МІГРАЦІЯ ХОРВАТІВ НА БАЛКАНИ: СПРОБА НОВОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ
Ключові слова:
хорвати, слов’яни, Далмація, Біла Хорватія, Константин VII Багрянородний, Іраклій, Даґоберт І, Велике розселення слов’ян, міграція.
Анотація
У статті представлено новий погляд на проблематику переселення хорватів з Центрально-Східної Європи до Північно-Західних Балкан. На основі критичного аналізу історіографічного дискурсу, інтерпретації свідчень трактату «Про управління імперією» та їхнього співставлення з відомостями інших писемних джерел, а також залучення актуальних напрацювань зі сфери історичного мовознавства, археології та палеогенетики розглянуто питання вихідних точок, маршруту, хронології та геополітичного контексту міграційних процесів, що призвели до появи хорватів у Далмації.
Виходячи з локалізації Білої Хорватії над Верхньою Ельбою і Верхнім Одером зроблено низку уточнень стосовно обставин і перебігу переселення частини тамтешніх мешканців на Балкани, які пояснюють найбільш контроверсійні відомості 30‑го та 31‑го розділу трактату Константина Багрянородного і дозволяють повернути дослідження ранніх етапів хорватського етноґенезу в річище парадигми міграції. Зокрема, обґрунтовано думку, що переселення білих хорватів до Далмації було ініційоване візантійським імператором Іраклієм невдовзі після облоги Константинополя аварами у 626 р., а маршрут їхнього просування з Північно-Східної Богемії проходив крізь басейн Середньої Ельби, Тюрингію, Баварію та Східні Альпи і таким чином дозволяв оминути добре контрольовані ворожими їм аварами землі Паннонії. Запропоноване у статті зміщення критично важливої ділянки міграційного шляху на захід, у межі ареалу Меровінзького впливу, створило підґрунтя для більш комплексного осмислення геополітичного тла цієї акції, визначальною особливістю якого була співпраця Константинопольського двору з франкським королем Даґобертом І.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Посилання
al Mas‘ūdī. 1903. Bericht über die Slawen, ihre Wohnsitze, die Geschichte ihrer Königen und die Trennung ihre Zweige. Marquart, J. Osteuropäische und ostasiatische Streifzüge. Ethnologische und historisch-topographische Studien zur Geschichte des 9. und 10. Jahrhunderts (ca. 840–940). Leipzig, Dieterich’sche Verlagsbuchhandlung; T. Weicher, s. 101–103. (In German).
Alimov, D. Ye. 2016. Etnogenez khorvatov: formirovaniye khorvatskoy etnopoliticheskoy obshchnosti v VII–IX vv. [Ethnogenesis of the Croats: The Making of the Croat Ethno-Political Community in the 7th–9th Centuries]. Saint Petersburg, Nestor-History, 380 p. (In Russian).
Алимов, Д. Е. 2016. Этногенез хорватов: формирование хорватской этнополитической общности в VII–IX вв. Санкт-Петербург, Нестор-История, 380 с.
Balzer, O. 1937. O kształtach państw pierwotnej Słowiańszczyzny zachodniej. Pisma pośmiertne Oswalda Balzera. Lwów, Wydawnictwo Towarzystwa Naukowego we Lwowie, t. 3, s. 5–226. (In Polish).
Baran, V. D. 1998. Davni sloviany [The Ancient Slavs]. Kyiv, Publishing House "Alternatives", 336 p. (In Ukrainian).
Баран, В. Д. 1998. Давні слов’яни. Київ, Видавничий дім “Альтернативи”, 336 с.
Borri, F. 2011. White Croatia and the arrival of the Croats: an interpretation of Constantine Porphyrogenitus on the oldest Dalmatian history. Early Medieval Europe. Oxford, Wiley-Blackwell, vol. 19, issue 2, p. 204–231. (In English).
Chronicarum quae dicuntur Fredegarii Scholastici libri IV cum Continuationibus. 1888. MGH. SS rer. Merov, t. 2 / ed. Bruno Krusch. Hannoverae, Impensis Bibliopolii Hahniani, p. 1–194. (In Latin).
Constantine Porphyrogenitus. 1967. De administrando imperio / Greek text edited by Gy. Moravcsik; English translation by R. J. H. Jenkins. Washington D. C., Dumbarton Oaks Center for Byzantine Studies, 341 p. (In Greek & English).
Curta, F. 2001. The Making of the Slavs: History and Archaeology of the Lower Danube Region, c. 500–700. Cambridge, Cambridge University Press, 466 p. (In English).
Curta, F. 2019. Eastern Europe in the Middle Ages (500–1300). Leiden; Boston, Brill, 1356 p. (In English).
Curta, F. 2021. Slavs in the Making: History, Linguistics, and Archaeology in Eastern Europe (ca. 500 – ca. 700). London; New York, Routledge, 351 p. (In English).
Daniel, H. A. 1863. Deutschland nach seinen physischen und politischen verhältnissen Geschildert. Stuttgart, Verlag von Friedrich Bruckmann, 1531 s. (In German).
Diplomata Heinrici II. 1900–1903. MGH. Diplomatum Regum et Imperatorum Germaniae, t. 3 / ed. H. Bresslau und H. Bloch. Hannoverae, Impensis Bibliopolii Hahniani, № 250, p. 287–288. (In Latin).
Diplomata Heinrici IV. 1959. MGH. Diplomata Regum et Imperatorum Germaniae, t. 6 / ed. D. von Gladiss und A. Gawlik. Berlin, pars 2, № 390, p. 516–517. (In Latin).
Drinov, M. S. 1873. Zaseleniye Balkanskago poluostrova slavyanami [The settlement of the Balkan Peninsula by the Slavs]. Moscow, University Press (Katkov & K), 174 p. (In Russian).
Дринов, М. C. 1873. Заселеніе Балканскаго полуострова славянами. Москва, Въ Университетской типографіи (Катковъ и К), 174 с.
Dvornik, F. 1956. The Slavs. Their Early History and Civilization. Boston, American Academy of Arts and Sciences, 394 p. (In English).
Dvornik, F. 1974. The making of Central and Eastern Europe. Gulf Breeze, Academic International Press, 350 p. (In English).
Dvornik, F., Jenkins, R. J. H., Lewis, B., Moravcsik, G., Obolensky, D., Runciman, S. 2016. Constantine Porphyrogenitus. De administrando imperio: A Commentary. Washington D. C., Dumbarton Oaks Research Library and Collection, 221 p. (In English).
Dzino, D. 2010. Becoming Slav, Becoming Croat: Identity Transformations in Post-Roman and Early Medieval Dalmatia. Leiden, Brill, 271 p. (In English).
Ferjančić, B. 1996. Dolazak Hrvata i Srba na Balkansko poluostrvo (osvrt na nova tumačenja) [The Arrival of the Croats and Serbs to the Balkan Peninsula (Review of the New Interpretations)]. Zbornik radova Vizantološkog instituta [Proceedings of the Institute for the Byzantine Studies]. Belgrade, issue 35, p. 114–154. (In Serbian).
Ферјанчић, Б. 1996. Долазак Хрвата и Срба на Балканско полуострво (осврт на нова тумачења). Зборник радова Византолошког института. Београд, № 35, с. 114–154.
Florya, B. N. 1981. Formirovaniye cheshskoy rannefeodal'noy gosudarstvennosti i sud'by samosoznaniya slavyanskikh plemen Cheshskoy doliny [Formation of the Czech early feudal statehood and the fate of self-consciousness of the Slavic tribes of the Czech Valley]. Formirovaniye rannefeodal'nykh slavyanskikh narodnostey [Formation of the early feudal Slavic peoples]. Moscow, Science, p. 97–130. (In Russian).
Флоря, Б. Н. 1981. Формирование чешской раннефеодальной государственности и судьбы самосознания славянских племен Чешской долины. Формирование раннефеодальных славянских народностей. Москва, Наука, с. 97–130.
Fokt, K. 2003. Chorwacja północna – między rzeczywistością, hipotezą i legendą. Acta Archaeologica Carpathica. Kraków, t. 38, s. 137–155. (In Polish).
Fokt, K. 2004. Biali Chorwaci w Karantanii. Studenckie zeszyty historyczne. Kraków, t. 5, s. 11–22. (In Polish).
Fritze, W. 1979. Zur Bedeutung der Awaren für die slawische Ausdehnungsbewegung im frühen Mittelalter. Zeitschrift für Ostforschung. Marburg, bd. 28, № 3, s. 498–545. (In German).
Gesta domni Dagoberti regis Francorum. 1888. MGH. SS rer. Merov, t. 2. Fredegarii et aliorum Chronica. Vitae sanctorum / ed. B. Krusch. Hannoverae, Impensis Bibliopolii Hahniani, p. 401–425. (In Latin).
Goldstein, I. 1995. Hrvatski rani srednji vijek. Zagreb, Novi Liber, 511 s. (In Croatian).
Grafenauer, B. 1952. Prilog kritici izvještaja Konstantina Porfirogeneta o doseljenju Hrvata. Historijski zbornik. Zagreb, godina 5, br. 1–2, s. 1–56. (In Croatian).
Grafenauer, B. 1962. Deset let proučevanja ustoličevanja koroških vojvod, kosezov in države karantanskih Slovencev. Zgodovinski časopis. Ljubljana, letnik 16, s. 176–209. (In Slovene).
Gringmuth-Dallmer, H. 1983. Magdeburg und Byzanz in der Politik Ottos des Großen. Byzanz in der europäischen Staatenwelt: Eine Aufsatzsammlung / ed. J. Dummer & J. Irmscher. Berlin; Boston, De Gruyter, s. 26–29. (In German).
Hauptmann, L. 1915. Politische Umwälzungen unter den Slowenen vom Ende des sechsten Jahrhunderts bis zur Mitte des neunten. Mitteilungen des Instituts für Österreichische Geschichtsforschung. Innsbruck, bd. 36, s. 229–287. (In German).
Havlík, L. 1964. Slované v anglosaské chorografii Alfréda Velikého. Vznik a počátky Slovanů (Origines et debute des Slaves) / red. J. Eisner. Praha, Nakladatelství Československé Аkademie Věd, díl 5, s. 53–85. (In Czech).
Howorth, H. H. 1880. The Spread of the Slaves. Part IІІ. The Northern Serbs or Sorabians and the Obodriti. The Journal of the Anthropological Institute of Great Britain and Ireland. London, Trübner & Co., vol. 9, p. 181–232. (In English).
Iordanes. 1882. De origine actibusque Getarum. MGH. Auctores antiquissimi, t. 5, pars 1. Iordanis Romana et Getica / ed. Theodor Mommsen. Berolini, Apud Weidmannos, p. 53–138. (In Latin).
Isidori Iunioris episcopi Hispalensis Historia Gothorum Wandalorum Sveborum ad A. DCXXIV. Additamentum V. Continuatio Hispana A. DCCLIV. 1894. MGH. Auctores antiquissimi, t. 11. Chronica minora saec. IV. V. VI. VII. / ed. Theodor Mommsen. Berolini, Apud Weidmannos, vol. 2, p. 334–368. (In Latin).
Ivanova, O. V. 1995. Isidor Sevil'skiy [Isidore of Seville]. Svod drevneyshikh pis'mennykh izvestiy o slavyanakh [Collection of the oldest written data on the Slavs], vol. 2. (7th–9th centuries) / ed. G. G. Litavrin. Moscow, Publishing house “Eastern Literature” of the RAS, p. 353–358. (In Russian).
Иванова, О. В. 1995. Исидор Севильский. Свод древнейших письменных известий о славянах, т. 2. (VII–IX вв.) / отв. ред. Г. Г. Литаврин. Москва, Издательская фирма «Восточная литература» РАН, с. 353–358.
Jasiński, T. 2020. Rozważania o praojczyźnie Słowian. Historia Slavorum Occidentis. Toruń, Wydawnictwo Adam Marszałek, № 2 (25), s. 11–90. (In Polish).
Josippon. 2009. Drevnyaya Rus' v svete zarubezhnykh istochnikov. Khrestomatiya [Ancient Rus' in the Light of Foreign Sources. A Reader], vol. 3. Vostochnyye istochniki [The Eastern Sources] / ed. T. N. Dzhakson, I. G. Konovalova, A. V. Podosinov. Moscow, Russian Foundation for Assistance to Education and Science, p. 170–173. (In Russian).
Книга Иосиппон. 2009. Древняя Русь в свете зарубежных источников. Хрестоматия, т. 3. Восточные источники / под ред. Т. Н. Джаксон, И. Г. Коноваловой, А. В. Подосинова. Москва, Русский Фонд Содействия Образованию и Науке, с. 170–173.
Kalousek, J. 1883. O rozsahu říše české za Boleslava II. Sborník historický. Praha, ročník 1, svazek 2, s. 97–110. (In Czech).
Kardaras, G. 2011. The Settlement of the Croats and Serbs on the Balkans in the Frame of the Byzantine-Avar Conflicts. Bulgaria, Balgarite i Evropa – mit, istoria, savremie [Bulgaria, Bulgarians and Europe – myth, history, modernity], vol. 4. (Reports from the International Conference in the Memory of Prof. Yordan Andreev “Bulgaria, Land of the Blessed…”, V. Tarnovo, 29–31 October 2009). Veliko Tarnovo, Universitetsko izdatelstvo “Sv. sv. Kiril i Metodiy”, p. 91–98. (In English).
Kardaras, G. 2011. The Settlement of the Croats and Serbs on the Balkans in the Frame of the Byzantine-Avar Conflicts. България, Българите и Европа – мит, история, съвремие, т. IV. (Доклади от Международна конференция в памет на проф. дин Йордан Андреев “България, земя на блажени...”, В. Търново, 29–31 октомври 2009 г.). Велико Търново, Университетско издателство “Св. св. Кирил и Методий”, p. 91–98.
Kardaras, G. 2018. Byzantium and the Avars, 6th-9th Century AD: Political, Diplomatic and Cultural Relations. Leiden, Brill, 276 p. (In English).
King Alfred’s Orosius. 1883. London, N. Trübner & Co., part 1, 299 p. (In Old English).
Klaić, N. 1984. O problemima stare domovine, dolaska i pokrstenja dalmatinskih Hrvata. Zgodovinski časopis. Ljubljana, letnik 38, št. 4, s. 253–270. (In Croatian).
Klaić, N. 1985. Najnoviji radovi o 29, 30. i 31. poglavlju u djelu De administrando imperio cara Konstantina VII. Porfirogeneta. Starohrvatska prosvjeta. Split, vol. 3, № 15, s. 31–60. (In Croatian).
Klaić, N. 1988. Poganska stara ili vela Hrvatska cara Konstantina Porfirogeneta. Croatica Christiana periodica. Zagreb, vol. 12, № 21, s. 49–62. (In Croatian).
Konstantin Bagryanorodnyy. 1991. Ob upravlenii imperiyey [On the Governance of the Empire] / eds. G. G. Litavrin, A. P. Novoseltsev. Moscow, Science, 498 p. (In Greek & Russian).
Константин Багрянородный. 1991. Об управлении империей / ред. Г. Г. Литаврин, А. П. Новосельцев. Москва, Наука, 498 с.
Košćak, V. 1987. Dolazak Hrvata. Historijski zbornik. Zagreb, godina 40, № 1, s. 339–383. (In Croatian).
Kozak, D. N. 2008. Venedy [The Veneti]. Kyiv, The Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, 470 p. (In Ukrainian).
Козак, Д. Н. 2008. Венеди. Київ, ІА НАН України, 470 с.
Kurnatowscy, Z. i S. 2001. Rola szlaków komunikacyjnych w wykreowaniu i dalszym rozwoju wczesnopaństwowych ośrodków stołecznych. Instantia est mater doctrinae. Księga jubileuszowa prof. dr hab. Władysława Filipowiaka / red. E. Wilgocki. Szczecin, “RECTO”, s. 93–100. (In Polish).
Labuda, G. 1949. Pierwsze państwo słowiańskie: państwo Samona. Poznań, Księgarnia Akademicka Spółdzielnia z Odp. Udz, 359 s. (In Polish).
Łowmiański, H. 1963. Początki Polski: z dziejów Słowian w I tysiącleciu n.e. Warszawa, PWN, t. 2, 990 s. (In Polish).
Maiorov, A. V. 2006. Velikaya Khorvatiya: etnogenez i ranniaya istoriya slavian Prikarpatskogo regiona [Great Croatia: ethnogenesis and early history of the Slavs of Prykarpattia region]. Saint Petersburg, Publishing House of St. Petersburg University, 209 p. (In Russian).
Майоров, А. В. 2006. Великая Хорватия: этногенез и ранняя история славян Прикарпатского региона. Санкт-Петербург, Издательство Санкт-Петербургского университета, 209 с.
Maiorov, A. 2007. “Velikaya Khorvatiya, nazyvayemaya “Beloy”...”: k voprosu o proiskhozhdenii i znachenii khorvatskikh etnicheskikh nazvaniy [“Great Croatia, called “the White”…”: on the issue of the origin and meaning of the Croatian ethnic names]. Kniazha doba: istoriia i kultura [Princely era: history and culture]. Lviv, I. Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies, NAS of Ukraine, issue 1, p. 13–44. (In Russian).
Майоров, А. 2007. “Великая Хорватия, называемая “Белой”...”: к вопросу о происхождении и значении хорватских этнических названий. Княжа доба: історія і культура. Львів, Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, вип. 1, с. 13–44.
Margetić, L. 2001. Dolazak Hrvata = Ankunft der Kroaten. Split, Književni krug, 337 s. (In Croatian).
Marquart, J. 1903. Mas‘ūdī’s Bericht über die Slawen. Osteuropäische und ostasiatische Streifzüge. Ethnologische und historisch-topographische Studien zur Geschichte des 9. und 10. Jahrhunderts (ca. 840–940). Leipzig, Dieterich’sche Verlagsbuchhandlung; T. Weicher, s. 95–160. (In German).
Matla, M. 2014. Czechy. Początki państw. Poznań, Wydawnictwo Poznańskie, 312 s. (In Polish).
Mineynaya redaktsyya zhytiya Viacheslava [The Menaion redaction of the Life of Saint Wenceslas]. 1970. Skazaniya o nachale Cheshskogo gosudarstva v drevnerusskoy pis'mennosti [Tales about the beginning of the Czech state in the ancient Rus’ literature] / ed. V. D. Koroliuk; transl. A. I. Rogova. Moscow, Science, p. 106–110. (In Old Church Slavonic and Russian).
Минейная редакция жития Вячеслава. 1970. Сказания о начале Чешского государства в древнерусской письменности / отв. ред. В. Д. Королюк; предисл., коммент. и пер. А. И. Рогова. Москва, Издательство «Наука», с. 59–68.
Moździoch, S. 2003. Śląsk wczesnośredniowieczny w świetle badań archeologicznych i historycznych – crambe bis cocta? Civitas Schinesghe cum pertinentiis / red. W. Chudziak. Toruń, Wydawnictwo UMK, s. 51–87. (In Polish).
Nahtigal, R. 1951. Dudleipa (Dudlěba): Dudlěbi – Dulěbi. Slavistična revija: časopis za literarno zgodovino in jezik. Ljubljana, letnik 4, številka 1/2, s. 95–99. (In Slovene).
Niederle, L. 1906. Slovanské starožitnosti, díl 2. Původ a počatky Slovanů jižních. Praha, Bursík & Kohout, svazek 1, 280 s. (In Czech).
Niederle, L. 1919. Slovanské starožitnosti, díl 3. Původ a počatky Slovanů západních. Praha, Brusník & Kohout, 259 s. (In Czech).
Novak, B. C. 1982. The Controversy about the Kosezi in Slovene Historiography. Slovene Studies: Journal of the Society of Slovene Studies. Bowling Green, vol. 4, № 2, p. 127–153. (In English).
Novotný, V. 1912. České dějiny, díl 1, část 1. Od nejstarších dob do smrti knížete Oldřicha. Praha, Jan Laichter, 782 s. (In Czech).
Olalde, I. et al. 2023. A genetic history of the Balkans from Roman frontier to Slavic migrations. Cell, vol. 186, issue 25, p. 5472–5485. (In English).
Ostrogorsky, G. 2002. Istorija Vizantiji [History of the Byzantine State]. Lviv, Chronicle, 608 p. (In Ukrainian).
Остроґорський, Ґ. 2002. Історія Візантії / пер. з нім. Анатолія Онишка. Львів, Літопис, 608 c.
Pohl, W. 2018. The Avars. A Steppe Empire in Central Europe, 567–822. Ithaca, Cornell University Press, 636 p. (In English).
Profantová, N. 2015. Slavs on the Territory of Czechia and their Contacts in 6th–7th Centuries. Stratum plus. Chișinău, № 5, p. 97–116. (In Russian).
Rački, F. 1880. Biela Hrvatska i biela Srbija. Rad Jugoslavenske akademije znanosti i umjetnosti. Zagreb, knj. 52, s. 141–189. (In Croatian).
Rogova, A. I. 1970. Skazaniya o nachale Cheshskogo gosudarstva v drevnerusskoy pis'mennosti [Tales about the beginning of the Czech state in the ancient Rus’ literature] / ed. V. D. Koroliuk. Moscow, Publishing house "Science", 128 p. (In Russian).
Рогова, А. И. 1970. Сказания о начале Чешского государства в древнерусской письменности / отв. ред. В. Д. Королюк. Москва, Издательство «Наука», 128 с.
Šafařík, P. J. 1837. O zemi gmenowané Bojky. Časopis českého museum. Praha, ročník 11, číslo 1, s. 23–36. (In Czech).
Štih, P. 1987. Karantanija = stara domovina Hrvatov? Zgodovinski časopis. Ljubljana, letnik 41, št. 3, s. 529–556. (In Slovene).
Štih, P. 1989. Novi poskusi reševanja problematike Hrvatov v Karantaniji. Zgodovinski časopis. Ljubljana, letnik. 43, št. 3, s. 319–333. (In Slovene).
Terpilovskij, R. V. 2004. Slavyane Podneprov'ya v pervoy polovine I tysyacheletiya n. e. [Slavs in the Dnieper region in the first half of the first millennium A.D.]. Lublin, Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, 232 p. (In Russian).
Терпиловский, Р. В. 2004. Славяне Поднепровья в первой половине I тысячелетия н. э. Lublin, Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, 232 c.
The Pověst' vremennykh lět. An Interlinear Collation and Paradosis. 2003. Harvard library of early Ukrainian literature. Texts, vol. 10 / ed. Donald Ostrowski. Harvard, Harvard Ukrainian Research Institute, 2368 p. (In Old Church Slavonic).
Thietmari Merseburgensis episcopi chronicon. 1935. MGH. SS. rer. Germ. Nova series, t. 9 / hrsg. R. Holtzmann. Berolini, Apud Weidmannos, 631 p. (In Latin).
Třeštík, D. 2008. Počátky Přemyslovců. Vstup Čechů do dějin (530–935). Praha, Nakladatelství Lidové noviny, 658 s. (In Czech).
Tyszkiewicz, L. 2009. Słowianie i Awarowie: organizacja plemienna Słowian. Wrocław, Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 259 s. (In Polish).
Udolph, J. 2016a. Heimat und Ausbreitung slawischer Stämme aus namenkundlicher Sicht. Die frühen Slawen – von der Expansion zu gentes und nationes. Beiträge der Sektion zur slawischen Frühgeschichte des 8. Deutschen Archäologiekongresses (Berlin, 06.–10. Oktober 2014) / hrsg. F. Biermann, Th. Kersting und A. Klammt. Langenweißbach, Beier & Beran, teilband 1, s. 83–107. (In German).
Udolph, J. 2016b. Expansion slavischer Stämme aus namenkundlicher und bodenkundlicher Sicht. Onomastica. Kraków, rocznik 60, s. 215–231. (In German).
Urkundenbuch des Hochstifts Merseburg. 1899. Geschichtsquellen der Provinz Sachsen und angrenzender Gebiete, bd. 36, theil 1. (962–1357) / bearbeitet P. Kehr. Halle, Verlag Otto Hendel, 1246 s. (In Latin).
Vatseba, R. M. 2022. The Rise of the White Serbia in the Light of the Merovingians’ Thuringia Policy. Problems of World History. Kyiv, vol. 17, p. 42–84. (In Ukrainian).
Vernadsky, G. 1945. Great Moravia and White Chorvatia. Journal of the American Oriental Society. Baltimor, vol. 65, № 4, p. 257–259. (In English).
Voitovych, L. 2011. Halytsko-volynski etiudy [Galicia–Volhynia etudes]. Bila Tserkva, Publisher: O. V. Pshonkivskyi, 480 p. (In Ukrainian).
Войтович, Л. 2011. Галицько-волинські етюди. Біла Церква, Вид. Пшонківський О. В., 480 c.
Voitovych, L. 2013. Povertaiuchys do khorvativ Kostiantyna Bahrianorodnoho [Returning to the Constantine Porphyrogenitus’ Croats]. Narthex. Byzantina Ukrainensis. Kharkiv, Maidan, vol. 2, p. 71–101. (In Ukrainian).
Войтович, Л. 2013. Повертаючись до хорватів Костянтина Багрянородного. Нартекс. Byzantina Ukrainensis. Харьков, Майдан, т. 2, с. 71–101.
Vojtovyč, L. 2014. Chrouati et altera Chrowati. Ukrajinski Karpati: etnogeneza–arheologija–etnologija: zbornik radova (prijevod s ukrajinskoga) / priredio Jevgenij Paščenko. Zagreb, Hrvatsko-ukrajinsko društvo, s. 207–254. (In Croatian).
Voitovych, L. 2019a. Velyka Khorvatiia i Bila Khorvatiia: dovhyi shliakh podolannia pomylkovoho stereotypu [Greater Croatia and White Croatia: a long way to overcome a false stereotype]. Ukrajina i Hrvatska: povijesne paralele. Radovi Drugog međunarodnog hrvatsko-ukrajinskog znanstvenog skupa, 1–3 lipanj 2017 / priređivač V. Pohranyčnyj. Drogobyč, «Etnološko društvo Bojky», p. 152–169. (In Ukrainian).
Войтович, Л. 2019a. Велика Хорватія і Біла Хорватія: довгий шлях подолання помилкового стереотипу. Україна і Хорватія: історичні паралелі: матеріали Другої міжнародної хорватсько-української наукової конференції (Дрогобич–Трускавець–Східниця–Уріч, 1–3 червня 2017 року) / упор. В. Пограничний. Дрогобич, ВГО «Бойківське етнологічне товариство», с. 152–169.
Voitovych, L. 2019b. Zahadkovyi kniaz Samo [The mysterious prince Samo]. Kniazha doba: istoriia i kultura [Princely era: history and culture]. Lviv, I. Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies, NAS of Ukraine, issue 13, p. 257–259. (In Ukrainian).
Войтович, Л. 2019b. Загадковий князь Само. Княжа доба: історія і культура. Львів, Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, вип. 13, с. 257–259.
Vostokovskaya legenda [The Vostokov’s legend]. 1970. Skazaniya o nachale Cheshskogo gosudarstva v drevnerusskoy pis'mennosti [Tales about the beginning of the Czech state in the ancient Rus’ literature] / ed. V. D. Koroliuk; transl. A. I. Rogova. Moscow, Publishing house "Science", p. 34–58. (In Old Church Slavonic and Russian).
Востоковская легенда. 1970. Сказания о начале Чешского государства в древнерусской письменности / отв. ред. В. Д. Королюк; предисл., коммент. и пер. А. И. Рогова. Москва, Издательство «Наука», с. 34–58.
Wenzel, W. 2016. Die slawischen Stammesnamen Neletici und Nudzici. Lětopis. Zeitschrift für sorbische Sprache, Geschichte und Kultur. Bautzen, t. 63, heft 1, s. 69–74. (In German).
Wołoszyn, M. 2016. Slawen von der Ostsee beim byzantinischen Kaiser Maurikios um 595? Zur Glaubwürdigkeit der Überlieferung bei Theophylaktos Simokates, Historiae VI.2. Die frühen Slawen – von der Expansion zu gentes und nationes. Beiträge der Sektion zur slawischen Frühgeschichte des 8. Deutschen Archäologiekongresses (Berlin, 06.–10. Oktober 2014) / hrsg. F. Biermann, Th. Kersting und A. Klammt. Langenweißbach, Beier & Beran, teilband 1, s. 61–73. (In German).
Wood, I. 1998. The frontiers of western Europe: developments east of the Rhine in the sixth century. The sixth century: production, distribution and demand / eds. R. Hodges and W. Bowden. Leiden, Brill, p. 231–254. (In English).
Wood, I. 2012. Królestwa Merowingów 450–751: władza, społeczeństwo, kultura / tł. Mateusz Wilk. Warszawa, PWN, 396 s. (In Polish).
Zhikh, M. I. 2019. Slavyanskiy pravitel' Samo i yego «derzhava» (623–658). Istochniki, lokalizatsiya, sotsial'no-politicheskaya organizatsiya, istoricheskoye znacheniye [Slavic ruler Samo and his «state» (623–658). Sources, localization, socio-political organization, historical significance]. Saint Petersburg, Russian-German Historical Seminar, 148 p. (In Russian).
Жих, М. И. 2019. Славянский правитель Само и его «держава» (623–658). Источники, локализация, социально-политическая организация, историческое значение. Санкт-Петербург, Российско-немецкий исторический семинар, 148 с.
III. Život Sv. Václava. 1873. Prameny dějin Českých, díl 1. Životy svatých a některých jiných osob nábožných. Praha, Nákladem Musea království českého, s. 127–134. (In Old Church Slavonic and Czech).
Alimov, D. Ye. 2016. Etnogenez khorvatov: formirovaniye khorvatskoy etnopoliticheskoy obshchnosti v VII–IX vv. [Ethnogenesis of the Croats: The Making of the Croat Ethno-Political Community in the 7th–9th Centuries]. Saint Petersburg, Nestor-History, 380 p. (In Russian).
Алимов, Д. Е. 2016. Этногенез хорватов: формирование хорватской этнополитической общности в VII–IX вв. Санкт-Петербург, Нестор-История, 380 с.
Balzer, O. 1937. O kształtach państw pierwotnej Słowiańszczyzny zachodniej. Pisma pośmiertne Oswalda Balzera. Lwów, Wydawnictwo Towarzystwa Naukowego we Lwowie, t. 3, s. 5–226. (In Polish).
Baran, V. D. 1998. Davni sloviany [The Ancient Slavs]. Kyiv, Publishing House "Alternatives", 336 p. (In Ukrainian).
Баран, В. Д. 1998. Давні слов’яни. Київ, Видавничий дім “Альтернативи”, 336 с.
Borri, F. 2011. White Croatia and the arrival of the Croats: an interpretation of Constantine Porphyrogenitus on the oldest Dalmatian history. Early Medieval Europe. Oxford, Wiley-Blackwell, vol. 19, issue 2, p. 204–231. (In English).
Chronicarum quae dicuntur Fredegarii Scholastici libri IV cum Continuationibus. 1888. MGH. SS rer. Merov, t. 2 / ed. Bruno Krusch. Hannoverae, Impensis Bibliopolii Hahniani, p. 1–194. (In Latin).
Constantine Porphyrogenitus. 1967. De administrando imperio / Greek text edited by Gy. Moravcsik; English translation by R. J. H. Jenkins. Washington D. C., Dumbarton Oaks Center for Byzantine Studies, 341 p. (In Greek & English).
Curta, F. 2001. The Making of the Slavs: History and Archaeology of the Lower Danube Region, c. 500–700. Cambridge, Cambridge University Press, 466 p. (In English).
Curta, F. 2019. Eastern Europe in the Middle Ages (500–1300). Leiden; Boston, Brill, 1356 p. (In English).
Curta, F. 2021. Slavs in the Making: History, Linguistics, and Archaeology in Eastern Europe (ca. 500 – ca. 700). London; New York, Routledge, 351 p. (In English).
Daniel, H. A. 1863. Deutschland nach seinen physischen und politischen verhältnissen Geschildert. Stuttgart, Verlag von Friedrich Bruckmann, 1531 s. (In German).
Diplomata Heinrici II. 1900–1903. MGH. Diplomatum Regum et Imperatorum Germaniae, t. 3 / ed. H. Bresslau und H. Bloch. Hannoverae, Impensis Bibliopolii Hahniani, № 250, p. 287–288. (In Latin).
Diplomata Heinrici IV. 1959. MGH. Diplomata Regum et Imperatorum Germaniae, t. 6 / ed. D. von Gladiss und A. Gawlik. Berlin, pars 2, № 390, p. 516–517. (In Latin).
Drinov, M. S. 1873. Zaseleniye Balkanskago poluostrova slavyanami [The settlement of the Balkan Peninsula by the Slavs]. Moscow, University Press (Katkov & K), 174 p. (In Russian).
Дринов, М. C. 1873. Заселеніе Балканскаго полуострова славянами. Москва, Въ Университетской типографіи (Катковъ и К), 174 с.
Dvornik, F. 1956. The Slavs. Their Early History and Civilization. Boston, American Academy of Arts and Sciences, 394 p. (In English).
Dvornik, F. 1974. The making of Central and Eastern Europe. Gulf Breeze, Academic International Press, 350 p. (In English).
Dvornik, F., Jenkins, R. J. H., Lewis, B., Moravcsik, G., Obolensky, D., Runciman, S. 2016. Constantine Porphyrogenitus. De administrando imperio: A Commentary. Washington D. C., Dumbarton Oaks Research Library and Collection, 221 p. (In English).
Dzino, D. 2010. Becoming Slav, Becoming Croat: Identity Transformations in Post-Roman and Early Medieval Dalmatia. Leiden, Brill, 271 p. (In English).
Ferjančić, B. 1996. Dolazak Hrvata i Srba na Balkansko poluostrvo (osvrt na nova tumačenja) [The Arrival of the Croats and Serbs to the Balkan Peninsula (Review of the New Interpretations)]. Zbornik radova Vizantološkog instituta [Proceedings of the Institute for the Byzantine Studies]. Belgrade, issue 35, p. 114–154. (In Serbian).
Ферјанчић, Б. 1996. Долазак Хрвата и Срба на Балканско полуострво (осврт на нова тумачења). Зборник радова Византолошког института. Београд, № 35, с. 114–154.
Florya, B. N. 1981. Formirovaniye cheshskoy rannefeodal'noy gosudarstvennosti i sud'by samosoznaniya slavyanskikh plemen Cheshskoy doliny [Formation of the Czech early feudal statehood and the fate of self-consciousness of the Slavic tribes of the Czech Valley]. Formirovaniye rannefeodal'nykh slavyanskikh narodnostey [Formation of the early feudal Slavic peoples]. Moscow, Science, p. 97–130. (In Russian).
Флоря, Б. Н. 1981. Формирование чешской раннефеодальной государственности и судьбы самосознания славянских племен Чешской долины. Формирование раннефеодальных славянских народностей. Москва, Наука, с. 97–130.
Fokt, K. 2003. Chorwacja północna – między rzeczywistością, hipotezą i legendą. Acta Archaeologica Carpathica. Kraków, t. 38, s. 137–155. (In Polish).
Fokt, K. 2004. Biali Chorwaci w Karantanii. Studenckie zeszyty historyczne. Kraków, t. 5, s. 11–22. (In Polish).
Fritze, W. 1979. Zur Bedeutung der Awaren für die slawische Ausdehnungsbewegung im frühen Mittelalter. Zeitschrift für Ostforschung. Marburg, bd. 28, № 3, s. 498–545. (In German).
Gesta domni Dagoberti regis Francorum. 1888. MGH. SS rer. Merov, t. 2. Fredegarii et aliorum Chronica. Vitae sanctorum / ed. B. Krusch. Hannoverae, Impensis Bibliopolii Hahniani, p. 401–425. (In Latin).
Goldstein, I. 1995. Hrvatski rani srednji vijek. Zagreb, Novi Liber, 511 s. (In Croatian).
Grafenauer, B. 1952. Prilog kritici izvještaja Konstantina Porfirogeneta o doseljenju Hrvata. Historijski zbornik. Zagreb, godina 5, br. 1–2, s. 1–56. (In Croatian).
Grafenauer, B. 1962. Deset let proučevanja ustoličevanja koroških vojvod, kosezov in države karantanskih Slovencev. Zgodovinski časopis. Ljubljana, letnik 16, s. 176–209. (In Slovene).
Gringmuth-Dallmer, H. 1983. Magdeburg und Byzanz in der Politik Ottos des Großen. Byzanz in der europäischen Staatenwelt: Eine Aufsatzsammlung / ed. J. Dummer & J. Irmscher. Berlin; Boston, De Gruyter, s. 26–29. (In German).
Hauptmann, L. 1915. Politische Umwälzungen unter den Slowenen vom Ende des sechsten Jahrhunderts bis zur Mitte des neunten. Mitteilungen des Instituts für Österreichische Geschichtsforschung. Innsbruck, bd. 36, s. 229–287. (In German).
Havlík, L. 1964. Slované v anglosaské chorografii Alfréda Velikého. Vznik a počátky Slovanů (Origines et debute des Slaves) / red. J. Eisner. Praha, Nakladatelství Československé Аkademie Věd, díl 5, s. 53–85. (In Czech).
Howorth, H. H. 1880. The Spread of the Slaves. Part IІІ. The Northern Serbs or Sorabians and the Obodriti. The Journal of the Anthropological Institute of Great Britain and Ireland. London, Trübner & Co., vol. 9, p. 181–232. (In English).
Iordanes. 1882. De origine actibusque Getarum. MGH. Auctores antiquissimi, t. 5, pars 1. Iordanis Romana et Getica / ed. Theodor Mommsen. Berolini, Apud Weidmannos, p. 53–138. (In Latin).
Isidori Iunioris episcopi Hispalensis Historia Gothorum Wandalorum Sveborum ad A. DCXXIV. Additamentum V. Continuatio Hispana A. DCCLIV. 1894. MGH. Auctores antiquissimi, t. 11. Chronica minora saec. IV. V. VI. VII. / ed. Theodor Mommsen. Berolini, Apud Weidmannos, vol. 2, p. 334–368. (In Latin).
Ivanova, O. V. 1995. Isidor Sevil'skiy [Isidore of Seville]. Svod drevneyshikh pis'mennykh izvestiy o slavyanakh [Collection of the oldest written data on the Slavs], vol. 2. (7th–9th centuries) / ed. G. G. Litavrin. Moscow, Publishing house “Eastern Literature” of the RAS, p. 353–358. (In Russian).
Иванова, О. В. 1995. Исидор Севильский. Свод древнейших письменных известий о славянах, т. 2. (VII–IX вв.) / отв. ред. Г. Г. Литаврин. Москва, Издательская фирма «Восточная литература» РАН, с. 353–358.
Jasiński, T. 2020. Rozważania o praojczyźnie Słowian. Historia Slavorum Occidentis. Toruń, Wydawnictwo Adam Marszałek, № 2 (25), s. 11–90. (In Polish).
Josippon. 2009. Drevnyaya Rus' v svete zarubezhnykh istochnikov. Khrestomatiya [Ancient Rus' in the Light of Foreign Sources. A Reader], vol. 3. Vostochnyye istochniki [The Eastern Sources] / ed. T. N. Dzhakson, I. G. Konovalova, A. V. Podosinov. Moscow, Russian Foundation for Assistance to Education and Science, p. 170–173. (In Russian).
Книга Иосиппон. 2009. Древняя Русь в свете зарубежных источников. Хрестоматия, т. 3. Восточные источники / под ред. Т. Н. Джаксон, И. Г. Коноваловой, А. В. Подосинова. Москва, Русский Фонд Содействия Образованию и Науке, с. 170–173.
Kalousek, J. 1883. O rozsahu říše české za Boleslava II. Sborník historický. Praha, ročník 1, svazek 2, s. 97–110. (In Czech).
Kardaras, G. 2011. The Settlement of the Croats and Serbs on the Balkans in the Frame of the Byzantine-Avar Conflicts. Bulgaria, Balgarite i Evropa – mit, istoria, savremie [Bulgaria, Bulgarians and Europe – myth, history, modernity], vol. 4. (Reports from the International Conference in the Memory of Prof. Yordan Andreev “Bulgaria, Land of the Blessed…”, V. Tarnovo, 29–31 October 2009). Veliko Tarnovo, Universitetsko izdatelstvo “Sv. sv. Kiril i Metodiy”, p. 91–98. (In English).
Kardaras, G. 2011. The Settlement of the Croats and Serbs on the Balkans in the Frame of the Byzantine-Avar Conflicts. България, Българите и Европа – мит, история, съвремие, т. IV. (Доклади от Международна конференция в памет на проф. дин Йордан Андреев “България, земя на блажени...”, В. Търново, 29–31 октомври 2009 г.). Велико Търново, Университетско издателство “Св. св. Кирил и Методий”, p. 91–98.
Kardaras, G. 2018. Byzantium and the Avars, 6th-9th Century AD: Political, Diplomatic and Cultural Relations. Leiden, Brill, 276 p. (In English).
King Alfred’s Orosius. 1883. London, N. Trübner & Co., part 1, 299 p. (In Old English).
Klaić, N. 1984. O problemima stare domovine, dolaska i pokrstenja dalmatinskih Hrvata. Zgodovinski časopis. Ljubljana, letnik 38, št. 4, s. 253–270. (In Croatian).
Klaić, N. 1985. Najnoviji radovi o 29, 30. i 31. poglavlju u djelu De administrando imperio cara Konstantina VII. Porfirogeneta. Starohrvatska prosvjeta. Split, vol. 3, № 15, s. 31–60. (In Croatian).
Klaić, N. 1988. Poganska stara ili vela Hrvatska cara Konstantina Porfirogeneta. Croatica Christiana periodica. Zagreb, vol. 12, № 21, s. 49–62. (In Croatian).
Konstantin Bagryanorodnyy. 1991. Ob upravlenii imperiyey [On the Governance of the Empire] / eds. G. G. Litavrin, A. P. Novoseltsev. Moscow, Science, 498 p. (In Greek & Russian).
Константин Багрянородный. 1991. Об управлении империей / ред. Г. Г. Литаврин, А. П. Новосельцев. Москва, Наука, 498 с.
Košćak, V. 1987. Dolazak Hrvata. Historijski zbornik. Zagreb, godina 40, № 1, s. 339–383. (In Croatian).
Kozak, D. N. 2008. Venedy [The Veneti]. Kyiv, The Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, 470 p. (In Ukrainian).
Козак, Д. Н. 2008. Венеди. Київ, ІА НАН України, 470 с.
Kurnatowscy, Z. i S. 2001. Rola szlaków komunikacyjnych w wykreowaniu i dalszym rozwoju wczesnopaństwowych ośrodków stołecznych. Instantia est mater doctrinae. Księga jubileuszowa prof. dr hab. Władysława Filipowiaka / red. E. Wilgocki. Szczecin, “RECTO”, s. 93–100. (In Polish).
Labuda, G. 1949. Pierwsze państwo słowiańskie: państwo Samona. Poznań, Księgarnia Akademicka Spółdzielnia z Odp. Udz, 359 s. (In Polish).
Łowmiański, H. 1963. Początki Polski: z dziejów Słowian w I tysiącleciu n.e. Warszawa, PWN, t. 2, 990 s. (In Polish).
Maiorov, A. V. 2006. Velikaya Khorvatiya: etnogenez i ranniaya istoriya slavian Prikarpatskogo regiona [Great Croatia: ethnogenesis and early history of the Slavs of Prykarpattia region]. Saint Petersburg, Publishing House of St. Petersburg University, 209 p. (In Russian).
Майоров, А. В. 2006. Великая Хорватия: этногенез и ранняя история славян Прикарпатского региона. Санкт-Петербург, Издательство Санкт-Петербургского университета, 209 с.
Maiorov, A. 2007. “Velikaya Khorvatiya, nazyvayemaya “Beloy”...”: k voprosu o proiskhozhdenii i znachenii khorvatskikh etnicheskikh nazvaniy [“Great Croatia, called “the White”…”: on the issue of the origin and meaning of the Croatian ethnic names]. Kniazha doba: istoriia i kultura [Princely era: history and culture]. Lviv, I. Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies, NAS of Ukraine, issue 1, p. 13–44. (In Russian).
Майоров, А. 2007. “Великая Хорватия, называемая “Белой”...”: к вопросу о происхождении и значении хорватских этнических названий. Княжа доба: історія і культура. Львів, Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, вип. 1, с. 13–44.
Margetić, L. 2001. Dolazak Hrvata = Ankunft der Kroaten. Split, Književni krug, 337 s. (In Croatian).
Marquart, J. 1903. Mas‘ūdī’s Bericht über die Slawen. Osteuropäische und ostasiatische Streifzüge. Ethnologische und historisch-topographische Studien zur Geschichte des 9. und 10. Jahrhunderts (ca. 840–940). Leipzig, Dieterich’sche Verlagsbuchhandlung; T. Weicher, s. 95–160. (In German).
Matla, M. 2014. Czechy. Początki państw. Poznań, Wydawnictwo Poznańskie, 312 s. (In Polish).
Mineynaya redaktsyya zhytiya Viacheslava [The Menaion redaction of the Life of Saint Wenceslas]. 1970. Skazaniya o nachale Cheshskogo gosudarstva v drevnerusskoy pis'mennosti [Tales about the beginning of the Czech state in the ancient Rus’ literature] / ed. V. D. Koroliuk; transl. A. I. Rogova. Moscow, Science, p. 106–110. (In Old Church Slavonic and Russian).
Минейная редакция жития Вячеслава. 1970. Сказания о начале Чешского государства в древнерусской письменности / отв. ред. В. Д. Королюк; предисл., коммент. и пер. А. И. Рогова. Москва, Издательство «Наука», с. 59–68.
Moździoch, S. 2003. Śląsk wczesnośredniowieczny w świetle badań archeologicznych i historycznych – crambe bis cocta? Civitas Schinesghe cum pertinentiis / red. W. Chudziak. Toruń, Wydawnictwo UMK, s. 51–87. (In Polish).
Nahtigal, R. 1951. Dudleipa (Dudlěba): Dudlěbi – Dulěbi. Slavistična revija: časopis za literarno zgodovino in jezik. Ljubljana, letnik 4, številka 1/2, s. 95–99. (In Slovene).
Niederle, L. 1906. Slovanské starožitnosti, díl 2. Původ a počatky Slovanů jižních. Praha, Bursík & Kohout, svazek 1, 280 s. (In Czech).
Niederle, L. 1919. Slovanské starožitnosti, díl 3. Původ a počatky Slovanů západních. Praha, Brusník & Kohout, 259 s. (In Czech).
Novak, B. C. 1982. The Controversy about the Kosezi in Slovene Historiography. Slovene Studies: Journal of the Society of Slovene Studies. Bowling Green, vol. 4, № 2, p. 127–153. (In English).
Novotný, V. 1912. České dějiny, díl 1, část 1. Od nejstarších dob do smrti knížete Oldřicha. Praha, Jan Laichter, 782 s. (In Czech).
Olalde, I. et al. 2023. A genetic history of the Balkans from Roman frontier to Slavic migrations. Cell, vol. 186, issue 25, p. 5472–5485. (In English).
Ostrogorsky, G. 2002. Istorija Vizantiji [History of the Byzantine State]. Lviv, Chronicle, 608 p. (In Ukrainian).
Остроґорський, Ґ. 2002. Історія Візантії / пер. з нім. Анатолія Онишка. Львів, Літопис, 608 c.
Pohl, W. 2018. The Avars. A Steppe Empire in Central Europe, 567–822. Ithaca, Cornell University Press, 636 p. (In English).
Profantová, N. 2015. Slavs on the Territory of Czechia and their Contacts in 6th–7th Centuries. Stratum plus. Chișinău, № 5, p. 97–116. (In Russian).
Rački, F. 1880. Biela Hrvatska i biela Srbija. Rad Jugoslavenske akademije znanosti i umjetnosti. Zagreb, knj. 52, s. 141–189. (In Croatian).
Rogova, A. I. 1970. Skazaniya o nachale Cheshskogo gosudarstva v drevnerusskoy pis'mennosti [Tales about the beginning of the Czech state in the ancient Rus’ literature] / ed. V. D. Koroliuk. Moscow, Publishing house "Science", 128 p. (In Russian).
Рогова, А. И. 1970. Сказания о начале Чешского государства в древнерусской письменности / отв. ред. В. Д. Королюк. Москва, Издательство «Наука», 128 с.
Šafařík, P. J. 1837. O zemi gmenowané Bojky. Časopis českého museum. Praha, ročník 11, číslo 1, s. 23–36. (In Czech).
Štih, P. 1987. Karantanija = stara domovina Hrvatov? Zgodovinski časopis. Ljubljana, letnik 41, št. 3, s. 529–556. (In Slovene).
Štih, P. 1989. Novi poskusi reševanja problematike Hrvatov v Karantaniji. Zgodovinski časopis. Ljubljana, letnik. 43, št. 3, s. 319–333. (In Slovene).
Terpilovskij, R. V. 2004. Slavyane Podneprov'ya v pervoy polovine I tysyacheletiya n. e. [Slavs in the Dnieper region in the first half of the first millennium A.D.]. Lublin, Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, 232 p. (In Russian).
Терпиловский, Р. В. 2004. Славяне Поднепровья в первой половине I тысячелетия н. э. Lublin, Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, 232 c.
The Pověst' vremennykh lět. An Interlinear Collation and Paradosis. 2003. Harvard library of early Ukrainian literature. Texts, vol. 10 / ed. Donald Ostrowski. Harvard, Harvard Ukrainian Research Institute, 2368 p. (In Old Church Slavonic).
Thietmari Merseburgensis episcopi chronicon. 1935. MGH. SS. rer. Germ. Nova series, t. 9 / hrsg. R. Holtzmann. Berolini, Apud Weidmannos, 631 p. (In Latin).
Třeštík, D. 2008. Počátky Přemyslovců. Vstup Čechů do dějin (530–935). Praha, Nakladatelství Lidové noviny, 658 s. (In Czech).
Tyszkiewicz, L. 2009. Słowianie i Awarowie: organizacja plemienna Słowian. Wrocław, Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 259 s. (In Polish).
Udolph, J. 2016a. Heimat und Ausbreitung slawischer Stämme aus namenkundlicher Sicht. Die frühen Slawen – von der Expansion zu gentes und nationes. Beiträge der Sektion zur slawischen Frühgeschichte des 8. Deutschen Archäologiekongresses (Berlin, 06.–10. Oktober 2014) / hrsg. F. Biermann, Th. Kersting und A. Klammt. Langenweißbach, Beier & Beran, teilband 1, s. 83–107. (In German).
Udolph, J. 2016b. Expansion slavischer Stämme aus namenkundlicher und bodenkundlicher Sicht. Onomastica. Kraków, rocznik 60, s. 215–231. (In German).
Urkundenbuch des Hochstifts Merseburg. 1899. Geschichtsquellen der Provinz Sachsen und angrenzender Gebiete, bd. 36, theil 1. (962–1357) / bearbeitet P. Kehr. Halle, Verlag Otto Hendel, 1246 s. (In Latin).
Vatseba, R. M. 2022. The Rise of the White Serbia in the Light of the Merovingians’ Thuringia Policy. Problems of World History. Kyiv, vol. 17, p. 42–84. (In Ukrainian).
Vernadsky, G. 1945. Great Moravia and White Chorvatia. Journal of the American Oriental Society. Baltimor, vol. 65, № 4, p. 257–259. (In English).
Voitovych, L. 2011. Halytsko-volynski etiudy [Galicia–Volhynia etudes]. Bila Tserkva, Publisher: O. V. Pshonkivskyi, 480 p. (In Ukrainian).
Войтович, Л. 2011. Галицько-волинські етюди. Біла Церква, Вид. Пшонківський О. В., 480 c.
Voitovych, L. 2013. Povertaiuchys do khorvativ Kostiantyna Bahrianorodnoho [Returning to the Constantine Porphyrogenitus’ Croats]. Narthex. Byzantina Ukrainensis. Kharkiv, Maidan, vol. 2, p. 71–101. (In Ukrainian).
Войтович, Л. 2013. Повертаючись до хорватів Костянтина Багрянородного. Нартекс. Byzantina Ukrainensis. Харьков, Майдан, т. 2, с. 71–101.
Vojtovyč, L. 2014. Chrouati et altera Chrowati. Ukrajinski Karpati: etnogeneza–arheologija–etnologija: zbornik radova (prijevod s ukrajinskoga) / priredio Jevgenij Paščenko. Zagreb, Hrvatsko-ukrajinsko društvo, s. 207–254. (In Croatian).
Voitovych, L. 2019a. Velyka Khorvatiia i Bila Khorvatiia: dovhyi shliakh podolannia pomylkovoho stereotypu [Greater Croatia and White Croatia: a long way to overcome a false stereotype]. Ukrajina i Hrvatska: povijesne paralele. Radovi Drugog međunarodnog hrvatsko-ukrajinskog znanstvenog skupa, 1–3 lipanj 2017 / priređivač V. Pohranyčnyj. Drogobyč, «Etnološko društvo Bojky», p. 152–169. (In Ukrainian).
Войтович, Л. 2019a. Велика Хорватія і Біла Хорватія: довгий шлях подолання помилкового стереотипу. Україна і Хорватія: історичні паралелі: матеріали Другої міжнародної хорватсько-української наукової конференції (Дрогобич–Трускавець–Східниця–Уріч, 1–3 червня 2017 року) / упор. В. Пограничний. Дрогобич, ВГО «Бойківське етнологічне товариство», с. 152–169.
Voitovych, L. 2019b. Zahadkovyi kniaz Samo [The mysterious prince Samo]. Kniazha doba: istoriia i kultura [Princely era: history and culture]. Lviv, I. Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies, NAS of Ukraine, issue 13, p. 257–259. (In Ukrainian).
Войтович, Л. 2019b. Загадковий князь Само. Княжа доба: історія і культура. Львів, Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, вип. 13, с. 257–259.
Vostokovskaya legenda [The Vostokov’s legend]. 1970. Skazaniya o nachale Cheshskogo gosudarstva v drevnerusskoy pis'mennosti [Tales about the beginning of the Czech state in the ancient Rus’ literature] / ed. V. D. Koroliuk; transl. A. I. Rogova. Moscow, Publishing house "Science", p. 34–58. (In Old Church Slavonic and Russian).
Востоковская легенда. 1970. Сказания о начале Чешского государства в древнерусской письменности / отв. ред. В. Д. Королюк; предисл., коммент. и пер. А. И. Рогова. Москва, Издательство «Наука», с. 34–58.
Wenzel, W. 2016. Die slawischen Stammesnamen Neletici und Nudzici. Lětopis. Zeitschrift für sorbische Sprache, Geschichte und Kultur. Bautzen, t. 63, heft 1, s. 69–74. (In German).
Wołoszyn, M. 2016. Slawen von der Ostsee beim byzantinischen Kaiser Maurikios um 595? Zur Glaubwürdigkeit der Überlieferung bei Theophylaktos Simokates, Historiae VI.2. Die frühen Slawen – von der Expansion zu gentes und nationes. Beiträge der Sektion zur slawischen Frühgeschichte des 8. Deutschen Archäologiekongresses (Berlin, 06.–10. Oktober 2014) / hrsg. F. Biermann, Th. Kersting und A. Klammt. Langenweißbach, Beier & Beran, teilband 1, s. 61–73. (In German).
Wood, I. 1998. The frontiers of western Europe: developments east of the Rhine in the sixth century. The sixth century: production, distribution and demand / eds. R. Hodges and W. Bowden. Leiden, Brill, p. 231–254. (In English).
Wood, I. 2012. Królestwa Merowingów 450–751: władza, społeczeństwo, kultura / tł. Mateusz Wilk. Warszawa, PWN, 396 s. (In Polish).
Zhikh, M. I. 2019. Slavyanskiy pravitel' Samo i yego «derzhava» (623–658). Istochniki, lokalizatsiya, sotsial'no-politicheskaya organizatsiya, istoricheskoye znacheniye [Slavic ruler Samo and his «state» (623–658). Sources, localization, socio-political organization, historical significance]. Saint Petersburg, Russian-German Historical Seminar, 148 p. (In Russian).
Жих, М. И. 2019. Славянский правитель Само и его «держава» (623–658). Источники, локализация, социально-политическая организация, историческое значение. Санкт-Петербург, Российско-немецкий исторический семинар, 148 с.
III. Život Sv. Václava. 1873. Prameny dějin Českých, díl 1. Životy svatých a některých jiných osob nábožných. Praha, Nákladem Musea království českého, s. 127–134. (In Old Church Slavonic and Czech).
Опубліковано
2025-08-12
Як цитувати
Вацеба, Р. (2025). МІГРАЦІЯ ХОРВАТІВ НА БАЛКАНИ: СПРОБА НОВОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ. Дриновський збірник, 17(17). вилучено із https://periodicals.karazin.ua/drinov/article/view/27091
Розділ
Статті
