Аналіз складу іонного пучка InSb та InSb0,98Bi0,02, отриманого з використанням рідких металів
Анотація
Для дослідження масового складу пучка іонів, отриманого за допомогою польової іонної емісії, використовувався мас-аналізатор, розроблений аналогічно фільтру швидкості Віна. Цей аналізатор фільтра Wien працює на основі принципу перетинання взаємно перпендикулярних електричного та магнітного полів (E×B) для класифікації заряджених частинок відповідно до їх маси та заряду. Іонний пучок отримано з використанням робочих матеріалів mInSb та InSb0,98Bi0,02. Цим методом аналізували масовий склад іонної групи. В експериментах було виявлено, що іонний пучок, отриманий з використанням InSb як робочої речовини, має однорідний склад, що складається виключно з іонів (InSb)+. Однак, на відміну від цього, коли робочою речовиною був (InSb)0,98Bi0,02, було визначено, що іонний пучок має різний склад. Крім іонів (InSb)+, було виявлено, що пучок іонів містить іони ((InSb)0,98Bi0,02)+ і (Bi)+.
Завантаження
Посилання
P.A. Mazharov, V.G. Dudnikov, and A.B. Tolstoguzov, “Electrohydrodynamic emitters of ion beams” UFN, 190, 1293 (2020). https://doi.org/10.3367/UFNr.2020.09.038845
C. Cruz, K. Paurezzaci, and A. Wagner, “Ion cluster emission and deposition from liquid gold ion sources,” J. Appl. Phys. 58, 2724–2730 (1985). https://doi.org/10.1116/1.570316
D.R. Kingham, and L.W. Swanson, “A theoretical model of a liquid metal ion source,” Vacuum, 34(10-11), 941-945 (1984). https://doi.org/10.1016/0042-207X(84)90175-1
L. Bruchhaus, et. al., “Comparison of technologies for nano device prototyping with a special focus on ion beams,” J. Appl. Phys. Rev. 4, 011302 (2017). https://doi.org/10.1063/1.4972262
L. Bischoff, P. Mazarov, L. Bruchhaus, and, J. Gierak, “Liquid metal alloy ion sources—An alternative for focussed ion beam technology,” Applied Physics Reviews, 3(2), 021101 (2016). https://doi.org/10.1063/1.4947095
L. Bischoff, N. Klingner, P. Mazarov, K. Lenz, R. Narkowicz, W. Pilz, and F. Meyer, “Dysprosium liquid metal alloy ion source for magnetic nanostructures,” Journal of Vacuum Science & Technology B, 40(5), 05282 (2022). https://doi.org/10.1116/6.0001837
I.S. Gasanov, I.I. Gurbanov, and E.M. Akbarov, Eur. Phys. J. D, 69, 75 (2015). https://doi.org/10.1140/epjd/e2015-50531-0
I.S. Gasanov, I.I. Gurbanov, and E.M. Akbarov, ACTA Physica Polonica A, 134(1), 119 (2018). https://doi.org/10.12693/APhysPolA.134.119
S.A. Aliyev, F.E. Mammadov, E.M. Akberov, I.I. Gurbanov, A.A. Badalov, and Sh.O. Eminov, “Main elements and characteristics of electrohydrodynamic ion sources based on InSb,” Azerbaijan J. of Physics, XXIX(3), section En, 19-23 (2023).
L. Bischoff, N. Klingner, P. Mazarov, W. Pilz, and F. Meyer, “Boron liquid metal alloy ion sources for special focused ion beam applications,” Journal of Vacuum Science & Technology B, 38(4), (2020). https://doi.org/10.1116/6.0000073
I.S. Gasanov, Plasma and beam technology, (Science, 2007), pp. 67-68. (in Russian)
Авторське право (c) 2025 Ф.Е. Мамедов, С.А. Алієв, І.І. Гурбанов, Ш.О. Емінов, А.Дж. Халілов, Е.М. Акберов, А.А. Бадалов

Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).