4-диметиламінофлавонол - новий флуоресцентний зонд для оцінки кріопротекторних властивостей органічних речовин у водних розчинах
Анотація
Флуоресцентний зонд для детекції міжфазових переходів - 4'-диметиламінофлавонол (ДМАФ) був використаний для прогнозування кріопротекторних властивостей органічних розчинників. Показано, що гіпсохромний зсув смуги випромінювання зонда та зростання інтенсивності його флуоресценції в присутності вивчених кріопротекторів корелюють з параметром їх ліпофільності, а також їх токсичністю на клітинному рівні. Виявлено взаємозв'язок між концентрацією половинної сольватації, отриманої в результаті титрування водних розчинів зонда кріопротекторами, з їх кріозахисною активністю по відношенню до сперматозоїдів півнів. Передбачається, що механізм захисної дії низки досліджених речовин ґрунтується на ефекті часткової пересольватації гідратної оболонки клітинної мембрани.
Результати, отримані з використанням зонда, добре корелюють з експериментальними даними щодо кріоконсервування клітин.
Завантаження
Посилання
2. Белоус А.М., Грищенко В.И., Паращук Ю.С. Криоконсервация репродуктивных клеток.- К.: Наук, думка, 1986.- 208 с.
3. Пушкарь Н.С., Шраго М.И., Белоус А.М., Калугин Ю.В. Криопротекторы- К.: Наук, думка, 1978. -202 с.
4. Белоус А.М., Шраго М.И., Пушкарь И.С. Криоконсерванты.- К.: Наук, думка, 1979.-200 с.
5. Линник Т.П. Фізико-хімічні фактори кріпошкоджень і кріозахисту сперматозоїдів півнів у циклі низькотемпературного кріоконсервування: Автореф. дис. докт. біол. наук / НАНУ:ІПКіК.- Харків, 2003.-36 с.
6. McMorrow D., Kasha M. // J. Am. Chem. Soc- 1983.- v. 105.- P.5133-5134.
7. McMorrow D., Kasha M. // J. Phys. Chem.- 1984.- v.88.- P.2235-2243.
8. Pivovarenko V.G., Tuganova A.V., Klimchenko A.S., Demchenko A.P. // Cellular & Molecular Biol. Lett.- 1997.-v.2.- P. 355-361.
9. Duportail G., Klymchenko A., Mely I., Demchenko A. // FEBS Letters.- 2001.- v.508.- P. 196-200.
10. Міронова Н.Г., Коваль Ю.В., Рошаль О.Д. // II з'їзд українського біофізичного товариства.- Харків, 1998.-С. 197.
11. Smith M.A., Neumann R.M., Webb R.A. // J. Heterocyclic Chem.-1968.- N 5.- P. 425-426.
12. Вайсбергер А., Проскауэр Э., Роддик Д., Тупс Э. Органические растворители. М.: Химия. 1968-1450 с.
13. Протива М. Очистка растворителей II В кн.: Лабораторная техника органической химии. М.: Мир, 1966.-С. 591-615.
14. Дорошенко А.О. Комплект программ Sресtra Data Lab 1.3/ НИИ химии при ХНУ им. Каразина, Харьков. 1999.
15. Program Package ACDLabs / Avanced Chemistry Development Inc. Toronto. 1996.
16. Пичугин Ю.И. Итоги и перспективы поиска новых эндоцеллюлярных криопротекторов // Пробл. криобиол.- 1993. -№ 2. - С. 3-10.
17. Линник Т.П., Бизикина О.В. Криоконсервирование спермы петухов. 1. Цитотоксичность диолов и амидов // Пробл. криобиол.- 2001.- №2.- С.72-79.
18. Линник Т.П., Бизикина О.В. Криоконсервирование спермы петухов. II. Криозашитная актив¬ность диолов и амидов // Пробл. криобиол.- 2001.- №4.- С.43-51.
19. Линник Т.П., Новиков А.Н., Рындин В.Ф., Хайкин Р.К., Терещенко А.В. // Криобиология.- 1990-№3.- С.41-45.
20. Криоконсервирование клеточных суспензий / Цуцаева А.А.,
Аграненко В.А., Федорова Л.И. и др.; под общ. ред. Цуцаевой А.А.- Киев: Наук, думка, 1983.- 240 с.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).