Радіаційний моніторинг місцевості в режимі реального часу за допомогою волоконно-оптичного дозиметру

  • O. М. Гетманець
  • В. Г. Гордієнко
  • А. А. Дроздов
  • M. М. Пелихатий
Ключові слова: волоконно-оптичний дозиметр, моніторинг, реальний час

Анотація

Запропонована методика тривалого віддаленого радіаційного моніто­рингу місцевості за допомогою волоконно-оптичного дозиметру з додат­ковим точковим датчиком радіації, яка дозволяє швидко і надійно визначати поле радіаційного фону як усередині контрольованої зони, так і поблизу її межі, а також локалізувати джерела підвищеної радіації.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##
Як цитувати
ГетманецьO. М., Гордієнко, В. Г., Дроздов, А. А., & ПелихатийM. М. (1). Радіаційний моніторинг місцевості в режимі реального часу за допомогою волоконно-оптичного дозиметру. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (944), 83-88. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/759
Номер
№ 944 (2011): Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Серія "Екологія". Випуск 6
Розділ
Екологічна безпека навколишнього середовища

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).