Отримання перовскітної сполуки титанату кальцію, оптичні та структурні властивості

  • Худжамкул T. Давранов Каршинський державний університет, Карші, Узбекистан https://orcid.org/0000-0002-2373-3026
  • Мурадулла Т. Нормурадов Каршинський державний університет, Карші, Узбекистан https://orcid.org/0000-0003-1771-0853
  • Музаффар А. Давлатов Каршинський інженерно-економічний інститут, Карші, Узбекистан https://orcid.org/0000-0002-1160-7831
  • Кувондик Т. Довранов Каршинський державнийуніверситет, Карші, Узбекистан https://orcid.org/0000-0003-1476-6552
  • Т.У. Тошев Каршинський інженерно-економічний інститут, Карші, Узбекистан
  • Н.А. Курбонов Каршинський інженерно-економічний інститут, Карші, Узбекистан
DOI: https://doi.org/10.26565/2312-4334-2024-3-40
Ключові слова: рентгенофазовий аналіз, індекси Міллера, міжплощинна відстань, титанат кальцію, кристалічна та аморфна фази, FT-IR

Анотація

У цій роботі ми успішно виготовили перовскітну сполуку титанату кальцію. Отриману сполуку CaTiO3 досліджували шляхом приготування зразків пресуванням у порошкоподібному стані та використанням приладу Пуссона. За допомогою рентгенівського дифрактометра визначали відстань між площинами dhkl, індекси Міллера (hkl), ступінь кристалічності та аморфізму, структуру та параметри решітки перовскітної сполуки титанату кальцію. Також за результатами FT-IR аналізу підтверджено утворення перовскіту CaTiO3 в результаті дослідження молекулярних коливань. Основні широкі піки спостерігаються в діапазоні 680÷400 см-1, смуга поглинання на хвильовому числі 543,93 см-1 відповідає питомим валентним коливанням зв’язків Ti-O і свідчить про утворення передбаченої перовскітної структури CaTiO3. За результатами цих вимірювань у майбутньому можна буде використовувати напівпровідникові сполуки для створення наноплівок методом магнетронного розпилення.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

S. Dahlke, J. Sterling, and C. Meehan, “Policy and market drivers for advancing clean energy,” Advances in Clean Energy Technologies, 451-485 (2021). https://doi.org/10.31219/osf.io/hsbry

J. Grove, “Triple miracle' sees huge rise in EU funds for frontier research,” Times Higher Education, 28, (2011).

M.T. Normuradov, Sh.T. Khozhiev, K.T. Dovranov, Kh.T. Davranov, M.A. Davlatov, and F.K. Khollokov, “Development of a technology for the production of nano-sized heterostructured films by ion-plasma deposition. Structure of materials,” Ukr. J. Phys. 68(3), (2023). https://doi.org/10.15407/ujpe68.3.210

F. Giustino, and H.J. Snaith, “Toward lead-free perovskite solar cells,” ACS Energy Letters, 1(6), 1233-1240 (2016). https://doi.org/10.1021/acsenergylett.6b00499

D.D. Nematov, A.S. Burhonzoda, and F. Shokir, “Analysis of the structural characteristics and optoelectronic properties of CaTiO3 as a non-toxic raw material for solar cells: a DFT study,” (2020). https://doi.org/10.48550/arXiv.2210.14835

S.S. Gaikwad, A.V. Borhade, and V.B. Gaikwad, “A green chemistry approach for synthesis of CaTiO3 Photocatalyst: its effects on degradation of methylene blue, phytotoxicity and microbial Study,” Der Pharma Chemica, 4(1), 184-193 (2012). https://www.derpharmachemica.com/pharma-chemica/a-green-chemistry-approach-for-synthesis-of-catio3-photocatalyst-its-effects-on-degradation-of-methylene-blue-phytotoxic.pdf

M.Yu. Tashmetov, F.K. Khallokov, N.B. Ismatov, I.I. Yuldashova, I. Nuritdinov, and S.Kh. Umarov, “Study of the influence of electronic radiation on the surface, structure and Raman spectrum of a TlInS2 single crystal,” Phys. B, 613, 412879 (2021). https://doi.org/10.1016/j.physb.2021.412879

M.Yu. Tashmetov, F.K. Khallokov, N.B. Ismatov, I.I. Yuldashova, and S.Kh. Umarov, “Electronic irradiation of TlInSxSe2-x (x 1): Morphology, structure and raman scattering,” Intern. J. Modern Phys. B, 35(28), 2150289 (2021). https://doi.org/10.1142/S0217979221502891

L. Smrčok, V. Langer, M. Halvarsson, and S. Ruppi, “A new Rietveld refnement of k-Al2O3,” Zeitschrift fuer Kristallographie 216, 409 (2001). https://doi.org/10.1524/zkri.216.7.409.20361

W. Dong, Q. Bao, X. Gu, and G. Zhao, “Controlled synthesis of flower-like CaTiO3 and effects of morphology on its photocatalytic activities,” Journal of the Ceramic Society of Japan, 123(8), 643-648 (2015). https://doi.org/10.2109/jcersj2.123.643

M.T. Normuradov, Sh.T. Khozhiev, L.B. Akhmedova, I.O. Kosimov, M.A. Davlatov, and K.T. Dovranov, “Peculiarities of BaTiO3 in electronic and X-Ray analysis,” E3S Web Conf. 383, 04068 (2023). https://doi.org/10.1051/e3sconf/202338304068

Q. Fan, J. Yang, C. Deng, J. Zhang, and J. Cao, “Electronic structure and optical properties of CaTiO3: An ab initio study,” in: Proc. SPIE 9794, Sixth International Conference on Electronics and Information Engineering, 97942I (2015). https://doi.org/10.1117/12.2203278

D. Parajuli, N. Murali, K. Samatha, N.L. Shah, and B.R. Sharma, “Structural, Morphological, and Textural Properties of Coprecipitated CaTiO3 for Anion Exchange in the Electrolyzer,” Journal of Nepal Physical Society, 9(1), 137-142 (2023). https://doi.org/10.3126/jnphyssoc.v9i1.57751

I.R. Bekpulatov, G.T. Imanova, B.E. Umirzakov, K.T. Dovranov, V.V. Loboda, S.H. Jabarov, I.X. Turapov, et al., “Formation of thin Crsi2 films by the solid-phase ion-plasma method and their thermoelectric properties,” Materials Research Innovations, (2024). https://doi.org/10.1080/14328917.2024.2339001

K.T. Dovranov, M. Normurodov, Kh.T. Davranov, and I.R. Bekpulatov, “Formation of Mn4Si7/Si(111), CrSi2/Si(111), and CoSi2/Si(111) Thin Film and Evaluation of Their Optically Direct and Indirect Band Gap,” Ukrainian Journal of Physics, 20(69), (2024). https://doi.org/10.15407/ujpe69.1.20

M. Mostafa, Z.A. Alrowaili, M.M. Al Shehri, M. Mobarak, and A.M. Abbas, “Structural and Optical Properties of Calcium Titanate Prepared from Gypsum,” Journal of Nanotechnology, 2022, 6020378 (2022). https://doi.org/10.1155/2022/6020378

A. Kumar, C. Schuerings, S. Kumar, A. Kumar, and V. Krishnan, “Perovskite-structured CaTiO3 coupled with g-C3N4 as a heterojunction photocatalyst for organic pollutant degradation,” Beilstein J. Nanotechnol. 9, 671–685 (2018). https://doi.org/10.3762/bjnano.9.62

A.A.A. Torimtubun, A.C. Augusty, E. Maulana, and L. Ernawati, “Affordable and sustainable new generation of solar cells: calcium titanate (CaTiO3)–based perovskite solar cells,” E3S Web of Conferences, 67, 01010 (2018). https://doi.org/10.1051/e3sconf/20186701010

M. Rizwan, Z. Usman, M. Shakil, S.S.A. Gillani, S. Azeem, H.B. Jin, C.B. Cao, et al., “Electronic and optical behaviour of lanthanum doped CaTiO3 perovskite,” Materials Research Express, 7(1), 015920 (2020). https://doi.org/10.1088/2053-1591/ab6802

Опубліковано
2024-09-02
Цитовано
Як цитувати
ДаврановХ. T., Нормурадов, М. Т., Давлатов, М. А., Довранов, К. Т., Тошев, Т., & Курбонов, Н. (2024). Отримання перовскітної сполуки титанату кальцію, оптичні та структурні властивості. Східно-європейський фізичний журнал, (3), 350-354. https://doi.org/10.26565/2312-4334-2024-3-40
Номер
№ 3 (2024): Східно-європейський фізичний журнал
Розділ
Статті

Авторське право (c) 2024 Худжамкул Т. Давранов, Мурадулла Т. Нормурадов, Музаффар А. Давлатов, Кувондик Т. Довранов, Т.У. Тошев, Н.А. Курбонов

Ліцезія Creative Commons

Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).