ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВИХ ІНСТИТУТІВ ТА ІНСТРУМЕНТІВ У НЕСТАБІЛЬНІЙ ГЛОБАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Анотація

Сучасні фінансово-економічні перспективи, починаючи з 2020 року викликають занепокоєння у всьому світі, особливо для позичальників з нижньою межею кредитної шкали або в галузях, які найбільше постраждали від обмежень, пов’язаних з поширенням епідемії COVID-19 у світі. Надзвичайні бюджетні фінансово-фіскальні стимули посприяли стабілізації національних економік більшості країн світу. Центральні банки розвинених країн світу та країни, що розвиваються відреагували швидко і рішуче, надавши власні безпрецедентні заходи підтримки. Вони зробили це за допомогою різних інструментів політики (підтримка ліквідності в банківській системі і на фінансових ринках, контроль щодо валютних інтервенцій, зниження облікової ставки, зниження вимог до резервів банків і страхових компаній, боргові і податкові відстрочки платежу, пільгове кредитування, дотації, гранти, фінансова допомога та ін.) і в значній мірі допомогли стабілізувати свої ринки та зберегли їх повноцінне функціонування.

Крім того, майже всі центральні банки країн світу, що розвиваються дуже активно проводили антикризову політику і близько половини з них знизили резервні вимоги для банків, які забезпечували ліквідність фінансової системи; також полегшили умови кредитування. Близько 20 центральних банків країн з ринком, що формується вперше запустили кількісне пом’якшення – формально відоме як програми викупу активів – шляхом покупки державного і приватного боргу, щоб зняти стрес в економіці та допомогти ринкам функціонувати. Аналіз показує, що ці програми викупу активів в цілому довели свою ефективність, в тому числі за рахунок допомоги в стабілізації місцевих фінансових ринків.

Після застосування кількісного пом’якшення в 2020 році аналіз показує, що ці програми викупу активів в цілому надали позитивний вплив на місцеві фінансові ринки. Важливо відзначити, що це мало місце навіть з урахуванням зниження облікової ставки, додаткових великомасштабних покупок активів Федеральною резервною системою і значного відновлення глобального апетиту до ризику. Зокрема, викуп активів центральними банками країн з ринком, що формується сприяв зниженню прибутковості державних облігацій, які не впливали при цьому суттєво на знецінення місцевих валют. Вони також поступово допомогли знизити стрес місцевого фінансово-інвестиційного ринку. Позитивний досвід викупу активів може спонукати центральні банки більшого числа країн з ринками, що формуються розглядати нетрадиційну грошово-кредитну політику як ключову частину свого політичного інструментарію, особливо коли простір для традиційної політики обмежений. Купівля активів може бути придатною політикою для деяких центральних банків в залежності від ринкових умов, з якими вони стикаються, і їх здатності успішно реалізувати таку політику.

Україні також необхідно припиняти над шкідливу під час пандемії практику хаосу і неузгодженості в державному секторі управління та формувати комплексну стратегію захисту від пандемії COVID-19 населення і бізнес-структур, особливо тих категорій населення і сфер діяльності, що найбільше постраждали. При цьому, як показує світовий досвід – фінансові інститути та інструменти є одними з ключових антикризових механізмів, які необхідно активно використовувати, щоб подолати існуючі виклики.