Цифрові інструменти монетарної та пруденційної політики у забезпеченні кібербезпеки фінансового простору

Анотація

Анотація. В умовах безпрецедентної швидкості цифрової трансформації та зростання геополітичних ризиків, традиційні методи монетарного регулювання потребують фундаментального перегляду.

Постановка проблеми. Еволюція кіберзагроз від фінансового шахрайства до складних операцій із застосуванням ШІ створює ризики для макроекономічної стабільності. Побудова інтегрованої системи захисту на базі цифрових активів центральних банків (CBDC) та SupTech-інструментів є критичною умовою збереження фінансового суверенітету, особливо для України в контексті євроінтеграції та воєнного стану.

Невирішені аспекти проблеми. Теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо інтеграції передових цифрових інструментів (CBDC, штучний інтелект, технологія розподіленого реєстру (DLT) та SupTech) у механізми монетарної та пруденційної політики з метою формування комплексної системи кібербезпеки для фінансового сектору залишаються недостатньо розглянутими.

Мета статті. Метою цієї статті є теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо інтеграції сучасних цифрових інструментів (таких як штучний інтелект, блокчейн-технології та SupTech) у механізми монетарної та пруденційної політики з метою створення комплексної системи кібербезпеки для фінансового сектору.

Дослідження базується на системному підході до аналізу координації політик регулятора. Використано порівняльно-правовий аналіз (зіставлення моделей е-гривні та Digital Euro), структурно-функціональне моделювання (архітектура дворівневої CBDC) та сценарний аналіз для ідентифікації кіберризиків (DDoS, вразливості смарт-контрактів) та методів їх нівелювання.

Основний матеріал. Розроблено модель гібридної координації, де кібербезпека інтегрована безпосередньо в механізм монетарної трансмісії. Доведено, що програмованість е-гривні та використання технологій Zero-Knowledge Proofs (ZKP) дозволяють автоматизувати пруденційний нагляд, зберігаючи приватність користувачів. Проаналізовано світові кейси (Китай, ЄС, Багами) та виокремлено особливості українського проєкту е-гривні як інструменту прозорості та кіберрезильєнтності.

Вперше запропоновано розглядати цифрову валюту центрального банку не лише як платіжний засіб, а як активний елемент системи кіберпруденційності, що дозволяє динамічно корегувати ліквідність та ліміти в умовах реальних кібератак. Дістала подальшого розвитку концепція конвергенції SupTech та RegTech систем на базі єдиних розподілених реєстрів.

Запропонована архітектурна модель та матриця кіберризиків можуть бути використані НБУ при фіналізації проєкту е-гривні та розробці нормативів цифрової операційної стійкості згідно з регламентом DORA.

Висновки. Було продемонстровано, що цифровізація перетворює регулятора на архітектора безпечного фінансового середовища. Подальші дослідження будуть зосереджені на взаємодії центральних банків цифрових валют (CBDC) між країнами та ролі ШІ у запобіганні маніпуляціям на ринках цифрових активів.