Інкапсуляція хелатів європію і доксорубіцину в ліпідні везикули
Ключові слова:
хелати європію, доксорубіцин, ліпосоми, гасіння флуоресценції
Анотація
Досліджено розподіл хелатів європію (ХЕ) між водною та ліпідною фазами. Проведена оцінка
можливості коінкапсуляції двох препаратів (доксорубіцину і комплексу європію) в ліпідні
везикули. Отримані за допомогою методу рівноважного діалізу коефіцієнти розподілу свідчать
про те, що ХЕ можуть ефективно захоплюватись ліпідною фазою ліпосом. Вимірювання власної
флуоресценції доксорубіцину показало, що цей агент розташовується переважно у внутрішній
водній фазі ліпосом. Виявлено гасіння флуоресценції Лаурдану і пірену хелатами європію.
Встановлено, що вплив доксорубіцину на вбудовування комплексів європію в ліпідний бішар
залежить від хімічної структури хелатів.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Посилання
1. Rawat M., Singh D, Saraf S, Saraf S. Lipid carriers: a versatile delivery for proteins and peptides // Yakugaku Zasshi. – 2008. – 128(3). – P. 269-280.
2. Shaheen S.M., Ahmed F.R.S., Hossen N., Ahmed M., Amran S., Anvar-UL-Islam. Liposome as a carrier for advanced drug delivery // Pak. J. Biol. Sci. – 2006. – 9(6). – P. 1181-1191.
3, Yamauchi M., Tsutsumi K., Abe M., Uosaki Y., Nakakura M., Aoki N. Release of drugs from liposomes varies with particle size // Biol. Phar. Bull. – 2007. – 30(5). – P. 963-966.
4. Jezewska M.J., Bujalowskі W. Quantitative analysis of ligand-macromolecule interactions using differential dynamic quenching of the ligand fluorescence to monitor the binding // Biophys. Chem. – 1997. – 64. – P. 417-420.
5. Ahmad A., Kurkina T., Kern K., Balasubramanian K. Applications of the static quenching of rhodamine B by carbon nanotubes // Chem. Phys. Chem. – 2009. – 10. – P. 2251-2255.
6. Lakowicz J.R. Principles of Fluorescent Spectroscopy, third ed. Plenum Press, New York. 2006.
7. Parry M.J., Jutila A., Kinnunen P.K., Alakoskela J.M. A versatile method for determining the molar ligand-membrane partition coefficient // J. Fluoresc. – 2007. – 17. – P. 97-103.
8. Valeur B. Molecular fluorescence: principles and applications. Weinheim: Wiley-VCH. 2002.
9. Santos N.C., Prieto M., Castanho M.A.R.B. Quantifying molecular partition into model systems of biomembranes: an emphasis on optical spectroscopic methods // Biochim. Biophys. Acta – 2003. – 1612. – P. 123 – 135.
10. Yudintsev A., Trusova V., Gorbenko G., Deligeorgiev T., Vasilev A. Partitioning of EU(III) coordination complexes into lipid bilayer // Biophys. Bull. Vol. 19 (2). – 2007. – P. 65-68.
11 Yudintsev A., Trusova V., Gorbenko G., Deligeorgiev T., Vasilev A., Gadjev N. Lipid bilayer interactions of Eu(III) tris-β-diketonato coordination complex // Chem. Phys. Let. – 2008. – 457. – P. 417-420.
12. Ioffe V.M., Gorbenko G.P., Deligeorgiev T., Gadjev N., Vasilev A. Fluorescence study of protein-lipid complexes with a new squarilium probe // Biophys. Chem. – 2007. – 128. – Р. 75-86.
2. Shaheen S.M., Ahmed F.R.S., Hossen N., Ahmed M., Amran S., Anvar-UL-Islam. Liposome as a carrier for advanced drug delivery // Pak. J. Biol. Sci. – 2006. – 9(6). – P. 1181-1191.
3, Yamauchi M., Tsutsumi K., Abe M., Uosaki Y., Nakakura M., Aoki N. Release of drugs from liposomes varies with particle size // Biol. Phar. Bull. – 2007. – 30(5). – P. 963-966.
4. Jezewska M.J., Bujalowskі W. Quantitative analysis of ligand-macromolecule interactions using differential dynamic quenching of the ligand fluorescence to monitor the binding // Biophys. Chem. – 1997. – 64. – P. 417-420.
5. Ahmad A., Kurkina T., Kern K., Balasubramanian K. Applications of the static quenching of rhodamine B by carbon nanotubes // Chem. Phys. Chem. – 2009. – 10. – P. 2251-2255.
6. Lakowicz J.R. Principles of Fluorescent Spectroscopy, third ed. Plenum Press, New York. 2006.
7. Parry M.J., Jutila A., Kinnunen P.K., Alakoskela J.M. A versatile method for determining the molar ligand-membrane partition coefficient // J. Fluoresc. – 2007. – 17. – P. 97-103.
8. Valeur B. Molecular fluorescence: principles and applications. Weinheim: Wiley-VCH. 2002.
9. Santos N.C., Prieto M., Castanho M.A.R.B. Quantifying molecular partition into model systems of biomembranes: an emphasis on optical spectroscopic methods // Biochim. Biophys. Acta – 2003. – 1612. – P. 123 – 135.
10. Yudintsev A., Trusova V., Gorbenko G., Deligeorgiev T., Vasilev A. Partitioning of EU(III) coordination complexes into lipid bilayer // Biophys. Bull. Vol. 19 (2). – 2007. – P. 65-68.
11 Yudintsev A., Trusova V., Gorbenko G., Deligeorgiev T., Vasilev A., Gadjev N. Lipid bilayer interactions of Eu(III) tris-β-diketonato coordination complex // Chem. Phys. Let. – 2008. – 457. – P. 417-420.
12. Ioffe V.M., Gorbenko G.P., Deligeorgiev T., Gadjev N., Vasilev A. Fluorescence study of protein-lipid complexes with a new squarilium probe // Biophys. Chem. – 2007. – 128. – Р. 75-86.
Цитовано
Як цитувати
E.V. Pakhomova, E. V., Kutsenko, O. K., Gorbenko, G. P., Trusova, V. M., Deligeorgiev, T., Vasilev, A., Kaloianova, S., & Lesev, N. (1). Інкапсуляція хелатів європію і доксорубіцину в ліпідні везикули. Біофізичний вісник, 1(26). вилучено із https://periodicals.karazin.ua/biophysvisnyk/article/view/2707
Розділ
Біофізика клітини
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
