Ідеологічні витоки, трансформації та наслідки гібридної російської політики на Балканах
Анотація
У статті розглядаються передумови формування ідеологічного підґрунтя гібридної російської політики на Балканах. Аналізується процес формування політико-правової догми Російської держави – імперії з претензією на домінування не лише на теренах Східної Європи, але й – Південної Європи та Балкан. Особлива увага приділена тактиці застосування Московською владою різноманітних проявів гібридної стратегії в різні часи здійснення своєї імперської політики, трансформаціям і наслідкам гібридної російської політики на Балканах. Всіляко намагаючись утримати Балканський півострів у своїй сфері геополітичного впливу, Кремль системно розробляв і впроваджував тут методи гібридної політики, зокрема – «гібридної війни». Це робилося, зазвичай, з допомогою російських спецслужб, котрі традиційно розглядали Балкани як одну з найбільш вразливих ланок Європи. Росія традиційно претендувала на половину Європи й націлювалася на здобуття
Константинополя (Стамбула) заради захисту православних, що цілком перекликається з сучасною ідеологемою «русского мира» з відповідною ідеєю захисту російськомовних. Що цілком відповідає типовій схемі гібридної політики Кремля. Невдачі Росії протягом останнього часу на Балканах мають всі ознаки цивілізаційної поразки. Проте різними гібридними методами Кремль намагається протистояти європейським інтеграційним процесам на Балканах.
Завантаження
Посилання
/Посилання
Bagan, O. 2016a. Balkany i rosijskyj imperializm [Balkans and Russian imperialism]. Aktualna naciosofiya: teoretychni, kulturlogichni, geopolitychni ta istoriosofski aspekty. Lviv: LA «Piramida», s. 268–273. (In Ukrainian).
Bagan, O. 2016b. Fatalnyj imperializm Moskvy. Aktualna naciosofiya: teoretychni, kulturlogichni, geopolitychni ta istoriosofski aspekty [Fatal imperialism of Moscow]. Lviv: LA «Piramida», s. 222–228. (In Ukrainian).
Bezanson, A. 1997. Kordony Yevropy na sxodi i rosijske pytannya [Borders of Europe in the east and the Russian question] / Per. T. Matiyiva. Chasopys «Yi». №10. URL: http://www.ji.lviv.ua/n10texts/bezanson.htm (Date of application 09.01.2021). (In Ukrainian).
Dashkevy`ch, Ya. 2014. Yak Moskoviya vkrala istoriyu Ky`yivs`koyi Rusi-Ukrayiny` [How Muscovy stole the history of Kievan Rus-Ukraine]. URL: http://uainfo.org/blognews/398664-kak-moskoviya-ukrala-istoriyu-kievskoy-rusi-ukrainy-doklad-doktora-istoricheskih-nauk.html#sel=8:1,10:45 (Date of application 08.01.2021). (In Ukrainian).
Donczov, D. 2011. Suchasne politychne polozhennya naciyi i nashi zavdannya [The current political situation of the nation and our tasks]. Vybrani tvory: u 10 t. / Uporyad., pislyam., koment. O. Bagan. Drogobych: VF «Vidrodzhennya», T. 1: Politychna anality`ka (1912–1918 rr.), s. 21–37. (In Ukrainian).
Ogloblyn, O. 1994. Getman Ivan Mazepa i Moskva [Hetman Ivan Mazepa and Moscow]. Istory`chni rozvidky i statti. K.: Rada, s. 11–47. (In Ukrainian).
Radkovecz, Yu. 2016. «Gibrydna vijna» Rosiyi na Balkanax: proval «malorosijskogo» scenariyu [Russia's "hybrid war" in the Balkans: the failure of the "Little Russia" scenario]. Ukrinform. https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2115578-gibridna-vijna-rosii-na-balkanah-proval-malorosijskogo-scenariu.html (Date of application 10.01.2021). (In Ukrainian).
Smit, E. D. 2009. Kulturni osnovy nacij. Iyerarxiya, zapovit, respublika [Cultural foundations of nations. Hierarchy, will, republic] / Per. z angl. P. Tarashhuka. K.: Tempora, 312 s. (In Ukrainian).
Sytnyk, O. M. 2009. Formuvannya ta evolyuciya ideologichnyx koncepcij nacionalno-derzhavnyczkogo spryamuvannya v Ukrayini (vid pochatku XIX st. – do 1939 r.) [Formation and evolution of ideological concepts of national-state orientation in Ukraine (from the beginning of the XIX century to 1939)]: monografiya. Doneczk: «Nuolidzh» (Doneczka filiya), 549 s. (In Ukrainian).
Sytnyk, O. M. 2017a. Dmytro Donczov yak chilnyj ideolog Ukrayinskogo vyzvolnogo ruxu pershoyi polovyny XX stolittya [Dmytro Dontsov as a leading ideologue of the Ukrainian liberation movement of the first half of the twentieth century]. Sxidnoyevropejskyj istorychnyj visnyk. Specialnyj vypusk II, s. 16–25. (In Ukrainian).
Sytnyk, O. M. 2017b. Protystoyannya ukrayinskoyi ta moskovskoyi serednovichnyx ideologichnyx tradycij [Confrontation of Ukrainian and Moscow medieval ideological traditions]. Istorychna pamyat: naukovyj zbirnyk. Vyp. 37. Poltava, s. 43–49. (In Ukrainian).
Sytnyk, О., Sizarev, K. 2019. The foundations and origins of the Moscow expansionist imperial policy towards Ukraine Scholarly Works of the Faculty of History, Zaporizhzhia National University, №. 52. vol. 2, с. 153–157.
Yelavych, B. 2003. Istoriya Balkan. XVIII i XIX stolittya [History of the Balkans. XVIII and XIX centuries] / Per. z angl. R. A. Semkiv. K.: Svenas, 512 s. (In Ukrainian).
Sytnyk, О., Sizarev, K. 2019. The foundations and origins of the Moscow expansionist imperial policy towards Ukraine Scholarly Works of the Faculty of History, Zaporizhzhia National University, №. 52. vol. 2, с. 153–157.
Баган, О. 2002. Українська Понтида. Геополітичні виміри сучасної України. Дрогобич. Вид-во «Коло», 192 с.
Баган, О. 2016a. Балкани і російський імперіалізм. Актуальна націософія: теоретичні, культурлогічні, геополітичні та історіософські аспекти. Львів: ЛА «Піраміда», с. 268–273.
Баган, О. 2016b. Фатальний імперіалізм Москви. Актуальна націософія: теоретичні, культурлогічні, геополітичні та історіософські аспекти. Львів: ЛА «Піраміда», с. 222–228.
Безансон, А. 1997. Кордони Європи на сході і російське питання / Пер. Т. Матіїва. Часопис «Ї». № 10. URL: http://www.ji.lviv.ua/n10texts/bezanson.htm (Дата звернення 09.01.2021).
Дашкевич, Я. 2014. Як Московія вкрала історію Київської Русі-України URL: http://uainfo.org/blognews/398664-kak-moskoviya-ukrala-istoriyu-kievskoy-rusi-ukrainy-doklad-doktora-istoricheskih-nauk.html#sel=8:1,10:45 (Дата звернення 08.01.2021)..
Донцов, Д. 2011. Сучасне політичне положення нації і наші завдання. Вибрані твори: у 10 т. / Упоряд., післям., комент. О. Баган. Дрогобич: ВФ «Відродження», Т. 1: Політична аналітика (1912–1918 рр.), с. 21–37.
Єлавич, Б. 2003. Історія Балкан. XVІІІ і XІX століття / Пер. з англ. Р. А. Семків. К.: Свенас, 512 с.
Оглоблин, О. 1994. Гетьман Іван Мазепа і Москва. Історичні розвідки і статті. К.: Рада, с. 11–47.
Радковець, Ю. 2016. «Гібридна війна» Росії на Балканах: провал «малоросійського» сценарію. Укрінформ. https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2115578-gibridna-vijna-rosii-na-balkanah-proval-malorosijskogo-scenariu.html (Дата звернення 10.01.2021).
Ситник, О. М. 2009. Формування та еволюція ідеологічних концепцій національно-державницького спрямування в Україні (від початку ХІХ ст. – до 1939 р.): монографія. Донецьк: «Нуолідж» (Донецька філія), 549 с.
Ситник, О. М. 2017a. Дмитро Донцов як чільний ідеолог Українського визвольного руху першої половини ХХ століття. Східноєвропейський історичний вісник. Спеціальний випуск ІІ, с. 16–25.
Ситник, О. М. 2017b. Протистояння української та московської середньовічних ідеологічних традицій. Історична пам’ять: науковий збірник. Вип. 37. Полтава, с. 43–49.
Сміт, Е. Д. 2009. Культурні основи націй. Ієрархія, заповіт, республіка / Пер. з англ. П. Таращука. К.: Темпора, 312 с.