Інтелектуалізація управління фінансовими ресурсами державного сектору: аналітичні інструменти та моделі ефективності

Анотація

У статті розглянуто процес інтелектуалізації управління державними фінансами через інтеграцію технологій Big Data, машинного навчання та графових нейронних мереж (GNNs). Застосування цих інструментів дає змогу здійснювати проактивне прогнозування ризиків, підвищувати точність бюджетного планування та покращувати виявлення аномалій у режимі реального часу, що формує нову парадигму фіскальної прозорості, дисципліни та стратегічної ефективності.

Постановка проблеми. Традиційні підходи до управління державними фінансами вже не відповідають зростаючій фіскальній складності та вимогам прозорості, що зумовлює необхідність упровадження інтелектуальних моделей, побудованих на основі Big Data, машинного навчання та графових нейронних мереж. Це дозволить підвищити ефективність прогнозування ризиків і результативність бюджетування.

Невирішені аспекти проблеми. Серед основних викликів у сфері інтелектуального управління державними фінансами - відсутність інтегрованої моделі на основі ШІ, проблема «чорної скриньки» у питаннях прозорості алгоритмів, застарілі IT-системи, низька якість даних і недостатня інституційна спроможність. Це свідчить про наявність суттєвих прогалин у знаннях, які потребують подальших досліджень.

Мета статті. Метою статті є наукове обґрунтування та розроблення методологічних засад інтелектуалізації управління державними фінансами для подолання системних проблем і підвищення ефективності фіскального управління.

Основний матеріал. У роботі сформовано концептуальну модель інтелектуалізованого управління державними фінансами, що інтегрує графові нейронні мережі для виявлення аномалій і алгоритми машинного навчання для точного прогнозування бюджетних показників на всіх етапах бюджетного циклу. Застосування принципів пояснювального штучного інтелекту (Explainable AI) забезпечує прозорість управлінських рішень, а запропоновані стратегічні рекомендації спрямовані на модернізацію IT-інфраструктури, підвищення якості даних та розвиток цифрових компетенцій у державному секторі.

Висновки. У дослідженні сформульовано нову парадигму ефективності управління державними фінансами, засновану на аналітичній інтеграції, алгоритмічному прогнозуванні та прозорості. Запропонована модель інтелектуального фінансового управління (Intelligent Financial Governance Model) сприятиме модернізації системи державних фінансів, цифровому аудиту та ризик-орієнтованому моніторингу, що підвищить фіскальну стабільність і економічну стійкість у довгостроковій перспективі.