ВЛИЯНИЕ РЕНТГЕНОВСКОГО ОБЛУЧЕНИЯ M РАДИОПРОТЕКТОРА АЛЬТАНА НА РЕЗИСТЕНТНОСТЬ ЭРИТРОЦИТОВ

  • Л. В. Батюк Харьковский НИИ медицинской радиологии, 61024, г. Харьков, уп. Пушкинская, 82,
  • С. В. Гаташ Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, 61077, г. Харьков, пл. Свободы, 4

Анотація

Исследовано влияние рентгеновского облучения и препарата альтан на кислотный гемолиз эритроцитов крыс и человека. Рентгеновское облучение в дозе б Гр приводит к уменьшению кислотной устойчивости эритроцитов как крыс, так и онкологических больных. Показано, что применение препарата альтан (перорально) до и после облучения организма существенно снижаег влияние рентгеновского излучения на гемолиз эритроцитов животных и человека. В этих условиях рентгеновское облучение не приводило к изменению концентрации ионов (К+, Na+, Ca2+, Mg2+), как внутриклеточной в эритроцитах, так и в плазме крови. Выживаемость крыс, получавших препарат альтан, через 15-30 суток после облучения была выше в 2,5 раза. Обсуждается возможный механизм радиопротекторного действия препарата альтан.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: рентгеновское облучение, эритроциты, альтан, гемолиз, кислотная устойчивость, катионы, выживаемость, радиопротекторы

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

1. Муксинова К.Н., Мушкачева Г.С. Клеточные и молекулярные основы перестройки кроветворения при
длительном радиационном воздействии. М.: Энергоатомиздат, 1990. - 156с.

2.Филенко В.А.,Холодный B.C.,Горбенко В.Н.,Бабенко H.A.//Біофізичний вісник,1999-вип.4,№2. -С.63-68.

3. Ваккер A.B., Кочан В .А., Зенькович Г.А. // Медицинская радиология, 1991. - №5. - С.47.

4. Никулин А.П., Пустовалов И.Ф.//Радиобиология, 1988. - т.28, вып.5. - С.452-454.

5. Финашин A.B., Товстяк В.В.// Біофізичний вісник,1999 - вип.4,№2. - С.45-53.

6. Дворецкий А.Й., Слепченко В.А. Влияние ионизирующей радиации на отдельные системы регуляции
внутриклеточного кальция// Современные проблемы экспериментальной биологии и биотехнологии—.
Днепропетровск, 1985. - С.39-44.

7,Кузин А.М. Структурно-метаболическая теория в радиобиологии. М.: Наука, 1986. - 228с.

8. Горбенко Г.П., Крупин В.Д.// Биофизика, 1995. - т.40, віп.2. - С.389-392.

9. Береснев В.Л., Жильцов И.В.// Медицинская радиология, 1976. - т.21, №5. - С.84-86

10. Казаков M Г. // Здравоохранение (Кишинев), 1972. - №4. - С.29-32.

11. Гительзон И.И., Терсков И.A. Эритрограммы как метод клинического исследования крови. Красноярск: Изд-во : Сиб.отд.Акад.наук, 1959. - 250с.

12.Rudenko S.V., Crowe JH., Tablin F. //Biochemistry (Moscow), 1998, - ¥.63, №12. - P. 1385-1394

13. Кобозев Г.Н., Троицкая H.A. // Лаб. дело, 1980. - №8. - С.30-35.

14. Chandra S., Stefani S.//Int. J. Radiаt. Biol., 1981. - v.40, №3. - P. 305-311.

15,Кудряшов Ю.Б.,Беренфельд Б.С. Радиационная биофизика. M.: И зд-во МГУ, 1979. -240с.
Цитовано
Як цитувати
Батюк, Л. В., & Гаташ, С. В. (1). ВЛИЯНИЕ РЕНТГЕНОВСКОГО ОБЛУЧЕНИЯ M РАДИОПРОТЕКТОРА АЛЬТАНА НА РЕЗИСТЕНТНОСТЬ ЭРИТРОЦИТОВ. Біофізичний вісник, 3(5). вилучено із https://periodicals.karazin.ua/biophysvisnyk/article/view/2496
Номер
Том 3 № 5 (1999): Біофізичний вісник
Розділ
Дія фізичних факторів на біологічні об'єкти

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).