ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РИБОПРОДУКТИВНОСТІ НА ПЕЧЕНІЗЬКОМУ ВОДОСХОВИЩІ

  • О. М. Гоголь Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Ключові слова: рибопродуктивність, Печенізьке водосховище, білий амур, товстолобик, норма, зарибнення

Анотація

На основі аналізу результатів ведення рибного господарства у Печенізькому водосховищі та з використанням сучасних методик розраховано норми вселення рослиноїдних видів риб – білого і строкатого товстолобика і білого амура. Встановлено, що систематичне зарибнення водосховища рибами амурського комплексу окрім збільшення загальної рибопродуктивності водойми, сприятиме поліпшенню якості води за рахунок зниження фітомаси і продукції фітопланктону і вищої водної рослинності.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##
Як цитувати
Гоголь, О. М. (1). ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РИБОПРОДУКТИВНОСТІ НА ПЕЧЕНІЗЬКОМУ ВОДОСХОВИЩІ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (1104), 106-110. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/1097
Номер
№ 1104 (2014): Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразина Серія "Екологія" . Випуск 10
Розділ
Екологічні дослідження геосистем

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).