Васил Апрілов – архітектектор болгарських културно-освітніх коридорів

  • Теодоричка Готовска-Хейце Інститут історичних доліджень БАН
Ключові слова: модерна європейська освіта, сучасна болгарська мова, російські інтереси на Балканах, національне просвітництво

Анотація

Васил Апрілов належить до найвідоміших членів одеської емігрантської спільноти першої половини на XIX ст. Він присвятив себе справі модерної болгарської освіти. Усвідомлюючи відсутність традиції в модерній освіті й серйозні обмеження, котрі накладають на його співвітчизників залежне від ісламу оточення, Апрілов планує широку систему по вдправці талановитих учнів за вищим навчанням в Росії

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Shishmanov Iv. Novi studii iz oblastta na bŭlgarskoto Vŭzrazhdane (V. Aprilov, N. Rilski, N. Bozveli). // Sbornik na BAN (klon istoriko-filologicheski i filosofsko-obshtestven). Kn. XXI. Sofiya, 1926. S. 33–40; Shishmanov Iv. Pŭrvata sreshta na Aprilova s Venelina. Kyustendil, 1898; Shishmanov Iv. Izbrani sŭchineniya. T. 1: Bŭlgarsko vŭzrazhdane / Red. G. Dimov. Sofiya, 1965; Arnaudov M. Vasil Evst. Aprilov. Sofiya, 1971.
Genchev N. Odeskoto bŭlgarsko nastoyatelstvo // Genchev N. Nauchni trudove. T. 1. Sofiya, 2003. S. 287–398.
Srvn.: Drosneva E. Tri edyuda za Yuriĭ Venelin // Izvestiya na BID. Sofiya, 1984. S. 111.
Prekhodŭt kŭm svet·sko obrazovanie s masov kharakter v Khabsburgskata monarkhiya zapochva oshte prez XVIII v. po vremeto na prosvetenite monarsi Mariya Tereziya i sinŭt ĭ imp. Ĭozef II
Genchev N. Odeskoto bŭlgarsko nastoyatelstvo. C. 289.
Pak tamyu S. 292.
Drossneva, E. F. P. Fonton and the Eastern Question // Aspects of the Eastern Question. Essays from the First bulgarian-Dutch Symposium of Historians. Sofia, 6-7.06.1984, Sofia, 1986. R. 47.
Genchev N. Odeskoto bŭlgarsko nastoyatelstvo. S. 291.
Pŭrvonachalno otkriva zavod za vodka, a vposledstvie se zakhvashta s rafinirane na vnosna kholandska zakhar. Podrobnosti za biografiyata na V. Aprilov vzh.: Shishmanov Iv. Izbrani sŭchineniya. T. 1: Bŭlgarsko vŭzrazhdane. S. 219.
Genchev N. Odeskoto bŭlgarsko nastoyatelstvo. S. 293.
Vzh. podr.: Radkova R. Istoriya na Bŭlgariya. T. 5 / Red. G. Markov. Sofiya, 2004. S. 510.
V nego mnogo aktivno uchastva zemlyakŭt mu – emigrant v Odesa Nikolaĭ S. Palauzov, kakto i bŭlgarskite tŭrgovtsi v Bukuresht (bratya Mustakovi, Bakaloglu, Nedyalkovich i pr.).
Radkova R. Neofit Rilski i novobŭlgarskata kultura. Sofiya, 1983. S. 44.
Pismo do sestra mu Kera, publikuvano v Aprilov V. Izbrani sŭchineniya / Red. M. Arnaudov. Sofiya, 1940. S. 433.
Radkova R. Istoriya na Bŭlgariya. T. 5. S. 512–513.
Srvn.: Shishmanov Iv. Izbrani sŭchineniya. T. 1. S. 201.
Vzh.podr.: Radkova R. Istoriya na Bŭlgariya. T. 5. S. 293.
Pak tam.
No v oblasti s raznorodno naselenie kato Makedoniya i Odrinska Trakiya obrazovatelnoto delo se razviva s mnogo po-bavni tempove.
Shishmanov Iv. Izbrani sŭchineniya. T. 1. S. 201.
Radkova R. Istoriya na bŭlgarite. Red. G. Markov. T. 3. Sofiya, 2004. S. 515
Radkova R. Bŭlgarskata inteligentsiya prez Vŭzrazhdaneto. Sofiya, 1986. S. 383.
“Dopolnenie k knige denitse novobolgarskogo obrazovaniya“
Oshte prez 1846 g. sŭchinenieto se poyavyava na stranitsite na Fotinovoto “Lyuboslovie”

„Bŭlgarite ... da posledvat primera na drugite svoi bratya, primer tolkova pokhvalen i tolkova prelŭstitelen za tyakhnoto bŭdeshte...” Aprilov V. Izbrani sŭchineniya / Red. M. Arnaudov. Sofiya, 1940. S.16.
Genchev N. Odeskoto bŭlgarsko nastoyatelstvo. S. 294.
Prof. Genchev iztŭkva kato vŭzmozhni prichini strakha ot turski represii i lipsata na traditsii, vzh. podr.: Genchev N. Odeskoto bŭlgarsko nastoyatelstvo. S. 300–302.
Dve za Khersonskata seminariya i dve za Odeskiya litseĭ, imp. Nikolaĭ I obache razreshil obuchenie na bŭlgari samo v Khersonskata seminariya. Podr. Genchev N. Odeskoto bŭlgarsko nastoyatelstvo. S. 302–303.
Aprilov V. Izbrani sŭchineniya, tsit.sŭch. S. 19., Shishmanov, Iv. Izbrani sŭchineniya. T.1. Bŭlgarsko vŭzrazhdane. S. 63.
Arnaudov M. Vasil Evst. Aprilov. S. 177.
TSDIA, F. 2. Op.1. A.e. 104. L.1.
Vzh. podr.: Genchev N. Odeskoto bŭlgarsko nastoyatelstvo. S. 298.
Georgieva T. Slavyanskata ideya v Rusiya (30-40-te godini na XIX v.). Sofiya, 2009. S. 148–149.
Ideyata za izpolzvane na natsionalnata sŭprotiva na yuzhnite slavyani sred ruskite upravlyavashti zapochva da se prokradva edva po vreme na Krimskata voĭna ot 1856 g., no i togava tya prodŭlzhava da defilira pod pravoslaven flag i to sŭobrazena sŭs sobstvenite interesi, t.e. pod formata na “polezna diversiya”, kakto pishe Nikolaĭ I do M. D. Gorchakov na 1 fevruari 1854. Vzh.: Georgieva T. Slavyanskata ideya v Rusiya… S. 56.
Doĭnov S. Bŭlgarite v Ukraĭna i Moldova prez Vŭzrazhdaneto 1751-1878. Sofiya, 2005. S. 322–323.
Neka spomenem sŭshto, che dori N. Rilski, tozi tesen sŭratnik na Aprilov na obrazovatelnoto pole, sled smŭrtta na odeskiya prosvetitel, prekŭsva vsyakakvi pismovni vrŭzki s Rusiya.
Genchev N. Odeskoto bŭlgarsko nastoyatelstvo. S. 302.
Vlček R. Ruský panslavismus -realita a fikce. Praha, 2002. R. 113.
Aprilov V. Izbrani sŭchineniya. Sofiya, 1940. S. 19.
Vzh. podr.: Radkova R. N. Rilski i novobŭlgarskata kultura. S. 118.
Pak tam. S.154.
Vzh. podr.: Doĭnov St. Bŭlgarite v Ukraĭna i Moldova prez Vŭzrazhdaneto 1751-1878. S. 329.
V predgovora na “Denitsata“, toĭ zayavyava tselta si, koyato se sŭstoi v tova: “da opovesti nachaloto i razvitieto na vŭzniknalata novobŭlgarska obrazovanost i da zapoznae rusite s tova slavyansko pleme, koeto oshte ot naĭ-staro vreme e bilo v naĭ-blizko rodstvo s tyakh i koeto sega vŭobshte tolkova malko im e poznato”.
Vzh. podr.: Drosneva E. Bŭlgarskite preselnitsi i ruskata nauka predi Krimskata voĭna // Bŭlgarite v Severnoto Prichernomorie. T. 2. V. Tŭrnov
Опубліковано
2019-07-19
Як цитувати
Готовска-Хейце, Т. (2019). Васил Апрілов – архітектектор болгарських културно-освітніх коридорів. Дриновський збірник, 11, 148-159. https://doi.org/10.7546/DS.2018.11.18