Монетарний трансмісійний механізм під час воєнного стану в Україні

Анотація

У статті досліджено особливості функціонування монетарного трансмісійного механізму під час воєнного стану в Україні – економічну природу, дієвість каналів монетарної трансмісії, вплив воєнних чинників на грошово-кредитну сферу; надано оцінку впливу монетарних рішень центрального банку на реальний сектор економіки.

Вступна частина. Об’єктом дослідження є монетарний трансмісійний механізм (МТМ) Національного банку України як складна система економічних взаємозв’язків, що транслює вплив рішень регулятора на фінансовий ринок та реальний сектор економіки. Ключовими характеристиками МТМ визначено його двофазну структуру (ефект для фінансового ринку, а далі для реального сектору економіки), багатоканальність, наявність часових лагів (в Україні – до 18 місяців), здатність до керованого згладжування шоків та критичну залежність від стабільності банківської системи й довіри до регулятора.

Постановка проблеми. Повномасштабне вторгнення росії 24 лютого 2022 року сформувало атмосферу надзвичайної невизначеності, що унеможливило достовірне прогнозування та змусило Національний банк України адаптувати монетарну політику до кризових умов. Основна проблема полягає у зниженні ефективності традиційних ринкових важелів МТМ та послабленні впливу його каналів на інфляцію в умовах військового стану.

Нерозв’язані аспекти. Додаткового дослідження потребують особливості функціонування МТМ під час активних воєнних дій. Дискусійними залишаються питання доцільності фіскального домінування (емісійного фінансування бюджету), наслідки тривалого використання адміністративних і валютних обмежень, а також вплив цифровізації та віртуальних активів на прозорість грошового обороту і дієвість монетарних обмежень.

Мета статті. Метою дослідження є аналіз особливостей, дієвості та трансформації каналів монетарного трансмісійного механізму України в умовах воєнного стану, а також оцінка впливу монетарних рішень НБУ на реальний сектор економіки та макрофінансову стабільність.

Основний матеріал. У статті досліджено функціонування ключових каналів трансмісії: процентного, валютного, кредитного, фондового та каналу очікувань. Проаналізовано зміну операційного дизайну НБУ, зокрема перехід від класичного інфляційного таргетування до специфічного формату з фіксацією обмінного курсу та запровадженням жорстких валютних лімітів. Окрему увагу приділено аналізу динаміки індексу міжбанківських ставок UONIA, депозитних ставок та доходності ОВДП як інструментів монетарного впливу. Встановлено, що монетарні рішення Національного банку України мали як позитивні, так і обмежувальні наслідки для реального сектора економіки в умовах військового стану.

Висновки. В результаті проведеного дослідження доведено, що монетарна трансмісія під час війни стала менш ринковою та більш залежною від адміністративного контролю та зовнішньої допомоги. Найбільш дієвим став валютний канал, який через фіксацію курсу слугував «номінальним якорем» стабільності. Водночас кредитний канал виявився недієвим через високі ризики, а процентний канал працював зі значними часовими лагами. Практичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні того, що попри деформації, МТМ дозволив знизити інфляцію з 26,6% до майже 5% та забезпечити відновлення економіки у 2023 році, що підтверджує його роль як центрального елемента державної економічної політики в умовах ризиків військового стану.