Багатокритеріальна оцінка пріоритетності природоохоронних заходів на основі відкритих онлайн-даних
Анотація
Мета. Розробити й апробувати методику багатокритеріальної оцінки пріоритетності природоо-хоронних заходів на основі відкритих онлайн-даних за умов неповноти та інтервальної невизначено-сті вихідної інформації.
Методи. Системний аналіз, багатокритеріальне оцінювання, адитивну функцію корисності, експертне зважування критеріїв, нормалізацію показників і сценарний аналіз. Як інформаційну базу обґрунтовано використання відкритих джерел: NASA FIRMS для пожежної активності, JRC Global Surface Water для поверхневих вод, ESA WorldCover і Sentinel-2/Copernicus Data Space для земного та рослинного покриву, OpenAQ для якості повітря, HDX для адміністративних меж, Global Forest Watch для втрат деревного покриву та ЕкоЗагрози як допоміжного джерела повідомлень про еколо-гічні загрози.
Результати. Дослідження спрямоване на підтримку попереднього вибору першочергових дій у сфері екологічного менеджменту для урбанізованих територій, де одночасно актуальні проблеми зелених насаджень, водних об’єктів, порушених земель, атмосферного повітря, відходів і пожежної небезпеки. Проведено пілотний обчислювальний експеримент для умовної урбанізованої території Харківського регіону з шістьма альтернативами та шістьма критеріями.Сформовано експертно-інтервальну матрицю оцінювання природоохоронних заходів за критеріями екологічного ефекту, вартості, терміну реалізації, соціальної значущості, ризику бездіяльності та доступності онлайн-даних. Найвищі інтегральні оцінки за базовими вагами отримали удосконалення управління відходами та протипожежні заходи. Далі розташувалися очищення водних об’єктів, озеленення території, посилення моніторингу атмосферного повітря та рекультивація порушених земель. Сценарний аналіз показав, що перші дві альтернативи залишаються групою найвищої пріоритетності за різних схем вагових коефіцієнтів.
Висновки. Запропонована методика дає змогу формалізувати вибір природоохоронних пріо-ритетів навіть за умов неповної онлайн-інформації. Інтервальне представлення даних дозволяє не приховувати невизначеність, а використовувати її як окрему характеристику надійності управлінсь-кого рішення. Методика може бути застосована для попереднього обґрунтування програм охорони довкілля територіальних громад і потребує подальшої апробації на фактичних локальних наборах даних.
Завантаження
Посилання
Brynza, N. O. (2013). Methods and mathematical models of multi-criteria decision-making under heter-ogeneous interval uncertainty [Candidate dissertation, Kharkiv National University of Radio Electron-ics]. http://openarchive.nure.ua/handle/document/1555 (in Ukrainian)
Saaty, T. L. (1980). The analytic hierarchy process. McGraw-Hill. https://doi.org/10.21236/ADA214804
Zadeh, L. A. (1965). Fuzzy sets. Information and Control, 8(3), 338–353. https://doi.org/10.1016/S0019-9958(65)90241-X
Keeney, R. L., & Raiffa, H. (1993). Decisions with multiple objectives: Preferences and value tradeoffs. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9781139174084
Belton, V., & Stewart, T. J. (2002). Multiple criteria decision analysis: An integrated approach. Kluwer Academic Publishers. https://doi.org/10.1007/978-1-4615-1495-4
Malczewski, J. (1999). GIS and multicriteria decision analysis. John Wiley & Sons.
Munda, G. (2008). Social multi-criteria evaluation for a sustainable economy. Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-540-73703-2
Hwang, C.-L., & Yoon, K. (1981). Multiple attribute decision making: Methods and applications. Spring-er. https://doi.org/10.1007/978-3-642-48318-9
Zolghadr-Asli, B., Bozorg-Haddad, O., & Chu, X. (2021). A review of 20-year applications of multi-attribute decision-making in environmental and water resources planning and management. Environ-ment, Development and Sustainability. https://doi.org/10.1007/s10668-021-01278-3
Marttunen, M., Mustajoki, J., & Saarikoski, H. (2021). Complementary use of the ecosystem service concept and multi-criteria decision analysis in water management. Environmental Management, 68, 719–735. https://doi.org/10.1007/s00267-021-01501-x
Więckowski, J., & Sałabun, W. (2023). Sensitivity analysis approaches in multi-criteria decision analy-sis: A systematic review. Applied Soft Computing, 148, 110915. https://doi.org/10.1016/j.asoc.2023.110915
Digkoglou, P., Papathanasiou, J. (2025). Application of multiple criteria decision aiding in environ-mental policy-making processes. International Journal of Environmental Science and Technology, 22, 6967–6982. https://doi.org/10.1007/s13762-024-06101-w
Multi-criteria evaluation method for the selection of nature-based solutions for urban challenges. (2024). Journal of Environmental Management, 373, 123387. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2024.123387
Bousquet M.,Kuller M., Lacroix S., Vanrolleghem P. A. A critical review of multicriteria decision analysis practices in nature-based solutions and green infrastructure planning. Blue-Green Systems, 5(2), 200–219. https://doi.org/10.2166/bgs.2023.132
Barbierato, E., et al. (2023). A method to prioritize and allocate nature-based solutions in urban areas. Landscape and Urban Planning, 235, 104739. https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2023.104743
Urban green space mapping from Sentinel-2 imagery: Recent applications and vegetation indices. (2025). Urban Science, 9(2), 23. https://doi.org/10.3390/urbansci9020023
Normalized Difference Vegetation Index threshold-based urban green space mapping from Sentinel-2A imagery. (2022). Land, 11(3), 351. https://doi.org/10.3390/land11030351
High-resolution greenspace dynamic data cube from Sentinel-2 for urban greenspace monitoring. (2024). Scientific Data. https://doi.org/10.1038/s41597-024-03746-7
NASA FIRMS. (2026). Active fire data. Retrieved from https://firms.modaps.eosdis.nasa.gov/active_fire/
NASA Earthdata. (2026). Active fire data attributes for MODIS and VIIRS. Retrieved from https://www.earthdata.nasa.gov/data/tools/firms/active-fire-data-attributes-modis-viirs
Google Earth Engine Data Catalog. (2026). JRC Global Surface Water Mapping Layers, v1.4. Retrieved from https://developers.google.com/earth-engine/datasets/catalog/JRC_GSW1_4_GlobalSurfaceWater
Global Surface Water. (2026). Data access. Retrieved from https://global-surface-water.appspot.com/download
ESA WorldCover. (2026). Worldwide land cover mapping. Retrieved from https://esa-worldcover.org/en
Copernicus Data Space Ecosystem. (2026). Open access to Copernicus Sentinel data and APIs. Re-trieved from https://dataspace.copernicus.eu/
OpenAQ. (2026). OpenAQ API documentation. Retrieved from https://docs.openaq.org/
Humanitarian Data Exchange. (2026). Ukraine - Subnational administrative boundaries. Retrieved from https://data.humdata.org/dataset/cod-ab-ukr
Global Forest Watch Open Data Portal. (2026). Tree cover loss. Retrieved from https://data.globalforestwatch.org/documents/tree-cover-loss/explore
EkoZagroza. (2026). Official resource for recording environmental threats. Retrieved from https://ecozagroza.gov.ua/ (in Ukrainian)
Environmental management systems: Requirements with guidance for use. (2015). DSTU ISO 14001:2015. SE UkrNDNC. https://quality.nuph.edu.ua/wp-content/uploads/2018/10/%D0%94%D0%A1%D0%A2%D0%A3-ISO_14001-2015-.pdf (in Ukraini-an)
OpenAQ R package. (2026). Access air quality data from the OpenAQ API. CRAN. Retrieved from https://cran.r-project.org/web/packages/openaq/openaq.pdf
Авторське право (c) 2026 Бринза Н. О.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
