Балканізми в чушмелійській говірці (Бесарабія)

doi:10.7546/DS.2017.10.41

Валентина Олександрівна Колесник доктор філологічних наук, професор кафедри болгарської філології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова

DOI: https://doi.org/10.7546/DS.2017.10.41

Ключові слова: болгарська діалектологія, болгарські переселенські говірки, граматичні та лексичні балканізми, Балканський мовний союз, запозичення з турецької, лінгвістичні контакти

Анотація

У статті досліджується граматичні та лексичні балканізми (запозичення з грецької та турецької мови) в говірці с. Криничне (стара назва Чушмелія, Чушмелій), яка належить до так званих сиртських болгарських говірок (за назвою місцевості Сърта в Болгарії) і екзотичною на тлі інших болгарських переселенських говірок Півдня України. Досліджується доля граматичних балканізмів в болгарській переселенській говірці (означений артикль, да-конструкції, посесивний датив, редуплікація, граматичний статус лексеми один та ін.), які характерні для болгарської мови як представника Балканського мовного союзу. Значна частина запозичень з грецької та турецької в болгарській мові інтегрована у болгарську діалектну систему. Унікальними є назви одягу, які не зафіксовані в інших болгарських діалектах Бессарабії. Турецький аналог болгарських слів найчастіше переходить до пасивної лексики

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Иванчев Св. Българският език – класически и екзотичен. София, 1988. С. 30.

Асенова П. Балканско езикознание. Основни проблеми на Балканския езиков съюз. София: Фабер, 1989. С. 13

Иванчев Св. Българският език – класически и екзотичен. София, 1988. С. 21.

Георгиев Вл. К вопросу о балканском языковом союзе // Новое в лингвистике. Языковые контакты. М.: Прогресс, 1972. Вып.6. С. 401.

Там же.

Там же. С. 409.

Лашкова Л. Основни балкански трансформации на славянските граматични модели и средства в българския език // Общност и многообразие на славянските езици. София, 1997. С. 132.

Демина Е. И. Размышления над явлением языковой интерференции на грамматическом уровне // Традиция и съвременност в българския език. София, 2001. С. 290.

Колесник В. А. Тенденции употребления артикля в болгарских говорах Юга Украины // Слов’янський збірник. Одеса, 2002. Вип IХ. С. 192.

Державин Н. С. Болгарскія колоніи в Россіи (Таврическая, Херсонская и Бессарабская губерніи). София: Мартилен, 1914. С. 49.

Журавлев В. К. Говор села Криничное (Чешма-Варуита) // Статьи и материалы по болгарской диалектологии СССР. М.: АН СССР, 1955. Вып.7. С. 18.

Български етимологичен речник (далее – БЕР). Т. 2. София, 1979. С. 143.

Речник на чуждите думи в български и илюстрации и приложения (далее – РЧД). Велико Търново: ЕЛПИС, 1995. С. 711.

РЧД. С. 21.

БЕР. Т. 1. София, 1971. С. 4.

Там же. С. 9.

Там же. С. 64.

Там же. С. 307.

Там же. С. 241.

Там же. С. 243.

Там же. С. 238.

Там же. С. 314.

Там же. С. 317.

Там же. С. 607.

БЕР. Т. 2. София, 1979. С. 546.

РЧД. С. 676

БЕР. Т. 2. София, 1979. С. 365, 367.

Там же. С. 378

БЕР. Т. 6. София, 2002. С. 665.

РЧД. С. 654

БЕР. Т. 2. София, 1979. С. 221.

БЕР. Т. 3. София, 1986. С. 296.

БЕР. Т. 1. София, 1971. С. 510.

БЕР. Т. 3. София, 1986. С. 641.

БЕР. Т. 6. София, 2002. С. 673.

БЕР. Т. 2. София, 1979. С. 127.

Там же. С. 134

БЕР. Т. 3. София, 1986. С. 693.

БЕР. Т. 4. София, 1995. С. 326, 334.

Там же. С. 339.