ФЕРДИНАНД КОБУРГ У ГАЛИЦЬКІЙ САТИРІ

Артур Іжевський Інститут народознавства НАН України https://orcid.org/0000-0003-2949-1723

Ключові слова: Фердинанд Кобург, образ Балкан, галицька сатира, карикатура, преса.

Анотація

Болгарська тема для галицької сатири ставала актуальною в останні десятиліття ХІХ ст. у зв'язку з вакантною посадою для монаршого престолу у Софії. Для королівства Галичини отримати реального очільника, який завжди перебував би у столиці Львові, було ледь можливою віддаленою перспективою. Адже край належав Австро-Угорщині, яка допускала тут різні національно-політичні течії по давньому імперському принципу «Розділяй і владарюй» і не далі ніж культурно-адміністративну автономію. Тому галицькі журналісти та художники-карикатуристи, як творчі люди і з позиції обивателя, заздрили болгарам. Щоправда, хто по-доброму, хто по-злому. Українські самостійники (Т. Романчук – часопис «Зеркало») захоплено зображали слов’янські народи Центральної та Південної Європи біля трону цариці Слави. Як послідовники лідера Кирило-Мефодіївського товариства Т. Шевченка, вони справедливо вбачали історичні корені слов’янської цивілізації в Моравській державі та Болгарському царстві, а не в сучасній самодержавній Росії, яку змальовували у вигляді жорстокого жандарма з батогом.

Інакше малювали ситуацію щодо Болгарії галицькі москвофіли як проплачені прихильники приєднання всіх слов’ян до Росії (при чому будь-як – чи добром, чи силою). Вони вважали великою загрозою, якщо трон Болгарії займуть не родичі російських Романових. Тому на представника по матері королівської Орлеанської династії Фердинанда Кобурга летіли найбільші стріли сатири. Його зображали і у вигляді папуги, і в образі клоуна, і як мамусиного синка позаду вже старенької Климентини, з іграшковою Ейфелевою вежею чи з дитячим сачком для метеликів (часопис «Страхопуд») і в образі Гамлета (часопис «Щутек»). Ті образи, багаті та різноманітні, підкреслюють заслабкі риси для державного мужа. Однак що видає впевненість і наполегливість болгарського монарха навіть з-під пера проросійського карикатуриста, так це його великий з горбинкою ніс. Кількість карикатур на принца Кобурга на рубежі 80-90 рр. ХІХ ст. стала більшою, ніж на німецького канцлера Бісмарка та російського царя.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Izhevsky, А., 2024. Halytsʹka satyra yak fenomen hrafichnoho mystetstva druhoyi polovyny KHIKH st. – pochatku KHKH st.: evolyutsiya khudozhnʹo-obraznoyi systemy ta refleksiyi „smikhovoyi kulʹtury”. [Satire of Galicia as a phenomenon of graphic art at the 2nd half of XIX to early XX cc. And evolvement of its artistic imaginative system and reflections of the "culture of laughter"]. Kyjiv, «Naukova dumka», 320 s. 199 il. (In Ukrainian).
Іжевський А., 2024. Галицька сатира як феномен графічного мистецтва другої половини ХІХ ст. – початку ХХ ст.: еволюція художньо-образної системи та рефлексії „сміхової культури”. К., «Наукова думка», 320 с. 199 іл.
Lopata, 1876, 7, 8 Лопата, 1876, Чернівці. (In Ukrainian). Mykolenko, D., 2024. Naukovyy seminar «Obrazy Balkan u halytsʹkiy satyri druhoyi polovyny KHIKH – pochatku XX stolittya» 10 hrud. 2024 r. Prezentatsiya monohrafiyi «Halytsʹka satyra». Onlayn platforma Kharkivsʹkoho natsionalʹnoho universytetu im. Karazina [Scientific seminar "Images of the Balkans in Galician satire of the second half of the 19th – beginning of the 20th century" December 10. 2024 Presentation of the monograph "Galician satire". Online platform of the Kharkiv National University named after Karazin] URL: https://www.youtube.com/watch?v=mo2HPyYTNR4 (Date accessed: 11. 12. 2024). (In Ukrainian).
Mиколенко, Д. 2024. Науковий семінар «Образи Балкан у галицькій сатирі другої половини ХІХ – початку XX століття» 10 груд. 2024 р. Презентація монографії «Галицька сатира». Онлайн платформа Харківського національного університету ім. Каразіна URL: https://www.youtube.com/watch?v=mo2HPyYTNR4 (Дата звернення: 11. 12. 2024).
Potocki, А., 1906. Artur Grottger. [Artur Grottger]. Lwów, 600 s. (In Polish).
Romanuk, M. 2000, Chasopysy Pivnichnoi Bukovyny yak dzherelo vyvchennia suspilno-politychnoho zhyttia kraiu (1870–1940). [Magazines of Northern Bukovyna as a source of studying the social and political life of the region (1870–1940).] Lviv, Feniks, 2000. 588 s. (In Ukrainian).
Романюк, М. 2000. Часописи Північної Буковини як джерело вивчення суспільно-політичного життя краю (1870–1940). Львів, Фенікс, 588 с.
Strahopud, 1886. 17. Страхопуд. Львів. (In Ukrainian).
Strahopud, 1888. 6, 23. Страхопуд. Львів. (In Ukrainian).
Strahopud, 1889. 6. Страхопуд. Львів. (In Ukrainian).
Strahopud, 1890. 13. Страхопуд. Львів. (In Ukrainian).
Szczutek, 1877. 31. Szczutek. Lwów. (In Polish).
Szczutek, 1890. 8. Szczutek. Lwów. (In Polish).
Zerkalo, 1891. 11. Зеркало. Львів. (In Ukrainian).
Zhalo, 1913. 4. Жало. Львів. (In Ukrainian).
Zlydniov, V. 1985. Kontseptsyy natsyonalnoi khudozhestvennoi kultury narodov Tsentralnoi y Yuho-Vostochnoi Evropy KhVIII–KhIKh v. [Concepts of the national artistic culture of the peoples of Central and South-Eastern Europe in the 18th–19th centuries.]. Moskva, 280 s. (In Russian).
Злыднев, В. 1985. Концепции национальной художественной культуры народов Центральной и Юго-Восточной Европы ХVIII ХIХ вв.; ред. В. Злыднева. Москва, 280 с.