Монетарна політика кількісного пом’якшення (QE) та її вплив на інфляцію

Анотація

Актуальність дослідження обумовлена турбулентним розвитком європейських економік, що безпосередньо впливає на вибір режиму монетарної політики. Така політика характеризується кількісним пом’якшенням (QE) у відповідь на слабкий попит під час затяжної рецесії. Сьогодні європейські центральні банки продовжують використовувати QE та короткострокові процентні ставки як додаткові інструменти конвенційної політики з метою приборкання інфляції та стимулювання економічного зростання. Метою статті аналіз монетарної політики кількісного пом’якшення (QE) та її вплив на динаміку інфляції в європейських країнах. Методологія дослідження включає системний метод пізнання для з’ясування доцільності використання конвенційних та неконвенційних інструментів монетарної політики для подолання монетарних шоків рецесії; абстрактно-логічний метод для розуміння стратегії монетарної політики європейських центральних банків в посткризовий період, що ґрунтується на короткостроковому зниженні процентних ставок за режиму інфляційного таргетування; статистичний метод для аналізу динаміки показників інфляції національних економік. Результати. У статті представлено ретроспективний аналіз проведення монетарної політики кількісного пом’якшення (QE) та її вплив на інфляційні процеси європейських країн в середньостроковій перспективі. Практичне значення результатів дослідження полягає у оцінці наслідків застосування монетарної політики кількісного пом’якшення (QE) в розвинутих європейських країнах та аналізу відхилень прогнозних показників інфляції центробанків від її фактичних значень.
Оригінальність статті обумовлена необхідністю визначення перспективи застосування монетарної політики кількісного пом’якшення (QE) та її впливу на інфляційні процеси в посткризовий період. Висновки. Зниження процентних ставок та розширення бюджетних видатків стимулює сукупний попит, наслідком чого стає розкручування спіралі інфляції. Перехід до інфляційного таргетування та підвищення процентних ставок доволі рідко відбувається у нейтральній макроекономічній обстановці. На практиці, особливо коли йдеться про економіки, що розвиваються, посилення монетарної політики часто є реакцією влади на зовнішні щоки. Кризи даного типу супроводжуються різким стрибком девальвації, інфляції, зниженням ВВП, нестабільністю у фінансовому секторі та уповільненням темпів економічного зростання. Повномасштабне вторгнення росії в Україну вплинуло на економіку європейських країн. Невизначеність тривалості бойових дій стримує економічну активність. Перебої в торгівлі призводять до нового дефіциту матеріалів та виробничих ресурсів.

 Ходакевич Сергій, Хохич Дмитро, Березовик Вадим, 2024
This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0.
Зростання цін на енергоносії та сировину знижують попит та пропозицію. Розвиток європейської економіки вирішальною мірою залежатиме від того, як розвиватимуться події в Україні, під впливом зовнішніх санкцій країни-агресора та можливих подальших заходів. Водночас економічна активність все ще підтримується відновленням економіки після кризової фази пандемії. Інфляція значно зросла та залишалася високою протягом 2023 року, головним чином через різке зростання вартості енергоносіїв. Інфляційний тиск посилився в багатьох секторах економіки.