Кількісний аналіз зв’язування амінопохідної бензантрону з амілоїдними фібрилами лізоциму

  • K. O. Vus Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
  • V. M. Trusova Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
  • G. P. Gorbenko Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
  • E. Kirilova Кафедра хімії та географії, факультет природничих наук та математики, Даугавпілський університет
  • G. Kirilov Кафедра хімії та географії, факультет природничих наук та математики, Даугавпілський університет
  • I. Kalnina Кафедра хімії та географії, факультет природничих наук та математики, Даугавпілський університет
Ключові слова: амілоїдні фібрили, бенантроновий флуоресцентний зонд, зв’язування зонда з білком, лізоцим

Анотація

Відкладання амілоїдних фібрил у різних тканинах пов’язано з розвитком ряду
нейродегенеративних хвороб. Незважаючи на велику кількість специфічних до амілоїдів зондів,
вони мають багато недоліків, отже, є актуальним пошук більш ефективних маркерів. У даній
роботі оцінювалась можливість використання нового флуоресцентного барвника АМ3 для
селективного визначення фібрилярних білкових агрегатів, отриманих з лізоциму. Високі значення
параметрів зв’язування флуорофору с білком (константи асоціації, молярної флуоресценції та
стехіометрії), визначених в рамках моделі Ленгмюра, свідчать про сильне зв’язування зонда с
нерозчинними агрегатами лізоциму, що робить АМ3 альтернативою до часто використовуваного
специфічного амілоїдного маркеру Тіофлавіну Т. У роботі були також досліджені ефекти
полярності та в’язкості на флуоресцентні властивості АМ3. Зв’язування АМ3 з білком (з його
гідрофобними порожнинами) супроводжуєтся червоним зсувом максимуму спектру флуоресценції
зонда, що може бути пояснено утворення водневих зв’язків між протон-донорними групами білка
та карбонілом АМ3. Довгохвильовий зсув максимуму емісії спостерігався також при збільшенні
довжини хвилі збудження. Це означає, що час переорієнтації розчинника більший за час життя
збужденого стану, тобто має місце повільна релаксація розчинника навколо диполей флуорофора
у збудженому стані. Вимірювання анізотропії флуоресценції показало, що обертальна дифузія
АМ3, зв’язаного з фібрилами є уповільненою. Це свідчить про високу в’язкість мікрооточення
барвника. Виявлені флуоресцентні властивості нової похідної бензантрону створюють передумови
для застосування АМ3 у фундаментальних дослідженнях та медичній діагностиці

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

K. O. Vus, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

пл. Свободи, 4, Харків, 61077

V. M. Trusova, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

пл. Свободи, 4, Харків, 61077

G. P. Gorbenko, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

пл. Свободи, 4, Харків, 61077

E. Kirilova, Кафедра хімії та географії, факультет природничих наук та математики, Даугавпілський університет

13 Віенібас, Даугавпілс LV5401, Латвія

G. Kirilov, Кафедра хімії та географії, факультет природничих наук та математики, Даугавпілський університет

13 Віенібас, Даугавпілс LV5401, Латвія

I. Kalnina, Кафедра хімії та географії, факультет природничих наук та математики, Даугавпілський університет

13 Віенібас, Даугавпілс LV5401, Латвія

Посилання

1. Lindgren M., Sörgjerd K., Hammarström P. Detection and characterization of aggregates, prefibrillar amyloidogenic oligomers, and protofibrils using fluorescence spectroscopy // Biophys. J. 2005. V. 88. P. 4200-4212.

2. Stefani M., Protein misfolding and aggregation: new examples in medicine and biology of the dark side of the protein world // Biochim. Biophys. Acta 2004. V. 1739. P. 5-25.

3. Goda S., Takano K., Yamagata Y., Nagata R., Akutsu H., Maki S., Namba K., Yutani K. Amyloid protofilament formation of hen egg lysozyme in highly concentrated ethanol solution // Protein Sci. 2000. V. 9. P. 369-375.

4. Gorbenko G., Trusova V., Kirilova, E., Kirilov G., Kalnina I. New fluorescent probes for detection and characterization of amyloid fibrils // Chem. Phys. Lett. V. 495. P. 275 – 279.

5. Volkova K., Kovalska V., Balanda A., Vermeij R., Subramaniam V., Slominskii Y., Yarmolyuk S. Cyanine dye-protein interactions: Looking for fluorescent probes for amyloid structures // J. Biochem. Biophys. Meth. 2007. V. 70. P. 727-773.

6. Groening M. Binding mode of Thioflavin T and other molecular probes in the context of amyloid fibrils – current status // J. Chem. Biol. 2010. V. 3. P. 1-18.

7. LeVine H. Thioflavin T interaction with synthetic Alzheimer’s disease β-amyloid peptides: Detection of amyloid aggregation in solution // Protein Sci. 1993. V. 2. P. 404-410.

8. Khurana R., Coleman C., Ionescu-Zanetti C., Carter S., Krishna V., Grover R., Roy R., Singh S. Mechanism of Thioflavin T binding to amyloid fibrils // J. Struct. Biol. 2005. V. 151. P. 229-238.

9. Kutsenko O., Trusova V., Gorbenko G., Dobrovolskaya E., Striha O., Derkach R. Spectral behaviour of amyloid-specific dyes in protein-lipid systems. III. Congo Red interactions with native proteins // Біофізичний вісник. 2008. Т. 21. С. 50-55.

10. Lai B., Cao A., Lai L. Organic cosolvents and hen egg white lysozyme folding // Biochim. Biophys. Acta. 2000 V. 1543. P. 115-122.

11. Kirilova E., Kalnina I., Kirilov G., Meirovics I. Spectroscopic study of benzanthrone 3-n-derivatives as new hydrophobic fluorescent probes for biomolecules // J. Fluoresc. 2008. V. 18. P. 645-648.

12. Nilsson M. Techniques to study amyloid fibril formation in vitro // Methods. 2004. V. 34. P. 151-160.

13. Biancalana M., Makabe K., Koide A., Koide S. Molecular mechanism of Thioflavin T binding to the surface of β-rich peptide self-assemblies // J. Mol. Biol. 2009. V. 385. P. 1052-1063.

14. Lakowicz J. Principles of fluorescence spectroscopy, Springer: New York, 2006

15. Chattopadhyay A. Mukherjee S. Red edge excitation shift of a deeply embedded membrane probe: implications in water penetration in the bilayer // J. Phys. Chem. B 1999. V. 103. P. 8180-8185.
Цитовано
Як цитувати
Vus, K. O., Trusova, V. M., Gorbenko, G. P., Kirilova, E., Kirilov, G., & Kalnina, I. (1). Кількісний аналіз зв’язування амінопохідної бензантрону з амілоїдними фібрилами лізоциму. Біофізичний вісник, 2(25). вилучено із https://periodicals.karazin.ua/biophysvisnyk/article/view/2745
Розділ
Біофізика клітини