Studies]. Lviv, 286.

Miller, G. P. (1974) Landshaftnыe yssledovanyia hornыkh y predhornыkh terrytoryi [Landscape studies of moun-tain and foothill areas]. Lviv: Higher school, 202.

Miller, G. P. (1996) Polove landshaftne znimannia hirskykh terytorii [Field landscaping of mountain territories]. Kiev, 168.

Pogrіbnyj, O. O., Zayachuk, V. Ya., Yusypovych, Yu. M. (2018). Poshuky prychyn vsykhannia derevostaniv yalytsi biloi v NPP «Hutsulshchyna» [The search for the causes of drying of tree stands of the fir is white in the NNP "Hutsulshchyna"]. Chronicle of Nature of the NNP "Hutsulshchyna", 15, 298-303.

Krupii, V. V., Nikolaichuk, P. S., Kopiltsev, V. M. (2004) Plan lisonasadzhen Sheshorskoho PNDV NPP «Hutsulshchyna» [The plan of forest planting in the Sheshory NSRD of NNP "Hutsulshchyna]. State Forestry Committee of Ukraine Ukrainian State Forestry Production Association, Lviv State Forestry Expedition, Lviv, 1 p.

Buryanik, O.O. (2017). Problems of landscape science in the context of sustainable development strategy in Europe. 2017. Theses of the reports of the scientific and practical conference (Lviv-Vorokhta, 3-5 November 2017), Lviv: Publishing Center LNU of. Ivan Franko, 95-97.

Slobodian, P. Ya. (2003). Lisivnycho-ekolohichni osoblyvosti formuvannia oseredkiv vsykhannia Picea abies [L.] Karsten v Skolivskykh Beskydakh [Forests and ecological peculiarities of formation of drying cells Picea abies [L.] Karsten in the Skolivs’ki Beskudu]. Lviv, 20.

Krupii, V. V., Nikolaichuk, P. S., Kopiltsev, V. M. (2004). Taksatsiinyi opys Sheshorskoho PNDV NPP «Hutsulshchyna» Ivano-Frankivskoi oblasti» [Tactical description of the Sheshory NSRD of the NNP "Hutsulshchyna" in the Ivano-Frankivsk region]. State Forestry Committee of Ukraine Ukrainian State Forestry Production Association Lviv State Forestry Expedition, Lviv, 344.

Usts’kyj, I. M. (2010). Prychyny ta poshyrennia patolohichnykh protsesiv v yalynnykakh Ukrainy [Causes and distribution of pathological processes in fir forests of Ukraine]. Forestry, 5, 165-171.

Usts’kyj, I. M. (2015). Poshyrennia patolohichnykh protsesiv u lisakh Ukrainy za period 1991–2009 rr [Distribu-tion of pathological processes in forests of Ukraine for the period of 1991-2009]. Arboriculture and agroforestry, 127, 193-203.

Fedirko, O. N. (1988). Landshaftnoe yssledovanye lesopatalohyi (na prymere Karpat) [Landscape research of forest pathology (on the example of the Carpathians)]. Kiev, 16.

Fedirko, O.M. (2003). Lisopatalohichna sytuatsiia [The forest pathology situation]. Chornohorska Geographic experimental station, Lviv, 92-105.

Tribun, T. (2017). Fondovi materialy Natsionalnoho Pryrodnoho Parku «Hutsulshchyna»: Akt rekohnostsyr-uvalnoho lisopatolohichnoho obstezhennia nasadzhen na predmet dotsilnosti pryznachennia zakhodiv z polip-shennia sanitarnoho stanu lisiv [Materials of the National Natural Park "Hutsulshchyna": Act of reconnaissance of forest pathological inspection of plots with the purpose of appointment of measures for improving the sanitary state of forests]. DSLP "Ivano-Frankivsk Forest Protection", Kosiv, 24.

Hudynets, V. M. (2008). Sanitarno-lisopatolohichnyi stan yalynovykh nasadzhen Natsionalnoho pryrodnoho parku"Synevyr" [Sanitary-forest-pathological conditions of fir forests of the National Natural Park "Synevyr"]. Forestry and gardening, 18.1, 50-57.

Shevchuk, V. V., Fomin, V. I., Nazarenko, S. V. (2006). Lisopatalohichni protsesy ta prychyny yikh poiavy u lisovo-mu fondi na Nyzhnodnistrovskykh piskakh [Forest-pathological processes and the reasons for their appearance in the forest fund on the Lower Dniester sands]. Arboriculture and agroforestry, 109, 270-274.

Aviable at: http://vidpoviday.com/zhuk-tipograf-nebezpechnij-shkidnik-xvoyiю

Aviable at: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B7
Опубліковано
2018-12-16
Як цитувати
Гостюк, З., & Мельник, А. (2018). Особливості ландшафтної диференціації лісопатологічних процесів в Шешорському природоохороному науково-дослідному відділенні Національного природного парку «Гуцульщина». Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Cерія «Геологія. Географія. Екологія», (49), 178-189. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2018-49-14