Екологічна оцінка якості води та стану іхтіофауни Печенізького водосховища
Анотація
Мета. Проведення оцінки якості поверхневих вод Печенізького водосховища за гідрохімічни-ми та мікробіологічними показниками, а також визначення можливого впливу стану водного середо-вища на іхтіофауну водойми.
Методи. Польові, аналітичні на визначення показників мікробіологічного та хімічного забруд-нення поверхневих вод.
Результати. Відбір проб поверхневих вод здійснювали восени 2025 року та навесні 2026 року у чотирьох контрольних створах Печенізького водосховища. У відібраних зразках визначали вміст важких металів (Mn, Fe, Cu, Cr, Pb, Cd) та показники загального мікробного числа (ЗМЧ) із застосу-ванням сертифікованих лабораторних методів відповідно до чинних нормативно-методичних доку-ментів. Отримані результати порівнювали з гранично допустимими концентраціями для оцінки еко-логічного стану водойми. Встановлено сезонні зміни гідрохімічного та мікробіологічного стану Пе-ченізького водосховища. Навесні 2026 року порівняно з осінню 2025 року зафіксовано зростання концентрацій більшості досліджених важких металів та збільшення показників загального мікробно-го числа. Найбільші перевищення гранично допустимих концентрацій виявлено для марганцю та за-гального заліза. Локальні перевищення нормативів також встановлено для міді та кадмію у районі смт Печеніги. Просторовий розподіл забруднювальних речовин свідчить про їх накопичення у ниж-ній частині водосховища. Значення загального мікробного числа навесні суттєво зросли, що вказує на підвищення органічного навантаження та активізацію мікробіологічних процесів у водоймі. Вста-новлено, що погіршення якості води може створювати несприятливі умови для існування риб, сприя-ти розвитку бактеріальних, паразитарних і грибкових захворювань та негативно впливати на фізіоло-гічний стан іхтіофауни.
Висновки. Екологічний стан Печенізького водосховища характеризується помірним рівнем забруднення з ознаками посилення антропогенного навантаження у весняний період. Найбільшу еко-логічну небезпеку становлять підвищені концентрації марганцю та заліза, а також зростання показ-ників загального мікробного числа. Отримані результати свідчать про необхідність систематичного моніторингу якос-ті води та впровадження природоохоронних заходів для зниження надходження забруднювальних речовин у водосховище.
Завантаження
Посилання
Jackson, R.B., Carpenter, S.R., Dahm, C.N., McKnight, D.M., Naiman, R.J., Postel, S.L., Running, S.W. (2001). Water in a Changing World. Ecol. Appl., 11, 1027–1045. https://doi.org/10.1890/1051-0761(2001)011[1027:WIACW]2.0.CO;2
Wada, Y., Graaf, I., Beek, L. (2014). High-Resolution Modeling of Human and Climate Impacts on Glob-al Water Resources. J. Adv. Model. Earth Syst., 6, 513–526. https://doi.org/10.1002/2014MS000322
Rodrigues, S., Pinto, I., Martins, F., Formigo, N., Antunes, S.C. (2021). Can Biochemical Endpoints Im-prove the Sensitivity of the Biomonitoring Strategy Using Bioassays with Standard Species, for Water Quality Evaluation? Ecotoxicol. Environ. Saf., 215, 112151. https://doi.org/10.1016/j.ecoenv.2021.112151
World Water Assessment Programme. (2009). The United Nations World Water Development Report 3: Water in a Changing World. UNESCO: Paris, France; Earthscan: London, UK. ISBN 978-1-84407-840-0.
Diogo, B.S., Rodrigues, S., Silva, N., Pinto, I., Antunes, S.C. (2022). Evidence for Links between Feeding Behavior of Daphnia magna and Water Framework Directive Elements: Case Study of Crestuma-Lever Reservoir. Water, 14, 3989. https://doi.org/10.3390/w14233989
Helios-Rybicka, E., Holda, A., Jarosz, E. (2005). Monitoring and Quality Assessment of Selected Physi-cal and Chemical Parameters of the Sola River System, South Poland. Inżynieria Środowiska, 10, 45–58. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/314952477_Monitoring_and_Quality_Assessment_of_the_Selected_Physical_and_Chemical_Parameters_of_the_Sola_River_System_South_Poland
INAG. (2009). Critérios Para a Classificação Do Estado Das Massas de Água Superfíciais—Rios e Al-bufeiras. INAG: Lisboa, Portugal. Retrieved from https://apambiente.pt/dqa/assets/crit%C3%A9rios-classifica%C3%A7%C3%A3o-rios-e-albufeiras.pdf
Simões, N.R., Nunes, A.H., Dias, J.D., Lansac-Tôha, F.A., Velho, L.F.M., Bonecker, C.C. (2015). Impact of Reservoirs on Zooplankton Diversity and Implications for the Conservation of Natural Aquatic En-vironments. Hydrobiologia, 758, 3–17. https://doi.org/10.1007/s10750-015-2260-y
Smith, V.H., Tilman, G.D., Nekola, J.C. (1999). Eutrophication: Impacts of Excess Nutrient Inputs on Freshwater, Marine, and Terrestrial Ecosystems. Environ. Pollut., 100, 179–196. https://doi.org/10.1016/S0269-7491(99)00091-3
Bhagowati, B., Ahamad, K. (2019). A Review on Lake Eutrophication Dynamics and Recent Develop-ments in Lake Modeling. Ecohydrol. Hydrobiol., 19, 155–166. https://doi.org/10.1016/j.ecohyd.2018.03.002
Bengtsson, L., Herschy, R.W., Fairbridge, R.W. (2012). Encyclopedia of Lakes and Reservoirs. Spring-er: Dordrecht, The Netherlands. https://doi.org/10.1007/978-1-4020-4410-6
Pinto, I., Rodrigues, S., Lage, O.M., Antunes, S.C. (2021). Assessment of Water Quality in Aguieira Res-ervoir: Ecotoxicological Tools in Addition to the Water Framework Directive. Ecotoxicol. Environ. Saf., 208, 111583. https://doi.org/10.1016/j.ecoenv.2020.111583
European Parliament. (2000). European Union Directive 2000/60/EC. Off. J. Eur. Communities., L327, 1–72. Retrieved from http://data.europa.eu/eli/dir/2000/60/oj
García-Chicote, J., Armengol, X., Rojo, C. (2018). Zooplankton Abundance: A Neglected Key Element in the Evaluation of Reservoir Water Quality. Limnologica, 69, 46–54. https://doi.org/10.1016/j.limno.2017.12.006
World Health Organization. (2024). Drinking-Water. Retrieved from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/drinking-water
Alhamlan, F.S., Al-Qahtani, A.A., Al-Ahdal, M.N. (2015). Recommended Advanced Techniques for Waterborne Pathogen Detection in Developing Countries. J. Infect. Dev. Ctries., 9, 128–135. https://doi.org/10.3855/jidc.6101
Vadstein, O., Attramadal, K.J.K., Bakke, I., Olsen, Y. (2018). K-Selection as Microbial Community Management Strategy: A Method for Improved Viability of Larvae in Aquaculture. Front. Microbiol., 9. https://doi.org/10.3389/fmicb.2018.02730
Drønen, K., Roalkvam, I., Nilsen, H., Olsen, A.B., Dahle, H., Wergeland, H. (2022). Presence and Habi-tats of Bacterial Fish Pathogen Relatives in a Marine Salmon Post-Smolt RAS. Aquac. Rep., 26, 101312. https://doi.org/10.1016/j.aqrep.2022.101312
Zhang, X.-H., He, X., Austin, B. (2020). Vibrio harveyi: A Serious Pathogen of Fish and Invertebrates in Mariculture. Mar. Life Sci. Technol., 2, 231–245. https://doi.org/10.1007/s42995-020-00037-z
Ramírez, C., Romero, J. (2017). The Microbiome of Seriola lalandi of Wild and Aquaculture Origin Reveals Differences in Composition and Potential Function. Front. Microbiol., 8. https://doi.org/10.3389/fmicb.2017.01844
Krainiukov, O., Kryvytska, I., Demenko, A., Mukhina, O. (2023). Sensitivity Assessment of Ceriodaph-nia affinis and Daphnia magna for the Determination of Ecological Water Quality Standards for Chemi-cal Substances. XVII International Scientific Conference “Monitoring of Geological Processes and Eco-logical Condition of the Environment”, 2023, 1–5. https://doi.org/10.3997/2214-4609.2023520137
Water quality. Enumeration of cultured microorganisms. (2016). DSTU EN ISO 6222:2015. Kyiv: State Enterprise "UkrNDNTs". Retrieved from https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=95726
Borysenko, K., Hutchinson, S.M., Sinchuk, D. (2024). Manifestations and Consequences of Water Con-flicts: Case Study of the Pechenihy Reservoir, Kharkiv Region, Ukraine. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series Geology. Geography. Ecology., 60, 173–187. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2024-60-12
Авторське право (c) 2026 Кривицька І. А., Шабанов Д. А., Давиденко К. В., Трущенко О. С.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
