ИССЛЕДОВАНИЕ ВОЗБУЖДЕНИЯ И ИОНИЗАЦИИ ОСНОВАНИЙ НУКЛЕИНОВЫХ КИСЛОТ ЭЛЕКТРОННЫМ УДАРОМ
Анотація
Изучены неупругие взаимодействия пучка электронов, энергия которых регулировалась в пределах от 0 до 300 эВ, с основаниями нуклеиновых кислот в газовой фазе. В спектральной области 200 - 600 нм получены спектры излучения тимина, аденина, цитозина и продуктов их диссоциативного возбуждения. Исследованы зависимости эффективных сечений возбуждения спектральных полос в максимуме от энергии электронов (функции возбуждения). Измерены также функции ионизации оснований. Полученные экспериментальные данные используются для моделирования условий внутриклеточного бета-облучения генетических структур.
КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: основания нуклеиновых кислот, медленные электроны, возбуждение, ионизация, диссоциация.
Завантаження
Посилання
Суховия М.И., Славик В.H., Шафраньош И.И., Шимон Л.Л. // Биополимеры и клетка. 1991. Т.7, №6. С.77-82.
Суховия М.И., Вощепинец Е.И., Шафраньош И.И., Шимон Л.Л. // Биополимеры и клетка. 1996. Т.12, №3. С.97 - 100.
Месси Г., Бархоп Е. Электронные и ионные столкновения . М. Наука, 1959. 604 с.
Robertson J.S., Bond V.P. // Internat. J. Appl. Radiât. Isotop. 1959. V.7, №1. P.35-37.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).