ВЛИЯНИЕ ДЛИТЕЛЬНОГО ХРОНИЧЕСКОГО ОБЛУЧЕНИЯ В ЗОНЕ ЧЕРНОБЫЛЯ НА СТРУКТУРУ ДНК
Анотація
Методами вискозиметрии, термической денатурации, ИК-спектроскоиии, электрофореза изучены свойства ДНК животных, подвергавшихся длительному облучению в условиях Чернобыльской зоны. В препаратах ДНК, выделенных из печени и селезенки, обнаружено аномально большое количество низкомолекулярной ДНК, количество которой увеличивается в последующих поколениях животных, а также с возрастом животного. Особенно сильно этот эффект выражен для ДНК, выделенной из печени. Показано, что низкомолекулярная ДНК обогащена ГЦ-парами и состоит из четырех фракций: 1) ~ 500 пар нуклеотидов (п.н.), 2) ~ 1,5-2 тыс. п.н., 3) ~ 4-5 тыс. п.н. и примеси с ~ 20 тыс. п.н. Обнаружено также, что препараты ДНК, полученные из тканей опытных животных, содержат в десятки раз большее количество железа, цинка, селена и других элементов по сравнению с контрольными препаратами. Добавление Сu в пищу животных, постоянно проживающих в зоне, усиливает влияние радиации. Модельные эксперименты при комбинированном воздействии облучения и ионов Сu на ДНК из лимфоцитов крови обнаружили синергизм их действия. В сравнении с ионами меди цинк оказывает меньшее воздействие на физико-химические свойства ДНК Результаты экспериментов по изучению свойств ДНК из регенерировавших клеток печени после операции гепатектомии у длительно облученных животных подтверждают увеличение замаскированных повреждений ДНК в результате облучения, что проявляется в появлении НМ фракции ДНК, количество которой достигает 65%. Предложена модель повреждения ДНК при действии малых доз ионизирующего излучения и ионов Мt2+
КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: ДНК, хроническое облучение, низкомолекулярная фракция, вискозиметрия, ИК-спектроскопия, ионы металлов
Завантаження
Посилання
2. Кропачова К., Мишурова Е. // Бюл. экспе-рим. биологии и медицины. 1981. № З.С. 359-361
3. Благой Ю.П., Галкин В.Я., Гладченко Г.О., Корнилова С.В., Сорокин В.А., Шкорбатов А.Г. Металлокомплексы нуклеиновых кислот в растворах. Киев; Наук, думка, 1991. 272 с.
4. Kornilova S. V., Blagoi Yu. P., Moskalenko I. P. at al. // Studia biophysica. 1988.123, N 2.P. 77-84.
5. George A. M., Sabovliyev S. A., Cramp W. A. // Int. J. Radiat. Biol. 1986. 50, N 5. P. 927.
6. Kornilova S.V., Kapinos L. E., Leontiev V. S., Grigoriev D. N., Blagoi Yu.P.// Physica Medica. 1997. V.13. S.1. P. 280-281.
7. Marraur J.. Rownd R., Schildkmant C. // Progr. Nucleic Acids Res. 1963. V.7. P.232.
8. Kay E.R., Simmons N.S., Dounce N.LJ. //J. Amar. Chem. Soc. 1952. V.74. P. 1724.
9. Благой Ю.П., Корнилова С.В., Сохан В.И. // Мол. биология. 1992. Т. 16, N1. С.210.
10. Рябченко Н. И., Голубева Р. В.. Иваннык Б. П // Радиобиология, 1973. 15. №2. С. 171-174.
11. Eigner J.. Doty P. // J. Mol. Biol. 1965. V.12. P.549.
12. Ю.П.Благой, Д.М.Григор'єв, В.М.Індик, С.В.Корнілова, К. Кропачова, В.С.Леонтьев, Е.Мишурова, Я.І.Серкіз. // Доповіді Нац. Акад. наук України. 1996. С. 110-112.
13. Благой Ю.П., Корнилова С.В., Леонтьев B.C., Сорокин В.А., Гладченко Г.О., Валеев В.А., Григорьев Д.Н., Капинос Л.Е., Бондаренко В.Н., Колод В.Я. // Биофизика. 1994. 39, вып. 4. С. 637-645.
14. Semenov М. A., Sukhorukov В. I., Malееv V. Ya. // Biophizika. 1981. 26. P. 979.
15. Индык B.M., Парновская Н.В., Серкиз Я.Н. и др. П //Радиобиология. 1991. Т.31. С.663.
16. Хансон К. П.. Комар В. Е. Молекулярные механизмы радиационной гибели клеток. М.: Энергоатомиздат, 1985.141 с.
17. Андроникашвили Э.Л. // Биофизика. 1987. Т.32, выg.5. С.728.
18. Бычковская И.Б.. Комаров E.H. // Радиобиология. 1990. Т.30, вып.4. С.467.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
