Гідратація комплексів ДНК з полiамiнами
Ключові слова:
ДНК, гідратація, путресцин, спермін, комплекс, гамма опромінення, діелектрометрія
Анотація
У міліметровому діапазоні радіохвиль вивчені діелектричні властивості водних розчинів спермина, путресцина, комплексів ДНК - путресцин і ДНК - спермін. Для обох лігандів на підставі отриманих даних визначено ступеня гідратації і ймовірні гідратний-активні центри. Показано, що вплив комплексоутворення на діелектричні властивості розчинів обумовлено змінами в гідратної оболонки ДНК. Виявлено, що гамма опромінення викликає помітні зміни діелектричних параметрів і величини гідратації розчину комплексу спермина. Гідратаційні ефекти проаналізовані за допомогою сучасних моделей взаємодії між ДНК і полиаминами, а також моделей радиозащитного дії поліамінів.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Посилання
1.
Pegg A.E. // Cancer Res. 1988. V.48. P.759-774.
2.
Deng H., Bloomfield V.A., Benevides J.M. et al. // Nucleic Acids Res. 2000. V.28. P.3379-3385.
3.
Raspaud E., Durand D., Livolant F. // Bioph. J. 2005. V.88. P.392-403.
4.
Liquori A.M., Constantino L., Crescenzi V. et al. // J. Mol. Biol. 1967. V.24. P.113-122.
5.
Teif V. B. // Bioph. J. 2005. V.89. P.2574-2587.
6.
Vijayanathan V., Thomas T., Antony T. // Nucleic Acids Res. 2004. V.32. P.127-134.
7.
Rider J. E., Hacker A., Mackintosh C. A. et al. //Amino Acids. 2007. V.33. P.231-240.
8.
Qu X., Chaires J. B. // J. Am. Chem. Soc. 2001. V.123. P.1–7.
9.
Кашпур В.А., Малеев В.Я., Щеголева Т.Ю. // Молекулярная биология. 1976. Т.10. С.568-575.
10.
Кашпур В.А., Дубовицкая О.В., Красницкая А.А., Малеев В.Я. // Радиофизика и электроника. 1997. Т.2. С.153-155.
11.
Хорунжая О.В., Кашпур В.А., Красницкая А.А., Малеев В.Я.. // Біофіз. вісник. 2005. Вип.1(15). С.68-72.
12.
Ellison W.J., Lamkaouchi K., Moreau J.-M. // J. Molec. Liquids. 1996. V.68. P.171-279.
13.
Ахадов Я.Ю. Диэлектрические свойства бинарных растворов. М.: Наука. 1977. 400 с.
14.
Buchanan T.J., Haggis G.M., Hasted J.B et al. // Proc. Roy. Soc. 1952. V.A213. P.379-391.
15.
Wei Y., Sridhar S. // IEEE. MTT-S Digest. 1992. P.1271-1274.
16.
Mashimo S., Kuwabara S., Yagihara S., et al. // J. Phys. Chem. 1987. V.91. P.6337-6338.
17.
Бреслер С.Е. Введение в молекулярную биологию. М.: Наука. 1970. 580 с.
18.
Зенгер В. Принципы структурной организации нуклеиновых кислот. 1987. М.: Мир. 584 с.
19.
Maleev V.Ya., Kashpur V.A., Glibitsky G. M. et al. // Biopolymers. 1987. V.26. P.1965-1970.
20.
Feuerstein B.G., Pattabiraman N, Marton L.J. // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 1986. V.83. P.5948-5952.
21.
Drew H.R., Dickerson R.E. // J. Mol. Biol. 1981. V.151. P.535-556.
22.
Korolev N., Lyubartsev A.P., Laaksonen A. // Bioph. J. 2002.
V.82. P.2860-2875.
23.
Ruiz-Chica J., Medina M.A., Sanchez F. // Bioph. J. 2001. V.80. P.449-454.
24.
Quameur A.A., Tajmir-Riahi H.-A. // J.Biol.Chem. 2004. V.279. P.42041-42054.
25.
Korolev N., Lyubartsev A.P., Laaksonen A. // Nucleic Acids Res. 2003. V.31. P.5971-5981.
26.
Williams L.D., Frederick C.A., Ughetto G. et al. // Nucleic Acids Res. 1990. V.18. P.5533-5541.
27.
Хорунжая О.В., Семенов М.А., Кашпур В.А. // Біофіз. вісник. 2001. Вип.1(8). С.37-41.
28.
Spotheim-Maurizot M, Ruiz S, Sabattier R, et al. // Int. J. Radiat. Biol. 1995 V.68. P.571-577.
29.
Ha H.C., Sirisoma N.S., Kuppusamy P. // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 1998. V.95. P.11140–11145.
30.
Das K. C., Misra H.P. // Molec. and Cell. Biochemistry. 2004. V.262. P.127-133.
31.
Douki T., Bretonniere Y., Cadet J. // Radiat Res. 2000. V.153. P.29-35.
32.
Newton G.L, Aguilera J.A., Ward J.F. et al. // Radiat Res. 1996. V.145. P.776-80.
33.
Gerner E.W., Tome M.E., Fry S.E. et al. // Cancer Research 1988. V.48. P.4881-4885.
34.
Saminathan M.T. Thomas T., Shirahata A. // Nucleic. Acids Res. 2002. V.30. P.3722-3731.
35.
Manning G.S. // Q. Rev. Biophys. 1978. V.11. P.179-246.
36.
Raspaud E.M., Olvera de la Cruz M., Sikorav J.-L. // Bioph. J. 1998. V.74. P.381-393.
37.
Burton D.R., Forsen S., Reimarsson P. // Nucleic Acids Res. 1981. V.9. P.1219-1228.
Pegg A.E. // Cancer Res. 1988. V.48. P.759-774.
2.
Deng H., Bloomfield V.A., Benevides J.M. et al. // Nucleic Acids Res. 2000. V.28. P.3379-3385.
3.
Raspaud E., Durand D., Livolant F. // Bioph. J. 2005. V.88. P.392-403.
4.
Liquori A.M., Constantino L., Crescenzi V. et al. // J. Mol. Biol. 1967. V.24. P.113-122.
5.
Teif V. B. // Bioph. J. 2005. V.89. P.2574-2587.
6.
Vijayanathan V., Thomas T., Antony T. // Nucleic Acids Res. 2004. V.32. P.127-134.
7.
Rider J. E., Hacker A., Mackintosh C. A. et al. //Amino Acids. 2007. V.33. P.231-240.
8.
Qu X., Chaires J. B. // J. Am. Chem. Soc. 2001. V.123. P.1–7.
9.
Кашпур В.А., Малеев В.Я., Щеголева Т.Ю. // Молекулярная биология. 1976. Т.10. С.568-575.
10.
Кашпур В.А., Дубовицкая О.В., Красницкая А.А., Малеев В.Я. // Радиофизика и электроника. 1997. Т.2. С.153-155.
11.
Хорунжая О.В., Кашпур В.А., Красницкая А.А., Малеев В.Я.. // Біофіз. вісник. 2005. Вип.1(15). С.68-72.
12.
Ellison W.J., Lamkaouchi K., Moreau J.-M. // J. Molec. Liquids. 1996. V.68. P.171-279.
13.
Ахадов Я.Ю. Диэлектрические свойства бинарных растворов. М.: Наука. 1977. 400 с.
14.
Buchanan T.J., Haggis G.M., Hasted J.B et al. // Proc. Roy. Soc. 1952. V.A213. P.379-391.
15.
Wei Y., Sridhar S. // IEEE. MTT-S Digest. 1992. P.1271-1274.
16.
Mashimo S., Kuwabara S., Yagihara S., et al. // J. Phys. Chem. 1987. V.91. P.6337-6338.
17.
Бреслер С.Е. Введение в молекулярную биологию. М.: Наука. 1970. 580 с.
18.
Зенгер В. Принципы структурной организации нуклеиновых кислот. 1987. М.: Мир. 584 с.
19.
Maleev V.Ya., Kashpur V.A., Glibitsky G. M. et al. // Biopolymers. 1987. V.26. P.1965-1970.
20.
Feuerstein B.G., Pattabiraman N, Marton L.J. // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 1986. V.83. P.5948-5952.
21.
Drew H.R., Dickerson R.E. // J. Mol. Biol. 1981. V.151. P.535-556.
22.
Korolev N., Lyubartsev A.P., Laaksonen A. // Bioph. J. 2002.
V.82. P.2860-2875.
23.
Ruiz-Chica J., Medina M.A., Sanchez F. // Bioph. J. 2001. V.80. P.449-454.
24.
Quameur A.A., Tajmir-Riahi H.-A. // J.Biol.Chem. 2004. V.279. P.42041-42054.
25.
Korolev N., Lyubartsev A.P., Laaksonen A. // Nucleic Acids Res. 2003. V.31. P.5971-5981.
26.
Williams L.D., Frederick C.A., Ughetto G. et al. // Nucleic Acids Res. 1990. V.18. P.5533-5541.
27.
Хорунжая О.В., Семенов М.А., Кашпур В.А. // Біофіз. вісник. 2001. Вип.1(8). С.37-41.
28.
Spotheim-Maurizot M, Ruiz S, Sabattier R, et al. // Int. J. Radiat. Biol. 1995 V.68. P.571-577.
29.
Ha H.C., Sirisoma N.S., Kuppusamy P. // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 1998. V.95. P.11140–11145.
30.
Das K. C., Misra H.P. // Molec. and Cell. Biochemistry. 2004. V.262. P.127-133.
31.
Douki T., Bretonniere Y., Cadet J. // Radiat Res. 2000. V.153. P.29-35.
32.
Newton G.L, Aguilera J.A., Ward J.F. et al. // Radiat Res. 1996. V.145. P.776-80.
33.
Gerner E.W., Tome M.E., Fry S.E. et al. // Cancer Research 1988. V.48. P.4881-4885.
34.
Saminathan M.T. Thomas T., Shirahata A. // Nucleic. Acids Res. 2002. V.30. P.3722-3731.
35.
Manning G.S. // Q. Rev. Biophys. 1978. V.11. P.179-246.
36.
Raspaud E.M., Olvera de la Cruz M., Sikorav J.-L. // Bioph. J. 1998. V.74. P.381-393.
37.
Burton D.R., Forsen S., Reimarsson P. // Nucleic Acids Res. 1981. V.9. P.1219-1228.
Опубліковано
2008-06-09
Цитовано
Як цитувати
Khorunzhaya, O. V., Kashpur, V. A., & Maleev, V. Y. (2008). Гідратація комплексів ДНК з полiамiнами. Біофізичний вісник, 1(22), 5-13. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/biophysvisnyk/article/view/6445
Розділ
Молекулярна біофізика
Авторське право (c) 2009 О. Хорунжа, В. А. Кашпур, В. Я. Малєєв
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
