Загальний аналіз реакції e^+ + e^- → N + Ñ + π^0

  • Генадій Гах Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», м. Харків, Україна
  • Михайло І. Кончатний Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-9972-5348
  • Микола П. Меренков Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-9743-3827
  • Егле Томасі-Густафссон IRFU, CEA, Університет Париж-Сакле, 91191, Жів-сюр-Іветт, Франція https://orcid.org/0000-0002-5263-3948
Ключові слова: поляризаційні явища, електрон, іваріантні амплітуди, адронний тензор, кінематика

Анотація

У наближенні однофотонної анігіляції виконано загальний аналіз реакції у випадку поздовжньо поляризованого пучка електронів з врахуванням поляризаційних станів кінцевого нуклона. Цей аналіз є корисним для опису внесків континума (не резонасний) та резонансного (з різними можливими векторними мезонами або збудженими баріонами у проміжних віртуальних станах діаграм Фейнмана). Для виразу матричного елемента у термінах шести комплексних незалежних інваріантних амплітуд було використано збереження електромагнітних струмів адронів та P-інваріантність електромагнітної взаємодії адронів. Була визначена загальна структура адронного тензора у випадку неполяризованих кінцевих адронів і поляризованого нуклона. Спіннезалежна частина адронного тензора визначається п’ятьма структурними функціями, а спінзалежна – 13 структурними функціями. Поперечна, повздовжня та нормальна компоненти нуклонного чотиривектора поляризації виражені у термінах чотиривекторів імпульсів частинок. Застосовані п’ять незалежних інваріантних змінних що описують реакцію. Досліджені межі існування цих змінних. Кінематичні області подвійних інваріантних змінних приведені на рисунку. Досліджена кінематика яка зручна для дослідження розподілів по інваріантній масі.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Bing-Song Zou, arXiv:1801.098221v1 [hep-ph], https://doi.org/10.48550/arXiv.1801.09822

H. Li, BES Collaboration, H.C. Chiang, G.X. Peng, and B.S. Zou, Nucl. Phys. A675, 189 (2000), https://doi.org/10.1016/S0375-9474(00)00243-8.

BES Collaboration, B.S.Zou et al., Excited Nucleons and Hadronic Structure, in: Proc. of NSTAR 2000 Conference at JLab, edited by V.D. Burkert, L. Elouadrhiri, J.J. Kelly, and R.C. Minehart, (World Scientific, 2001), pp. 155, https://doi.org/10.1142/4591.

M. Ablikim et al. [BESIII Collaboration], Phys. Rev. Lett. 124, 042001 (2020), https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.124.042001.

M. Ablikim et al. [BESIII], Phys. Lett. B814, 136110 (2021), https://doi.org/10.1016/j.physletb.2021.136110.

M. Ablikim et al. [BESIII], Phys. Lett. B817, 136328 (2021), https://doi.org/10.1016/j.physletb.2021.136328.

J. Haidenbauer, U. G.Meißner and L. Y. Dai, Phys. Rev. D103, 014028 (2021), https://doi.org/10.1103/PhysRevD.103.014028.

E. Tomasi-Gustafsson, A. Bianconi and S. Pacetti, Phys. Rev. C103, 035203 (2021), https://doi.org/10.1103/PhysRevC.103.035203.

Y. M. Bystritskiy, Phys. Rev. D103, 116029 (2021), https://doi.org/10.1103/PhysRevD.103.116029.

B.S. Zou, Nucl. Phys. A684, 330 (2001), https://doi.org/10.1016/S0375-9474(01)00433-X;

Nucl. Phys. A675, 167 (2000), https://doi.org/10.1103/PhysRevD.66.054020

D.M. Asner et al., Int. J. Mod. Phys. A, 24, S1 (2009) [arXiv:0809.1869 [hep-ex]], https://doi.org/10.48550/arXiv.0809.1869.

M. Ablikim et al. (BESIII Collaboration), Phys. Rev. D90, 032007 (2014), arXiv:1406.2486v1 [hep-ex], https://doi.org/10.1103/PhysRevD.90.032007

M. Ablikim et al., Phys.Lett. B771, arXiv:1701.04198v1 [hep-ex], https://doi.org/10.1016/j.physletb.2017.05.033.

J.P. Alexander et al. [CLEO Collaboration], Phys. Rev. D82, 092002 (2010), [arXiv:1007.2886 [hep-ex]], https://doi.org/10.1103/PhysRevD.82.092002

IHEP-Physics-Report-BESIII-2019-12-13, arXiv:1912.05983v1 [hep-ex], https://doi.org/10.48550/arXiv.1912.05893

S. Adler, Ann. Phys. 50, 189 (1968), https://doi.org/10.1016/0003-4916(68)90278-9

E. Byckling, and K. Kajantie, Particle Kinematics (Wiley, London, New York, Sydney, Toronto, 1973)

Опубліковано
2022-06-02
Цитовано
Як цитувати
Гах, Г., Кончатний, М. І., Меренков, М. П., & Томасі-Густафссон, Е. (2022). Загальний аналіз реакції e^+ + e^- → N + Ñ + π^0. Східно-європейський фізичний журнал, (2), 23-32. https://doi.org/10.26565/2312-4334-2022-2-03
Розділ
Статті

Найбільш популярні статті цього автора (авторів)