Пронизки рідкісних видів з поховань ранньосередньовічних алан Харківщини

Анотація

Робота вводить у науковий обіг бронзові пронизки, що були виявлені в катакомбах № 5 Старо-Салтівського могильника та № 145, 153 четвертої ділянки Верхньо-Салтівського некрополя. В катакомбах № 5 та № 145 були знайдені тиснені пластини, які, на нашу думку, є складовими частинами флаконоподібних пронизок. За своєю формою та технікою виготовлення вони подібні до так званих флаконоподібних пронизок типу 3 з пам’яток Пермського Передурал’я, котрі датуються першою половиною X ст. Салтівські ж поховальні комплекси, де були виявлені флаконоподібні пронизки, відносяться до кінця VIII – початку IX с. (катакомба № 5) та першої половини IX ст. (катакомба № 145). І якщо у населення Прикамья та Передурал’я флаконоподібні пронизки використовувалися для зберігання голок, то в салтівських пам’ятках вони, вірогідно, відігравали роль своєрідних магічних предметів-оберагів, виступаючи закінченням шкіряних шнурів, які були причеплені до «рогатих» пряжок. З катакомби № 153 походить бронзова пронизка, котра має форму циліндра з розширення у середній частині. За розмірами та формою цей виріб нагадує пронизки з одним здуттям із неволінських старожитностей VIII – початку IX ст. (тип 5, підтип а, варіанти 2, 3, 4). За матеріалами, що були знайдені у катакомбі № 153, ця пронизка датується кінцем VIII – першою чвертю IX ст. У представників неволінської, ломоватовської, поломської, бахмутинської, турбаслінської культур подібні пронизки прикрашали шнури, які звисали з поясного ременя. У аланського населення Верхнього Салтова знайдена пронизка, вірогідно, входила до складу намиста, що носила дівчина-підліток.