Вплив рН на електричні властивості бичачого сироваткового альбуміну
Анотація
В роботі досліджено вплив рН на електропровідність розчинів бичачого сироваткового альбуміну (БСА). Встановлено, що для розчинів БСА з рН 2,63 і 6,15 в інтервалі температур 5-40 ° С, а також з рН 3,6 і 7.4 при температурах до 23-33 ° С основний внесок в електропровідність дисперсної системи вносить об'ємна провідність іонів електроліту і величина питомої електропровідності розчинів БСА менше питомої електропровідності відповідних буферних розчинів. З підвищенням температури електропровідності розчинів БСА з рН 3,6 і 7,4 ростуть швидше, ніж електропровідності відповідний буферів за рахунок збільшення вкладу поверхневої провідності подвійного іонного шару і при температурах вище 23-33 ° С настає режим надпровідності. Електропровідність розчину БСА в ізоелектричній точці при рН = 4,6 істотно перевищує електропровідність буферного розчину з тим самим значенням рН. Передбачається. що спостережуване явище обумовлено протонною провідністю по поверхні макромолекул білка, пов'язаної зі зниженням ступеня гідратації білка до крітичного рівня.
Завантаження
Посилання
Сячинова Н.В., Танганов Б.Б. Теоретическое и экспериментальное определение электропроводности и вязкости желатина и продукта растворения коллагена. // Материалы международной научной конференции «Химия, химическая технология и биотехнология на рубеже тысячелетий» - г. Томск, Россия. - 11-16 сентября 2006 г. С. 127.
Huang Y., Wang X-B., Tame J.A., Pethig R. Electrokinetic behavior of colloidal particles in traveling electric fields: studies using yeast cells. // J. Phys. D: Appl. Phys. - 1993.-V. 26. - P. 1528-1535.
Духин С.С. Электропроводность и электрокинетические свойства дисперсных систем. Киев: Наукова думка, 1975. - 346 с.
Челидзе Т.Л., Деревянко А.И., Куриленко О.Д. Электрическая спектроскопия гетерогенных систем. - Киев: "Наукова Думка", 1977. - 232 с.
Suhcrman P.M., Tylor P., Smith G. An investigation of water/protein interactions from temperature dependent dielectric properties. // British Pharmaceutical Conference. - 2001. - Abstract Book. - P. 30.
Suherman P.M., Smith G.A. percolation cluster model of the temperature dependent dielectric properties of hydrated proteins. //J. Phys. D: Appl. Phys. - 2003. - V. 36. - P. 336-342.
Хамидуллин Р.М., Зуев Ю.Ф., Вылегжанина Н.Н. Влияние этиленгликоля на структуру обратной мицеллы АОТ с солюбилизированным в ней трипсином. Исследование методами ЭПР спиновых зондов и электропроводности. // Структура и динамика молекулярных систем. - 2003. - Выпуск X, часть 2. - С. 71-74.
Иоффе В.А. Диэлектрическая спектроскопия: Москва, Издательство иностранной литературы. - 1960. - 362 с.
Соркина Д.А., Залевская И.Н. Структурно-функциональные свойства белков. - К.: "Высшая школа". - 1990. - 495 с.
Фридрихсберг Д.А. Курс коллоидной химии. - Л.:Химия, .1974. - 352 с.
Антонченко В.Я. Физика воды. Киев: "Наукова Думка". - 1986. - 128 с.
Попко К.К., Дейнега Ю.Ф., Ковчанин Н.Я. // ДАН УССР. - 1971. - Т. 10. - С. 921.
Глесстон С. Введение в электрохимию. ИЛ., 1951. - 200 с.
Якубке Х.-Д., Ешкайт X. Аминокислоты. Пептиды. Белки: Пер. с. нем. - М.: "Мир", 1985. - 456 с.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
