Дослідження агрегації тромбоцитів при різних температурах
Анотація
Описано термомеханічні зміни стандартного приладу для дослідження агрегації тромбоцитів, які
дозволяють проводити дослідження функції тромбоцитів при температурах відмінних від кімнатної; застосування удосконаленого агрегометра для вивчення індукованої агрегації тромбоцитів; використання температурно-агрегаційних даних для встановлення механізму функціонування тромбоцитів при температурах нижче і вище кімнатної, та можливості використання результатів, отриманих таким чином, для подальшого дослідження функції тромбоцитів при різних температурах, особливо в контексті практики переливання крові та дослідження певних клінічних ситуацій.
Завантаження
Посилання
2. Collet J.P., Montalescot G. Platelet function testing and implications for clinical practice // J Cardiovasc Pharmacol Ther. – 2009. - 14(3). – P. 157-69.
3. Perry D.J., Fitzmaurice D.A., Kitchen S., Mackie I.J., Mallett S. Point-of-care testing in haemostasis // Br J Haematol. – 2010. - 150(5). – P. 501-514.
4. Cattaneo M., Hayward C.P., Moffat K.A., Pugliano M.T., Liu Y., Michelson A.D. Results of a worldwide survey on the assessment of platelet function by light transmission aggregometry: a report from the platelet physiology subcommittee of the SSC of the ISTH // J Thromb Haemost. – 2009. - V. 6. – P. 1029.
5. Hall M.W., Hopkins R.O., Long J.W., Mohammad S.F., Solen K.A. Hypothermia-induced platelet aggregation and cognitive decline in coronary artery bypass surgery: a pilot study // Perfusion. – 2005. - 20(3). – P. 157-167.
6. Volkova R.I., Balezina L.V., Agranenko V.A., Kompaniets A.M., Troshina V.M. Preservation of platelet concentrates isolated from platelet-enriched donor plasma // Gematol Transfuziol. – 1992. - 37(4). – P. 32-35.
7. Берест В.П., Гаташ С.В. Залежність агрегації тромбоцитів від температури // Фізіологічний журнал. – 1998. – Т. 44, № 5-6. – С. 89-94.
8. Trenchard P.M., Jeffery D.M. Platelet thermophysiology: a new field of ivestigation dependent upon an improved sub-ambient platelet-aggregometer // Clin. Phys. Physiol. Meas. – 1989. - V. 10, N 1. - P. 65 - 74.
9. Trenchard P.M. Sub-ambient measurement of platelet function: the requirements for modification of a standard platelet aggregometer // J Med Eng Technol. – 1988. -12(2). – P. 47-53.
10. Booth T., Hayward M.M., Brewer M.D., Priday C., Trenchard P.M. Preparation of platelet concentrates after overnight hold at 20°C // Blood Coagul Fibrinolysis. – 1992. - 3(5). – P. 621-623.
11. Самаль А.Б., Черенкевич С.Н., Хмара Н.Ф. Агрегация тромбоцитов: Методы изучения и механизмы. - Минск: Университетское, 1990. - 104 с.
12. Latimer P., Born G.V.R., Michal F. Application of light-scatteting theory to the optical effects associated wint the morphology of blood platelets // Arch. Biochem. Biophys. -1977-V.180. -P.151-159.
13. Holme S., Murphy S. Quantative measurement of platelet shape by light transmission studies application to storage of platelets for transfusion // J.Lab.Clin.Med. – 1978 -V.92(1). - P. 53-64.
14. Вржещ П.В., Верхуша В.В., Варфоломеев С.Д. Уравнение скорости агрегации тромбоцитов // Биофизика. - 1990. - Т. 35, вып. 4. - С. 637-641.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).