Using of Structurally-Geographical Methodology for Setting Norms for Anthropogenic Contamination of Aquatic Landscapes

  • О. М. Крайнюков V. N. Karazin Kharkov National University, Kharkov, Ukraine
DOI: https://doi.org/10.26565/1992-4259-2017-16-03
Keywords: landscape approach, an ecological approach, regulation of anthropogenic pollution, maximum allowable discharges, the maximum allowable level of toxicity

Abstract

Purpose. Determining the actual toxicity levels and setting standards for maximum acceptable levels of toxicity to over 100 releases wastewater into water bodies. Methods. Biological testing, synthesis. Results. Through the introduction of biological testing method in regulation and control of water pollution by sewage has been a gradual reduction toxigenic strain on the aquatic ecosystem Dnieper River Basin. Conclusions. Supplement the existing system of rationing pollution of surface waters integral toxicological indicator of quality is an effective means of further restricting anthropogenic impact on aquatic landscapes

Downloads

Download data is not yet available.

References

Преображенский В. С., Александрова Т. Д., Куприянова Т. П. Основы ландшафтного анализа. М.: Наука, 1988. 192с.

Водний кодекс України. Затверджено Верховною Радою України від 06.06.1995р.

Інструкція про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти зі зворотними водами. Затверджено наказом Міністра охорони навколишнь-ого природного середовища України від 15.12.94 № 116. Зареєстровано в Мiнiстерствi юстиції України 22.12.94 за № 313/523. – 1994.

Про порядок розроблення i затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується. Постанова Кабінету Міністрів України від 11.09.96 № 1100. – Київ, 1996.

Методика визначення рівнів токсичності поверхневих і стічних вод для контролю відповідності їх якості встановленим нормативним вимогам. Затв. наказом Мінекобезпеки України від 31.01.2000 № 27. – Київ: Мінекобезпеки України, 2000.

Екологічний паспорт Дніпропетровської області за 2012 рік. – Дніпропетровськ: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, 2010. – С. 22-36.

Екологічний паспорт Дніпропетровської області за 2013 рік. – Дніпропетровськ: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, 2011. – С. 21-39.

Екологічний паспорт Дніпропетровської області за 2014 рік. – Дніпропетровськ: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, 2012. – С. 20-37.

Крайнюков О.М., Крайнюкова А.М., Чистякова О.О., Божко Т.В. Біотестування в системі нормування і контролю забруднення водних об’єктів зворотними водами (на прикладі Дніпропетровської області) // Проблеми охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки: зб. наук. пр.- Харків : УкрНДІЕП. – ВД «Райдер», 2011. Вип.ХХХІІІ. С. 198-212.

Published
2017-09-08
How to Cite
Крайнюков, О. М. (2017). Using of Structurally-Geographical Methodology for Setting Norms for Anthropogenic Contamination of Aquatic Landscapes. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series Еcоlogy, (16), 22-28. https://doi.org/10.26565/1992-4259-2017-16-03
Issue
No. 16 (2017): Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University series «Еcоlogy»
Section
New directions, innovative researches

Authors who publish with this journal agree to the following terms:

  1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication of this work under the terms of a license Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0).
  2. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
  3. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work.