Відкриття пам’ятника великому князю Ніколаю Ніколайовичу в 1914 р.: одна з останніх спроб Болгарії покращити свій образ в очах російського суспільства

Нікіта Гусєв Інститут слов’янознавства РАН https://orcid.org/0000-0002-9573-7018

Ключові слова: Болгарія, Росія, Перша світова війна, Балканські війни, Нікколай Ніколайович-старший, Р. Димитрієв, інформаційні війни

Анотація

У статті розглядається спроба болгарського посла в Петербурзі Р. Димитрієва покращити ставлення російського суспільства до Болгарії. Приводом для цього було відкриття пам’ятника великому князю Ніколаю Ніколайовичу-старшому, котрий командував російською армією у російсько-турецькій війні 1877–1878 рр. До Петербургу була направлена болгарська делегація; аналогічно вчинили серби, румуни та чорногорці. Незважаючи на невисокі художні якості монумента, урочистості на честь його відкриття мали пишний характер. Там були присутні вищі особи Російської імперії, включаючи імператора. Ніколай ІІ прийняв балканські делегації, всіх учасників делегацій нагородили російськими орденами. Після відкриття пам’ятника відбулася урочиста вечеря, на якій проголошували тости за Болгарію, Сербію, Румунію та Грецію. Р. Димитрієв у своїй доповіді в Софію представив усе у виграшному тоні та доповів, що закладено основи для протистояння сербській та грецькій пропаганді в Росії. Проте порядок всіх церемоній відводив Болгарії місце після Румунії та Сербії, що недвозначно вказувало на пріоритети Росії та ставило хрест на спробах порушити питання про ревізію Бухарестського договору 1913 р. Водночас, відразу після відкриття пам’ятника, відбулися урочистості на честь хрещення члена російської імператорської родини й онука сербського короля Всеволода Іоанновича. На них прибули сербський спадкоємець престолу Александр і прем’єр Н. Пашич. Влада приділила їм підвищену увагу, що відзначалося в газетах. В результаті весь ефект про позитивні згадки Болгарії у пресі виявився короткостроковим. Аналогічних дій з низки причин Болгарія зробити не могла, але, можливо, в офіційній Софії і не збиралися активно боротися за симпатії Росії. Перша світова війна, яка розпочалася невдовзі, остаточно нівелювала можливості зміни іміджу країни на краще, а революція 1917 р. призвела до повалення самого пам’ятника.

Завантаження

Посилання

/

Посилання

Birman, M. A. 2002. Reaktsiia v Bolgarii [Reaction in Bulgaria]. Za balkanskimi frontami Pervoi mirovoi voiny. Moscow, Indrik, s. 78–83. (In Russian).
Dzhunkovskii, V. F. 1997. Vospominaniia [Memories]. Moscow, Izdatel’stvo im. Sabashnikovykh, vol. 2, 688 s. (In Russian).
Gusev, N. 2020b. Publichnaia deiatel’nost’ N. S. Derzhavina po makedonskomu voprosu v 1912–1915 gg. [Public activities of N.S. Derzhavin in the Macedonian question in 1912–1915]. Drinovs’kii zbīrnik, issue 12, s. 156–164. (In Russian).
Gusev, N. S. 2020a. Bolgariia, Serbiia i russkoje obshchestvo vo vremia Balkanskikh voin 1912–1913 gg. [Bulgaria, Serbia and Russian society during the Balkan wars (1912–1913)]. Moscow, Indrik, 520 s. (In Russian).
Kostrikova, E. G. 2017. Geopoliticheskie interesy Rossii i slavianskii vopros: Ideinaia bor'ba v rossiiskom obshchestve v nachale XX veka [Geopolitical interests of Russia and the Slavic question: Ideological struggle in Russian society in the early twentieth century]. Moscow, Kuchkovo pole, 380 s. (In Russian).
Kotov, B. S. 2015. Mezhsoiuznicheskaia voina leta 1913 goda v vospriiatii russkogo obshchestva (po materialam pressy) [Inter-Union war in the summer of 1913 in the perception of Russian society (based on the press)]. Novaia i noveishaia istoriia, no. 3, s. 101–112. (In Russian).
Novoje vremia. 1914, 11, 13 ianvaria. (In Russian).
Rech’. 1914, 1, 3, 7, 8, 10, 12, 13, 14, 16, 17, 19 ianvaria. (In Russian).
Russkii invalid. 1914, 12, 14 ianvaria. (In Russian).
Sankt-Peterburgskije vedomosti. 1914, 4, 11, 12, 14, 15, 16, 21, 22 ianvaria. (In Russian).
Tolstoi, I. I. 1997. Dnevnik, 1906–1916 [Diary, 1906–1916]. Saint Petersburg, Saint Petersburg Regional Development Fund, 728 s. (In Russian).
TsDAa. Tsentralen darzhaven arhiv na Republika Bulgaria, f. 176K, op. 2, a. e. 1445. (In Bulgarian).
TsDAb. Tsentralen darzhaven arhiv na Republika Bulgaria, f. 176K, op. 2, a. e. 1491. (In Bulgarian).
TsDAc. Tsentralen darzhaven arhiv na Republika Bulgaria, f. 176K, op. 3, a. e. 106. (In Bulgarian).

Бирман, М. А. 2002. Реакция в Болгарии. За балканскими фронтами Первой мировой войны. Москва, Индрик, с. 78–83.

Гусев, Н. 2020b. Публичная деятельность Н. С. Державина по македонскому вопросу в 1912–1915 гг. Дриновський збірник, вип. 12, с. 156–164.

Гусев, Н. С. 2020a. Болгария, Сербия и русское общество во время Балканских войн 1912–1913 гг. Москва, Индрик, 520 с.

Джунковский, В. Ф. 1997. Воспоминания. Москва, Издательство им. Сабашниковых, т. 2, 688 с.

Кострикова, Е. Г. 2017. Геополитические интересы России и славянский вопрос: Идейная борьба в российском обществе в начале ХХ века. Москва, Кучково поле, 380 с.

Котов, Б. С. 2015. Межсоюзническая война лета 1913 года в восприятии русского общества (по материалам прессы). Новая и новейшая история, 2015, № 3, с. 101–112.

Новое время. 1914, 11, 13 января.

Речь. 1914, 1, 3, 7, 8, 10, 12, 13, 14, 16, 17, 19 января.

Русский инвалид. 1914, 12, 14 января.

Санкт-Петербургские ведомости. 1914, 4, 11, 12, 14, 15, 16, 21, 22 января.

Толстой, И. И. 1997. Дневник, 1906–1916. Санкт-Петербург, Фонд регионального развития Санкт-Петербурга, 728 с.

ЦДАa. Централен държавен архив на Република България, ф. 176К, оп. 2, а. е. 1445.

ЦДАb. Централен държавен архив на Република България, ф. 176К, оп. 2, а. е. 1491.

ЦДАc. Централен държавен архив на Република България, ф. 176, оп. 3, а. е. 106.