Меморіалізація спадщини Першої світової війни 1914–1918 рр. у монументальному мистецтві балканських країн

Анотація

У статті розглядається відображення Першої світової війни 1914–1918 рр. у монументальному мистецтві балканських країн на прикладі пам’ятника «Переможець» у Белграді (1928 р., Сербія), монументу «Мати Болгарія» у Велико Тирново (1935 р., Болгарія), меморіального комплексу в Кобариді (1938 р., Словенія), пам’ятника «Героям визволителям» у Требіньє (1938 р.) і пам’ятника Гаврило Принципу в Сараєво (2014 р., Боснія і Герцеговина), осуарія на Мирогойському цвинтарі Загреба (1940 р., Хорватія), пам’ятника і меморіалу героям битви при Мойковаці 1916 р. (1966 р., Чорногорія), а також військових цвинтарів Греції, Північної Македонії, Албанії і Румунії.
Аналіз вказаних споруд дозволив простежити формування історичної пам’яті про трагічні події 1914–1918 рр., оскільки кожна з них є не тільки прикладом мистецтва, але й віддзеркаленням політичного курсу держав, набутого досвіду, втрат, надій, сподівань того чи іншого народу балканських країн. Вони ілюструють окреслення нових кордонів у регіоні, появу нових держав та їх зовнішню і внутрішню політику або, навпаки, крах надій на здобуття незалежності. У балканських країнах пам’ять про Першу світову війну 1914–1918 рр. тісно переплітається з іншими важливими подіями ХХ ст.: Балканськими війнами 1912–1913 рр., Малоазійською катастрофою 1922 р.,
поширенням правототалітарних ідеологій в Європі в міжвоєнний період, Боснійською війною 1992–1995 рр. та ін.
На Балканах шанують героїв та пам’ять жертв «Великої війни», що, зокрема, можна спостерігати у впорядкуванні меморіальних комплексів та інших пам’ятних знаків, військових цвинтарів. У монументальному мистецтві балканських країн відображені світовий та локальний контекст цього збройного конфлікту. Комеморативні практики, у цілому, збігаються з тими, що проводяться у західноєвропейських державах. Водночас, з точки зору сьогодення пересічних громадян жахіття Першої світової війни 1914–1918 рр. відсунуті на другий план менш віддаленими подіями, що домінують у колективній пам’яті балканських народів. Сьогодні можемо спостерігати лише поодинокі випадки заполітизованої інтерпретації сучасних протиріч на Балканах крізь призму подій більш ніж 100-річної давнини.