Інтелектуальні системи підтримки прийняття рішень у точному землеробстві та ресурсозбереженні

Анотація

Українське сільське господарство стикається з проблемами продуктивності на тлі воєнних потрясінь та нестабільності товарних ринків. Традиційного управління сільськогосподарським підприємством вже недостатньо для збереження конкурентоспроможності. Системи інтелектуального агромоніторингу інтегрують дистанційне зондування та наземні датчики для підтримки прийняття рішень на основі фактичних даних.

Постановка проблеми. Фрагментарне впровадження інтелектуальних технологій агромоніторингу обмежує їхню ефективність. Багато сільськогосподарських підприємств не мають інтегрованих платформ, що поєднують супутникові знімки з даними ґрунтових датчиків. Дрібні виробники стикаються з такими перешкодами, як ненадійний інтернет у сільській місцевості, висока вартість обладнання та недостатній технічний досвід.

Невирішені аспекти. Ключові виклики включають обмежену сумісність між апаратним та програмним забезпеченням для моніторингу, відсутність стандартизованих форматів даних, що пов’язують польові спостереження з обліком, та недостатність інтерфейсів місцевою мовою. Ефективність моделей спільних закупівель потребує подальшого дослідження.

Мета статті. Обґрунтувати стратегічну роль інтелектуальних систем на основі аналітичної підтримки та даних агромоніторингу та запропонувати структуру для інтеграції дистанційного зондування та прогнозних моделей у планування господарської діяльності.

Виклад основного матеріалу. У статті проаналізовано чотири інтелектуальні технології моніторингу: супутникове дистанційне зондування, метеостанції, ґрунтові датчики та дрони. Розглянуто підтримку прийняття рішень на оперативному рівні, включаючи терміни зрошення та боротьбу зі шкідниками, на тактичному рівні, що охоплює вибір культур, та на стратегічному рівні, такому як інвестиції в землю. Оптимізація ресурсів щодо добрив, води та палива демонструє зниження витрат на 15–30 %. Бар’єри впровадження, включаючи прогалини у зв’язку та нестачу кваліфікованих кадрів, вирішуються за допомогою відповідних рішень. Особлива увага приділяється ранньому попередженню про спалахи хвороб та виявленню стресу від посухи.

Висновки. Інтелектуальні системи на основі аналітичної підтримки та даних агромоніторингу підвищують якість прийняття рішень, зменшує витрати на ресурси та покращує прогнози врожайності. Комплексна система моніторингу дозволяє підприємствам орієнтуватися в умовах невизначеності виробництва та підтримувати конкурентоспроможність.