Офіційна і неофіційна дипломатія І. Каподистрії на тлі зародження етеристського руху

Анотація

У дослідженні розглядаються особливості російської дипломатії у період напруженості у відносинах між світовими державами й Османською імперією на початку ХІХ ст. Автори розглядають впровадження і підтримання так званої неофіційної дипломатії Іоанніса Каподистрії – одного з представників Міністерства Закордонних Справ Російської імперії – у намаганнях врегулювати Східне питання, викликане прагненням європейських країн вирішити долю територій Османської імперії. Зокрема, у статті увага зосереджується на застосуванні ним методів і засобів класичної і неофіційної (персональної) дипломатії, а також її впливі на світовий порядок і здобуття Грецією незалежності. Саме симпатія до етеристського руху та усвідомлення його значення для дипломатичної ситуації у разі використання цих подій Британією і Францією на власну користь змусили російського дипломата грецького походження Іоанніса
Каподистрію втрутитися у Східне питання. Грецьке повстання 1821 року на тлі зародження таємних організацій у Відні, Парижі, Афінах, Одесі та Кишиневі викликало широкий резонанс, оскільки мало національно-визвольний характер і ґрунтувалося на ідеології панеллінізму, що засвідчило про появу нового фактора впливу в європейській політиці. Так, у статті досліджено передумови виникнення, цілі і завдання «Філікі Етерії», а також роль Іоанніса Каподистрії в діяльності організації. Були розглянуті питання, пов’язані з (не)втручанням Російської імперії у фінансування і підтримку визвольної боротьби братнього християнського народу, які навіть сьогодні викликають суперечки. Також висвітлені невідомі сторінки діяльності товариства й етеристів із нагоди святкування 200-річчя Незалежності Демократичної Республіки Греція. Відголос тогочасних подій є компонентом сучасних міжнародних відносин, зокрема на Балканському півострові, що й зумовлює дослідницький інтерес до вивчення Східного питання і його наслідків.