Водорості як індикатори забруднення водойм урбоекосистем (на прикладі м. Луганська)
Ключові слова:
урбоекосистема, альгофлора, фітоіндикатори
Анотація
Показано використання альгофлори з метою індикації концентрації забруднювачів води, що містяться у промислових та побутових стічних водах. Показниками сильної забрудненості вод такими фітоіндикаторами є діатомові водорості (Tabellaria, Cymbella, Gomphonema, Nitchia) та синьо-зелені (Chrookokk и Oscillatoria), Фітопланктон може слугувати, як у якості абсолютного вузького індикатора хімічного складу води, так і широкого або змінного індикатора, що дозволяє визначати концентрацію хімічних забруднювачів води з використанням систем рівнянь регресії.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2014-03-19
Як цитувати
Комісова, Т. Є., Лесняк, Л. І., & Симчук, О. В. (2014). Водорості як індикатори забруднення водойм урбоекосистем (на прикладі м. Луганська). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (1004), 100-108. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/829
Розділ
Екологічні дослідження геосистем
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
