ИССЛЕДОВАНИЕ ПОСТРАДИАЦИОННЫХ ИЗМЕНЕНИЙ АКТИВНОСТИ МИКРОСОМАЛЬНЫХ ОКСИДОРЕДУКТАЗ В ПРИСУТСТВИИ МЕМБРАНОТРОПНЫХ АГЕНТОВ
Анотація
Проведено исследование изменений активности ддхлорфедалиндофенол- и феррицианидредуктаз микросом при облучении ускоренными электронами в дозах 102-104 Гр. Достоверное ингибирование активности обеих окендоредуктаз наблюдалось при дозе 104 Гр. Установлено, что радиационно-иидуциованные эффекты не зависят от концентрации мембранного белка в диапазоне 0.23-2.3 мг/мл. Не обнаружено прямой корреляции между изменением активности ферментов и развитием процессов перекисного окисления липидов при облучении. Установлены закономерности влияния модификаторов структурного состояния мембран (тритон Х-100, глутаровый альдегид и бутанол) на радиочувствительность оксидоредуктаз.
ЖЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: оксидоредуктазы микросом, облучение, модификация радиочувствительности ферментов.
Завантаження
Посилання
2. Павловская Т.Е., Тонгур A.M., Волкова M.C. // Информ. бюл. Науч. совета АН СССР по пробл. радиобиологии.-1983.-N 27.- С.32-34.
3. Рыскулова С.Т. Радиационная биология плазматических мембран.- М.: Энергоатомиздат, 1986,- 128 с.
4. Кудряшов Ю.Б., Беренфельд Б.С. Радиационная биофизика - М: Изд-во МГУ, 1979.- 240с.
5. Современные методы в биохимии / Под ред. В.Н. Ореховича. - М.: Медицина, 1987. - 391 с.
6. Lowry 0., Rosenbrough N., Farr A., Randall R. // J.Biol.Chem.-1951.-V.193, N1.- P.265-285.
7. Ткаченко B.H., Горбенко Г.Л., Курилко C.A., Товстяк B.B. // Укр. биохим. журн- 1996.-Т. 62, № 4.- С. 105-108.
8. Кокуннн В. А.// Укр. биохим. журн.- 1975.-Т. 47,- С 776-791.
9. Довгин И.Е., Фоменко Б. С., Акоев И.Г. // Радиобиология.-1983.-Т.23, вып. 1.-С.71-74.
10. Тонгур A.M., Павловская Т.Е., ГубинаН.Б. // Радиобиология.-1983.-Т.23.-С.35-38.
11. Strussle M., Stark G., Wilhelm M.// Int. J. Radiat. Biol.-1987.-V.51.- P.265-286.
12. Yukawa O. Nakazava T.// lnt. J. Radiat. Biol.-1980.-V.37.- P.621-631.
13. Yukawa O., Nagatsuka О., Nakazava T.// Int. J. Radial Biol.-1983.-V.43,- P.391-398.
14. Yukawa O., Miyahara M., Shiraishi N., Nakazava T.// Int. J. Radiat. Biol.-1985.-V.48.- P. 107-115.
15. Владимиров Ю. А., Арчаков А.И. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах. М.: - Наука, 1972.-252 с.
16. Каган В.Е., Котелевцев СВ., Козлов Ю. П. //Труды АН СССР, 1974.-Т. 217, № 1.-С. 213-216.
17. Туровецкий В.Б. Перекисное окисление липидов и функционирование дыхательной цепи митохондрий, Автореф. дис... канд. биол. наук.- М.: - МГУ, 1975.
18. Поливода Б.И., Конев В.В // Радиобиология.-1986.-Т.26. N 6.- С.803-805.
19. Поливода Б.И. Биофизические аспекты радиационного поражения клеточных мембран в ранние сроки после облучения. Автореф. докт. дис- Обнинск, 1982.-43 с.
20. Финашия A.B., Товстяк В.В.// Биофизический вестник, 1999,-Вып.4(2).-С.45-52.
21. Текучесть мембраны в биологии: концепции мембранной структуры / Под ред. Р. Элойа,- Киев.: Наук, думка, 1989.-312 с.
22. Дергунов А.Д., Капрельянц A.C., Островский Д.Н. // Усп.биол.химии.-1984.-Т.25.-С.89-109.
23. Jurtshuck Р., Sekuru I, Green D.E. // Biochem.and Biophys. Res. Communs.- 1961.- V 6., №1.-P.76-81.
24. Уэбб Л. Ингибиторы ферментов и метаболизма.- М.:Мир, 1966.- 862 с.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).