Українознавство в Харківському університеті в процесі становлення української модерної нації ХІХ – початку ХХ ст.

  • Сергій Світленко Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Ключові слова: українознавство, українське націотворення, українська інтелектуальна спільнота Харківського університету, українська національна свідомість

Анотація

Розглянуто процес поступу українознавчих студій у Харківському університеті в ХІХ – на початку ХХ ст. Показано, що вже наприкінці 1820-х – упродовж 1840-х рр. ряд професорів, викладачів та студентів працювали у галузях історії, фольклористики, етнографії, літератури, видавничої справи, вивчаючи поетичну та пісенну спадщину українського народу. Ідея українського національно-культурного поступу, основи якої закладалися в соціальну практику харківської університетської спільноти на культурницькому етапі українського націотворення, набули більшої зрілості на наступному культурно-політичному етапі національно-визвольних змагань і значно активніше виявлялися впродовж 1860–1880-х рр., коли вчені-україністи перейшли на позиції методології позитивізму. На рубежі ХІХ–ХХ ст., коли поступово утверджувалася політична стадія українського націотворення, представники патріотично налаштованої  частини професорсько-викладацького складу та студентства Харківського університету продовжили і поглибили розвиток різних галузей українознавства,  актуалізуючи відповідну проблематику за суспільно-політичних умов російського імперського режиму. Діяльність української інтелектуальної спільноти мала важливе значення у справі відстоювання права українського народу на власну мову, освіту, науку та культуру, сприяла поступу української національної свідомості та ідентичності. Українознавчі студії харківських вчених часто здійснювались водночас з їхніми науковими  дослідженнями в різних галузях славістики.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Kharkivsʹkyy universytet i ukrayinsʹka kulʹtura (210-richchya vid chasu zasnuvannya KHNU imeni V. N. Karazina): monohr. / [kol. avt.]; peredm. V. S. Bakirova; za red. YU. M. Bezkhutroho. KH., 2015. S. 7–32.
Mandebura O. Mykola Sumtsov i problemy sotsiokulʹturnoyi identychnosti. K., 2011. S. 57–111.
Franchuk V. YU. Oleksandr Opanasovych Potebnya. K., 2012. S. 72–111, 174–240, 322–326.
Yurchuk V. I. Pʺyatdesyat lit na storozhi ukrayinsʹkoyi nauky ta kulʹtury: monohr. K., 2012. S. 24–111.
Efymenko A. YA. Ystoryya ukraynskoho naroda. K., 1990. S. 386, 481.
Bahaley D. Y., Myller D. P. Ystoryya horoda Kharʹkova za 250 let eho sushchestvovanyya (1655–1905). Ystorycheskaya monohrafiya: v 2 t. T. II. Reprynt. yzd. KH., 1993. S. 804–805.
Rektory Kharkivsʹkoho universytetu (1805–2014): biobibliohraf. dovidnyk / uklad. V. D. Prokopova, R. A. Stavynsʹka, M. H. Shvalb ta in..; red. kol. : V. S. Bakirov (holov. red.) ta in. KH., 2015. S. 44; Vykhovantsi Kharkivsʹkoho universytetu. Biobibliohr. dovidnyk / avt.-uklad.: B. P. Zaytsev, V. I. Kadyeyev, S. M. Kudelko ta in. KH., 2004. S. 59.
Bahaley D. Y., Myller D. P. Ystoryya horoda Kharʹkova za 250 let eho sushchestvovanyya (1655–1905). S. 807–809; Hrushevskyy M. S. Ocherk ystoryy ukraynskoho naroda. K., 1990. S. 315.
Potulʹnytsʹkyy V. A. Ukrayina i vsesvitnya istoriya: Istoriosofiya svitovoyi ta ukrayinsʹkoyi istoriyi KHVII–KHKH stolitʹ. K., 2002. S. 265–268; Rektory Kharkivsʹkoho universytetu (1805–2014)… S. 26.
Hrushevskyy M. S. Ocherk ystoryy ukraynskoho naroda. K., 1990. S. 315; Hrushevsʹkyy M. Ilyustrovana istoriya Ukrayiny. Reprynt. vidtvor. vyd. 1913 roku. K., 1992. S. 490; Vykhovantsi Kharkivsʹkoho universytetu. Biobibliohr. dovidnyk / avt.-uklad.: B. P. Zaytsev, V. I. Kadyeyev, S. M. Kudelko ta in. KH., 2004. S. 183–184; Efymenko A. YA. Ystoryya ukraynskoho naroda. S. 481; Istoryya ukrayinsʹkoyi kulʹtury / za zah. red. Ivana Krypʺyakevycha. K., 1999. S. 294; Kharkivsʹkyy universytet i ukrayinsʹka kulʹtura… S. 11–13.
Efymenko A. YA. Ystoryya ukraynskoho naroda. S. 385; Chyzhevsʹkyy D. Istoriya ukrayinsʹkoyi literatury (vid pochatkiv do doby realizmu). Ternopilʹ, 1994. S. 371.
Bahaley D. Y. Ystoryya horoda Kharʹkova za 250 let eho sushchestvovanyya (1655–1905). Ystorycheskaya monohrafiya: v 2 t. T. II, s. 812; Vykhovantsi Kharkivsʹkoho universytetu. Biobibliohr. dovidnyk / avt.-uklad.: B. P. Zaytsev, V. I. Kadyeyev, S. M. Kudelko ta in. KH., 2004. S. 130; Efymenko A. YA. Ystoryya ukraynskoho naroda. S. 386; Sumtsov M. F., A. L. Metlynsʹkyy // Doslidzhennya z etnohrafiyi ta istoriyi kulʹtury Slobidsʹkoyi Ukrayiny. KH., 2008. S. 351.
Kostomarov N. Y. Avtobyohrafyya. Bunt Stenʹky Razyna. K., 1992. S. 101–102, 104, 109–110, 111–113; Bahaley D. Y., Myller D. P. Ystoryya horoda Kharʹkova za 250 let eho sushchestvovanyya (1655–1905). Ystorycheskaya monohrafiya: v 2 t. – T. II. KH., 1993. S. 811; Instytut literatury im. T. H. Shevchenka NAN Ukrayiny. Viddil rukopysnykh fondiv ta tekstolohiyi. F. 77. Spr. 125. Ark. 34 zv.
Kostomarov N. Y. Avtobyohrafyya. S. 114.
Doroshenko D. Narys istoriyi Ukrayiny: u 2 t. T. II (vid polovyny KHVII stolittya). K., 1992. S. 274.
Vykhovantsi Kharkivsʹkoho universytetu. Biobibliohr. dovidnyk. S. 32–33; Efymenko A. YA. Ystoryya ukraynskoho naroda. S. 386.
Vykhovantsi Kharkivsʹkoho universytetu. Biobibliohr. dovidnyk. S. 101
Bahaley D. Y., Myller D. P. Ystoryya horoda Kharʹkova za 250 let eho sushchestvovanyya (1655–1905). Ystorycheskaya monohrafiya: v 2 t. T. II. S. 815; Vykhovantsi Kharkivsʹkoho universytetu. Biobibliohr. dovidnyk. S. 225.
Alchevskaya KH. D. Peredumannoe y perezhytoe. Dnevnyky, pysʹma, vospomynanyya. M., 1912. S. 452; Supronyuk O. Kharkivsʹka hromada naprykintsi 1862 r. // Kyyivsʹka starovyna. 1998, № 2. S. 188–189.
Tsentralʹnyy derzhavnyy istorychnyy arkhiv Ukrayiny u m. Kyyevi. F. 442. Op. 811. Spr. 91. Ark. 18 zv.
Hosudarstvennyy arkhyv Rossyyskoy Federatsyy. F. 109. 1 éksp., 1862 h. D. 230. CH. 128. L. 118, 118 ob., 121.
Alchevskaya KH. D. Peredumannoe y perezhytoe. Dnevnyky, pysʹma, vospomynanyya. M., 1912. S. 453; Bahaliy D. I. Avtobiohrafiya. Pʺyatdesyat lit na storozhi ukrayinsʹkoyi kulʹtury. V.: Vybrani pratsi: u 6 t. T. 1: Avtobiohrafiya. Yuvileyni materialy. Bibliohrafiya / uporyadk., vstup. st., koment. V. V. Kravchenka; redkol.: V. V. Kravchenko (holov. red.) ta in. KH., 1999. S. 116; Zhytetsʹkyy I. O. O. Potebnya i kharkivsʹka hromada v 1861–63 rr. (iz shchodennyka ta lystuvannya V. S. Hnylosyrova) // Za sto lit. 1927. Kn.1. S. 74; Sumtsov M. F. Pyatydesyatyletie sbornyka A. L. Metlynsʹkaho «Narodnyya yuzhnorusskyya pesny». // Sumtsov M. F. Doslidzhennya z etnohrafiyi ta istoriyi kulʹtury Slobidsʹkoyi Ukrayiny. KH., 2008. S. 366.
Bahaliy D. I. Istoriya Slobidsʹkoyi Ukrayiny. KH., 1993. S. 227; Vykhovantsi Kharkivsʹkoho universytetu. Biobibliohr. dovidnyk. S. 159; Oleksandr Opanasovych Potebnya. Biobibliohrafichnyy pokazhchyk. KH., 2005. S. 9–10; Franchuk V. YU. Oleksandr Opanasovych Potebnya. K., 2012. S. 319, 322–324; Kharkivsʹkyy universytet i ukra
Опубліковано
2019-07-19
Як цитувати
Світленко, С. (2019). Українознавство в Харківському університеті в процесі становлення української модерної нації ХІХ – початку ХХ ст. Дриновський збірник, 11, 227-237. https://doi.org/10.7546/DS.2018.11.27