Формування ефективного фінансово-інвестиційного середовища в Україні під час війни і в післявоєнний період

Анотація

Стаття присвячена комплексному аналізу особливостей формування та розвитку в Україні ефективного фінансово-інвестиційного середовища у контексті її стратегічного курсу на європейську інтеграцію.

Постановка проблеми. Основні проблеми, які досліджується в статті є виклики, зумовлені як внутрішніми трансформаціями, війною; так, і зовнішніми інтеграційними вимогами до фінансово-інвестиційного середовища України.

Нерозв’язані аспекти. Невизначеність і нерозвиненість сучасного фінансово-інвестиційного середовища України обумовлює дане дослідження.

 Мета статті. Обґрунтування концептуальних і практичних засад формування конкурентоспроможного фінансово-інвестиційного середовища України в умовах тривалої війни та у післявоєнний період відновлення.

Основний матеріал. Автором обґрунтовуються науково-практичні підходи до модернізації фінансової архітектури, стимулювання інвестиційної активності та забезпечення макрофінансової стабільності як необхідних передумов для сталого економічного зростання та успішної інтеграції до ЄС. Державне управління та регулювання в контексті розвитку ефективного фінансово-інвестиційного середовища в Україні під час війни і в післявоєнний період має включати сучасні підходи до регулювання актуальних викликів: 1) забезпечення стійкої макрофінансової і макроекономічної стабільності та підвищення рівня економічної передбачуваності (базується на відповідному синергетичному, комплексному підході, коли Національний банк України, Міністерство фінансів України, Міністерство економіки України, НКЦПФР конструюють взаємоузгоджену стратегічно орієнтовану політику і націлюють її на поступове і якісне соціально-економічне зростання); 2) кардинальне посилення інституційної спроможності держави, утвердження верховенства права та ефективна боротьба з корупцією (завершення судової реформи, що має забезпечити реальну незалежність і прозорість судової гілки влади, високий професійний рівень суддівського корпусу, його доброчесність та підзвітність суспільству; налагодження дієвості правоохоронних органів і підпорядкування їх інтересам українського суспільства); 3) комплексний розвиток національних фінансових ринків та впровадження сучасних фінансових інструментів (Україна потребує створення сучасної, прозорої та ефективної інфраструктури, що включає центральний депозитарій цінних паперів, надійну клірингову систему та сучасні біржові платформи, що функціонують відповідно до стандартів ЄС); 4) системне покращення інвестиційного клімату та активне стимулювання інвестиційної діяльності; 5) нарощувати інвестиції в людський капітал.

Висновки. Запропоновано сформувати комплексну стратегію трансформації фінансово-інвестиційного середовища в Україні під час війни та в післявоєнний період. Ця стратегія має підкріплюватись відповідними показниками, індикаторами, проміжними результатами з кількісними і якісними параметрами. При такому підході законодавчі ініціативи та виконання функцій стає більш науково і практично орієнтованим, осмисленим і чітким. Також для довгострокової фінансово-економічної стабільності важливим є отримання пільгових умов пролонгації або списання занадто великого кредитного боргу України перед зовнішніми позичальниками.