Оцінка стану поверхні еритроцитів людини в гіпертонічному середовищі електроліту. 1. Морфологічний аспект
Анотація
У роботі методами спектрофотометрії, оптичної світлової та фазовоконтрастної мікроскопії вивчено стан поверхні еритроцитів людини у гіпертонічному середовищі NaCl. Встановлено, що еритроцити людини відрізняються значною гіпертонічною стійкістю. Однак у результаті дегідраційних процесів відбувається трансформація еритроцитів з істотною зміною рельєфу клітинної поверхні, що у свою чергу супроводжується частковою деструкцією зовнішніх примембранних шарів (гікокаліксу) та елімінацією у позаклітинне середовище глікопротеїнів.
Завантаження
Посилання
2. Кучеренко Ю.В., Розанова Е.Д.//Проблемы криобиологии.-1999.-№4.-С.21-23.
3. Кулешова Л.Г., Розанов Л.Ф.//Криобиология и криомедицина.-1980.-№7.-С.40-44.
4. Голованов М.В.//Гематология и трансфузиология.-1991.-№7.-С.39-40.
5. Кулешова Л.Г.. Орлова И.В., Шпакова Н.М.//Проблемы криобиологии.-2001.-№1.-
С.8-14
6. Кулешова Л.Г.//Проблемы криобиологии.-1988.-№1.-С.48-52.
7. Bessis M. Living Blood Cells and their Ultrastructure.-Berlin. Heidelberg, New York -1973
767 р.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).