Місце «антського скарбу» з городища Коропові Хутори у контексті взаємовп- ливу пеньківської та салтівської культур

  • Володимир Васильович Колода кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України, завідувач археологічною лабораторією Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди
Ключові слова: раннє середньовіччя, пеньківська археологічна культура, салтівська археологічна культура, анти, скарб, міжетнічні контакти

Анотація

Стаття присвячена аналізу нещодавно виявленого комплексу прикрас на городищі Коропові Хутори (Зміївський район Харківської обл.). До складу скарбу входить низка срібних прикрас, серед яких виділяються: пара фібул, гривна, браслет, скроневі привіски та набір бус. Комплекс відноситься до другої хронологічної групи «антських скарбів» середини VIII ст. н. э. Він має найбільш повні аналогії з рядом комплексів: Зайцівський та два Пастирських (1949, 1992 рр.). Найбільш характерними предметами цієї групи скарбів є певні типи браслетів, фібул та скроневих привісок. Окремі види прикрас (спіральні пронизки та деякі види бусин зі скляної пасти) свідчать про контакти слов’ян вказаного періоду з кочовим і напівкочовим населенням Північного Причорномор’я

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Щеглова О. А. О двух группах «древностей антов» в Среднем Поднепровье // Материалы и исследования по археологии Днепровского Левобережья. Сб. науч. трудов. Курск: Курский областной краеведческий музей, 1990. С. 181–182.
Спицин А. А. Древности антов // Сборник статей в честь академика И. Соболевского. Ленинград, 1928. С. 492–495.
Первый из выявленных кладов представлял собой набор сельскохозяйственных инструментов салтовского времени (середина VIII – середина Х вв.) (Колода В. В. «Скарб» землеробських знарядь з городища Коропові Хутори // Старожитності Лівобережного Подніпров’я – 2014. Збірник наукових праць. Київ–Полтава: Інститут археології НАН України, 2014. С. 40–49).
В частности: Колода В. В., Горбаненко С. А. Сельское хозяйство носителей салтовской культуры в лесостепной зоне. Киев: Институт археологии НАН Украины, 2010. С. 19–21; Чендев Ю. Г., Колода В. В. Природная среда, почвы и архитектурные особенности городища Коробовы Хутора в Харьковской обл. (проблемы комплексного изучения) // Российская Археология. 2012. № 1. С. 112–113; Горбаненко С. А., Колода В. В. Сільське господарство на слов’яно-хозарському порубіжжі. Київ: Інститут Археології НАН України, 2013. С. 24–25.
Колода В. В. Археологический комплекс Коробовы Хутора: основные итоги исследований // Проблемы истории и археологии Украины: Материалы VI Международной научной конференции, посвящённой 150-летию со дня рождения академика В. П. Бузескула (Харьков, 10–11 октября 2008 г.). Харьков, 2008. С. 75–76.
Приходнюк О. М. Фибулы Пастырского городища // Археология восточноевропейской степи. Вып. 14: Евразийская степь и лесостепь в эпоху раннего средневековья. Воронеж: Изд-во Воронежского университета, 2000. С. 61. Рис. 6.
Родинкова В. Е. К вопросу о типологическом развитии антропоморфных фибул (сложные и двупластинчатые формы) // Российская археология. 2006. № 4. С. 54.
Родинкова В. Е. К вопросу о типологическом развитии… Рис. 4: 4, 5; 5: 1–3.
Приходнюк О. М. Пастирське городище. Київ–Чернівці: Інститут археології НАН України, 2005. Рис. 46: 1–3; 48: 1, 2.
Приходнюк О. М. Пастирське городище... Рис. 66: 1, 4; 67: 2; 70: 1; 71: 1–4; Щеглова О. А. О двух группах «древностей антов»… Рис. 9: 5; 11: 7; 12: 5; 13: 4.
Приходнюк О. М. Пастирське городище... Рис. 73: 1.
Корзухина Г. Ф. Клады и случайные находки вещей круга «древностей антов» в Среднем Поднепровье // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврики. 1996. Т. V. С. 361. Табл. 14: 1; Щеглова О. А. О двух группах «древностей антов»… Рис. 6: 3.
Приходнюк О. М. Пастирське городище... Рис. 46: 5, 6; 54: 1; 56: 3, 5; 60: 1–4; 61: 1–4.
Приходнюк О. М. Пастирське городище... Рис. 70: 4; 72: 2, 3, 5, 6, 9; Щеглова О. А. О двух группах «древностей антов»… Рис. 9: 6.
Щеглова О. А. Маленький комплекс пастырского типа из окрестностей села Уланов (Суджанский район Курской области) // Славяне восточной Европы накануне образования Древнерусского государства. Материалы международной конференции, посвященной 110-летию со дня рождения Ивана Ивановича Ляпушкина (1902–1968), 3–5 декабря 2012 г. Санкт-Петербург, 2012. С. 202.
Приходнюк О. М. Пастирське городище... Рис. 67: 7; Щеглова О. А. О двух группах «древностей антов»… Рис. 11: 1.
Щеглова О. А. О двух группах «древностей антов»… С. 192. Рис. 7: 1.
Приходнюк О. М. Пастирське городище... Рис. 53: 4.
Приходнюк О. М. Пастирське городище... Рис. 67: 12–14, 17.
Березовець Д. Т. Харівський скарб // Археологія. 1952. T. VI. С. 118; Брайчевський М. Ю. Пастирський скарб 1949 р. // Археологія. 1952. Т. VII. Табл. III; Приходнюк О. М. Пастирське городище... Рис. 48: 9; 69: 12–18.
Щеглова О. А. О двух группах «древностей антов»… С. 172–182.
Березовець Д. Т. Харівський скарб // Археологія. 1952. T. VI. С. 109–119; Брайчевський М. Ю. Пастирський скарб 1949 р. // Археологія. 1952. Т. VII. С. 161–173; Корзухина Г. Ф. Клады и случайные находки вещей круга «древностей антов» в Среднем Поднепровье // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврики. 1996. Т. V. С. 352–435, 586–705; Приходнюк О. М. Пастирське городище. К.–Чернівці, 2005. 244 с.; Щеглова О. А. О двух группах «древностей антов» в Среднем Поднепровье // Материалы и исследования по археологии Днепровского Левобережья. Курск, 1990. С. 162–204.
Для такого анализа необходимо иметь минимум 20 статистических единиц (Петрашенко В. О. Слов’янська кераміка VIII – IХ ст. Правобережжя Середнього Подніпров’я. Київ: Наукова думка, 1992. С. 20).
Например: Николаенко А. Г. Древности земли оскольской (Список и карта археологических памятников лесостепного Приосколья). Волоконовка: Препринт, 1990. 26 с. Кроме того, следует сравнить списки археологических памятников в приложениях к работе Афанасьев Г. Е. Население лесостепной зоны бассейна Среднего Дона в VIII–Х вв. // Археологические открытия на новостройках. Москва: Наука, 1987. Вып. 2. С. 168–187.
Афанасьев Г. Е. Население лесостепной зоны бассейна Среднего Дона в VIII–Х вв. // Археологические открытия на новостройках. Москва: Наука, 1987. Вып. 2. С. 83; Михеев В. К. О социальных отношениях у населения салтово-маяцкой культуры Подонья-Приазовья в VII–Х вв. // Археология славянского юго-востока. Воронеж, 1991. С. 44.
Эта проблема требует отдельного глубокого исследования. Здесь же, в качестве примера приведём лишь несколько памятников: селище-1 близ городища Сухая Гомольша (Володарець-Урбанович Я. В. Підвіски типу «Козіївка / Нова Одеса» // Проблемы истории и археологии Украины: Материалы Х Международной научной конференции, посвящённой 125-летию профессора К. Э. Гриневича (Харьков, 4–5 ноября 2016 г.). Харьков: ООО «НТМТ», 2016. С. 48); материалы с поселения Пятницкое-1, полученные работами В. И. Квитковского (готовятся к публикации); материалы поселения Червонный Шлях близ Северского (Мелового) городища (Буйнов Ю. В. Отчет об археологических исследованиях в Харьковской области за 1990 год / Научный архив Института археологии НАН Украины. № 1990/272. С. 1–10); селище Мохнач-П (Колода В. В. Отчет о работе Средневековой экспедиции Харьковского национального педагогического университета в 2011 году / Научный архив Института археологии НАН Украины. № 2011/б.н. С. 12) и др.
Колода В. В. Культурно-хронологическая интерпретация Северского городища близ с. Меловая на Донце // Древности 2005. Харьков: НМЦ «МД», 2005. С. 190; Колода В. В., Корохіна А. В. Кераміка із Сіверського городища та історія його заселення // Археологія. 2015. № 1. С. 86.
Свистун Г. Е., Чендев Ю. Г. Восточный участок обороны Мохначанского городища и его природное окружение // Археологічний літопис Лівобережної України. 2002/1–2003/1. С. 132; Колода В. В. Створення оборонних споруд Мохначанського городища та динамка заселення його округи // Археологія. 2007. № 2. С. 12; Колода В. В., Свистун Г. Е. Отчет о работе Средневековой экспедиции Харьковского национального педагогического университета в 2005 году / Научный архив Института археологии НАН Украины. № 2011/6. С. 45.
Колода В. В. Археологический комплекс Короповы Хутора… С. 75
Опубліковано
2019-08-11
Як цитувати
Колода, В. (2019). Місце «антського скарбу» з городища Коропові Хутори у контексті взаємовп- ливу пеньківської та салтівської культур. Дриновський збірник, 10, 83-93. https://doi.org/10.7546/DS.2017.10.08