Фіскальна стійкість та управління державними ресурсами в умовах відновлення: міжнародний досвід

Анотація

Фіскальна стійкість є ключовою умовою відновлення економіки в умовах воєнних дій та післявоєнного розвитку. Для України, де бюджетна система стала одним із головних інструментів стійкості під час масштабної війни, питання фіскальної політики набуває особливої актуальності. Відтак, актуальність теми статті обумовлена реаліями української економіки та нагальною потребою побудови фіскальної стійкості країни зараз та в найближчому майбутньому. Об’єктом дослідження є ключові кроки цих країн, спрямовані на відновлення економіки, реформування податкової системи та запровадження інституційних механізмів бюджетної дисципліни.

Постановка проблеми. Незважаючи на суттєву міжнародну підтримку та адаптацію внутрішньої політики України до швидкоплинних змін реалій, завдання збереження фіскальної стійкості в умовах високої невизначеності залишається складним. Як і для багатьох країн, що пережили конфлікти, постає дилема між необхідністю фінансування відновлення та забезпеченням боргової стабільності у довгостроковій перспективі. При цьому вкрай важливим елементом системи відновлення та балансування є мінімізація витрат та максимізація ефекту.

Нерозвʼязані аспекти. Попередні дослідження здебільшого зосереджені на питаннях фіскальної консолідації чи управління державним боргом, проте недостатньо уваги приділено узгодженню післявоєнної фіскальної політики з інституційними спроможностями держави. Також відчутною є нестача порівняльного аналізу досвіду країн Європи щодо адаптації окремих реформ з уже існуючими ініціативами.

Мета статті. Метою статті є дослідження ефективних підходів забезпечення фіскальної стійкості у післявоєнних умовах на прикладі досвіду Франції, Хорватії, Боснії і Герцеговини, Латвії та Польщі.

Основний матеріал. У статті проаналізовано основні реформи бюджетної політики країн, що призвели до фіскальної стійкості саме після геополітичних трансформацій, зокрема війни. Виявлено, що важливим чинником стала інтеграція у європейські структури, гармонізація законодавства та створення незалежних органів контролю за фіскальною політикою. При цьому самі перераховані кроки стали спільними для більшості досліджуваних країн. Визначено, що для України особливо актуальним є запровадження в майбутньому конституційних обмежень на дефіцит бюджету, посилення середньострокового бюджетного планування, формування незалежних фіскальних органів та використання цільових фондів відбудови з прозорим механізмом управління. Окреслено основні недоліки вже впроваджених механізмів фіскальної політики.

Висновки. Проведений порівняльний аналіз основних показників державного боргу та бюджетного дефіциту у вибраних країнах, дозволив зробити практичні висновки щодо можливостей адаптації основних підходів у сучасних умовах в Україні, зокрема у напрямі цифровізації та посилення адміністрування окремих фіскальних механізмів. Наукова новизна дослідження полягає у конкретному обґрунтуванні рекомендацій щодо  вирішення основних проблем української економіки в напрямі фіскальної політики  у  період післявоєнного відновлення. При цьому запропоновано вдосконалення вже працюючих інструментів задля зниження витрат з державного бюджету на реформи.  Практичну  значущість  статті становлять рекомендації, які можуть бути використані державними органами при розробці механізмів впровадження окремих реформ чи удосконалення вже існуючих фіскальних механізмів в Україні.